Дослідження варіантів економії енергоресурсів на прикладі Київської міської державної адміністрації та районних у місті Києві державних адміністраційResearch options for energy savings on the example of the Kyiv city state administration and district in Kyiv state administration

Проведення даного дослідження зумовлено початком так званої «Третьої газової війни» та стурбованістю населення в достатності газу для безперебійного проведення опалювального сезону, зокрема в місті Києві.

З метою накопичення енергоресурсів для забезпечення надання послуг з опалення в зимовий період, урядом держави заплановано знизити рівень середньодобової температури з +10˚С до +8˚С та зменшити санітарні норми температури в приміщенні з +18˚С до +16˚С. Київською владою вже відключено гаряче водопостачання для більшості мешканців столиці.

Спеціалістами Громадської організації «Публічний Аудит» з метою надання практичних рекомендацій, спрямованих на дієве та якісне заощадження енергоресурсів проведено порівняльний аналіз теплозатрат, що витрачаються структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації, адже багатьох зацікавить, як використовували столичні чиновники енергоресурси, які оплачуються місцевим бюджетом та до економії яких «змушують» киян.

Дослідження здійснювалось методом вивчення наявної інформації, розміщеної на сайті Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА, www.kievcity.gov.ua), в тому числі з використанням показників паспорту бюджетної програми за КТКВК 010117 «Керівництво і управління у відповідній сфері у місті  Києві» на 2013 рік. (Це пов’язано з тим, що саме 2013 рік є останнім періодом, що максимально висвітлений в даному контексті).

Загальна інформація про об’єкт дослідження

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті (www.kievcity.gov.ua), КМДА складається з апарату, 15 департаментів, 3 окремих управлінь, а також Державного архіву м. Києва та служби у справах дітей. Також до сфери управління КМДА належить 200 комунальних підприємств. Питання ефективності управління та діяльності таких комунальних підприємств є також надзвичайно актуальними та пріоритетними і будуть окремо досліджуватись Публічним Аудитом.

Загальний обсяг доходів бюджету міста Києва за останні п’ять років виріс на 11,7 відсотків (з 18 228 769,9 тис. грн. у 2009 році до 20 364 086,2 тис. грн. у 2014 році). При цьому, витрати на комунальні послуги та енергопостачання структурних підрозділів КМДА виросли на 140 відсотків (з 6 065,4 тис. грн. у 2009 році до 14 552,5 тис. грн. у 2014 році). Варто відмітити, що у 2012 році кількість структурних підрозділів КМДА скорочена з 39 до 20, а штатна чисельність зменшена на 10 відсотків.

123

Об’єктом аудиторського дослідження обрано 12 з 15 департаментів та районні у місті Києві державні адміністрації (далі – РДА). Це зумовлено тим, що 13 департаментів окремо розміщені у різних будівлях центральної частини міста, окрім департаменту економіки та інвестицій та департаменту фінансів (знаходяться в центральній будівлі КМДА по вул. Хрещатик, 36), а департамент охорони здоров’я не оприлюднив на офіційному сайті КМДА відповідної інформації.

Крім того, не досліджувались дані про кількість працівників та затрати енергоносіїв, що задекларовані апаратом КМДА, оскільки розрахунки на 2013 рік (1,67 кв.м. на одного працівника) не можуть фізично відповідати дійсності.

Основні кількісні показники департаментів КМДА за 2013 рік

Штатна чисельність 12 департаментів становить 1 107 працівників, найбільша чисельність – 138 працівників працюють у департаменті земельних ресурсів. Найменш чисельнішим є департамент транспортної інфраструктури – 51 працівник.

Загальна площа приміщень складає 40 396,7  кв.м., з яких опалювальна площа становить 37 602,3 кв.м., що становить 93 %. Найбільшу площу займає департамент культури – 10 330 кв.м. (100% площі опалюється), найменшу – департамент транспортної інфраструктури 858,4 кв.м. (100% площі опалюється).

Згідно наявних даних відповідного паспорту бюджетної програми, загальна кількість тепла, необхідна для опалення об’єктів, що досліджуються, становить  4610  Гкал на рік,  загальною вартістю  4 799 тис. грн. Середня норма теплозатрат становить 0,12 Гкал на 1 кв.м. в рік (норматив відпуску теплової енергії для центрального опалення, згідно з нормами КТМ-204, визначається в розмірі                    0,147 Гкал/кв.м. опалювальної площі протягом опалювального періоду).

Середні витрати теплоенергії на одного штатного співробітника становлять  4,16 Гкал на рік.

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень

За результатами дослідження було встановлено, що на одного київського  чиновника витрачається стільки ж теплоенергії, скільки необхідно для обігріву однокімнатної квартири, а це в середньому 3 – 4 киянина, а зекономленого тепла від зменшення чиновницьких кабінетів достатньо для опалення 450 київських квартир.

222

Такі висновки слідують із нижчевикладеного.

Середня опалювальна площа на одного працівника КМДА становить 34 кв.м.    (37602,3 кв.м. ÷ 1107 працівника), а це площа однокімнатної квартири.

Найбільший показник опалювальної площі одного працівника  має департамент культури – 158,9 кв.м., що майже в 5 разів більше від середнього значення.

Таким чином, на 1-го працівника зазначеного департаменту витрачається  стільки ж тепла, скільки необхідно для опалення 3-х квартир та 12 мешканців на рік, за умови, що в середньому площа квартири в спальному районі м. Києва становить 50 кв.м.

Тобто, на опалення лише департаменту культури КМДА витрачається теплоенергії, яку можливо заощадити для опалення понад 200 квартир.

Як зазначалося вище, загальна опалювальна площа департаментів складає  37 602,3 кв.м., а площа службових приміщень, яка достатня для виконання своїх функції департаментами КМДА, становить 13 284 кв.м. (1170 прац. х 12 кв.м.).

З метою об’єктивності проведення розрахунків, спеціалістами ГО «Публічний Аудит» нормативну площу робочого місця на 1-го працівника, з урахуванням місць загального користування, умовно збільшено вдвічі, до 12 кв.м., оскільки пунктом 2.3 Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДержСанПІН 3.3.2.007-98» встановлено, що мінімальна (безпечна для життєдіяльності людини) площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м. При цьому, для розрахунку понаднормативної площі буде використовуватися опалювальна площа приміщень.

Таким чином, загальна понаднормативна опалювана площа службових приміщень департаментів КМДА складає 24 318,3 кв.м., або 64,7% від загальної опалювальної площі. Отже, більше 60% тепла (понад 2,7 тис. Гкал), витрачається неефективно.

1233

Такої кількості тепла достатньо для опалення біля 450 квартир площею 50 м.кв. на весь опалювальний сезон. Витрати тепла лише на одного співробітника департаменту КМДА становлять понад 4 Гкал, а це опалення однокімнатної квартири.

Більше того, службові приміщення об’єктів, що досліджувалися, можливо зменшити більше ніж в два рази, а якщо враховувати анонсовані Урядом скорочення державних службовців до 50 відсотків (http://www.volynnews.com  з посиланням на ТСН), а зекономленим теплом можна обігріти до 900 квартир, а це приблизно 3,5 тисячі киян.

Важливо, що будівлі департаментів КМДА розміщені в Шевченківському районі м. Києва, тобто в комерційно привабливій частині міста, де ринкова вартість  1 м² складає до 2500 доларів США (за даними Аналітичної групи «ProfRielt Украина»,  http://expertroom.com.ua). З врахуванням кризових явищ в країні та з метою швидкої реалізації нерухомого майна, встановимо для розрахунку  вартість 1 м² в розмірі 1500 доларів США. Отже, шляхом швидкої реалізації понаднормативного нерухомого майна КМДА, бюджет міста може додатково отримати понад 35 мільйонів доларів США, що становить приблизно 500 млн.грн.

Таким чином, шляхом оптимізації робочих місць чиновників можливо не тільки зекономити енергію на опалення 450 квартир площею 50 м.кв. (з урахуванням скорочення штату працівників ще і 900 однокімнатних), а ще й поповнити міський бюджет, зароблені кошти направити на соціальні проекти, реалізація яких вже давно анонсується кожною новою владою (наприклад, будівництво дитячої лікарні майбутнього).

12333

Особливу увагу привертає вартість 1 Гкал, що вирахувана з показників загальної кількості тепла на рік та його загальної вартості, які внесені до паспорту бюджетної програми.

Встановлено, що вартість 1 Гкал становить від 0,3 тис. грн. до 1,7 тис. грн., а згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.09.2011 № 116 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ «Київенерго», тариф (ціна) на теплову енергію з 01.10.2011 по 01.01.2014 для бюджетних установ становив 638,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

​Законом України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, а саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тобто, можливо зробити висновок, що, по-перше, теплова енергія використовувалась та продовжує використовуватися неефективно, тому що обігрівається повітря у кабінетах чиновників, по-друге, загальна вартість тепла мала становити 3 942,3 тис. грн. замість 4 798,9 тис. грн., тобто менше на 856,6 тис. грн. 

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень районних у місті Києві державних адміністрацій

Окремо слід зазначити, що штатна чисельність працівників усіх РДА складає 3464 осіб, загальна площа приміщень становить 89 213,5 кв.м., 91 % якої опалюється, а саме 80 954,5 кв.м.

За вищенаведеним алгоритмом визначена понаднормова площа, на опаленні якої можливо зекономити в цей складний період, а це ще понад 39 000 кв.м., або 48,6 %, а це додаткова можливість забезпечити опаленням близько 800 київських квартир.

123333

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження можливо зробити висновок, що замість того, щоб здійснювати накопичення енергоресурсів за рахунок власної економії, КМДА вирішила в першу чергу здійснити це за рахунок відключення населення від гарячого водопостачання.

При цьому, як встановлено дослідженням, на даний час в КМДА та 10 РДА  працює 4571 чиновник,  загальна опалювальна площа приміщень складає 118556,8, понаднормово опалювальна площа – 63318,3 кв.м. Тобто, 1 чиновник використовує опалення 1 квартири з 3-4 киянами.     Ураховуючи викладене, пропонується:

  • шляхом оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА вивільнити площу, яка понаднормативно ними використовується, результат – забезпечення опаленням понад 1250 квартир та понад 5 000 киян;
  • вивільнену площу, яка понаднормативно використовується чиновниками, реалізувати, результат – додаткові надходження бюджету міста у сумі понад 35 мільйонів доларів США або приблизно 500 млн. грн.

Анонсоване скорочення кількості київських чиновників дасть можливість збільшити наведені показники в двічі.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»

Проведення даного дослідження зумовлено початком так званої «Третьої газової війни» та стурбованістю населення в достатності газу для безперебійного проведення опалювального сезону, зокрема в місті Києві.

З метою накопичення енергоресурсів для забезпечення надання послуг з опалення в зимовий період, урядом держави заплановано знизити рівень середньодобової температури з +10˚С до +8˚С та зменшити санітарні норми температури в приміщенні з +18˚С до +16˚С. Київською владою вже відключено гаряче водопостачання для більшості мешканців столиці.

Спеціалістами Громадської організації «Публічний Аудит» з метою надання практичних рекомендацій, спрямованих на дієве та якісне заощадження енергоресурсів проведено порівняльний аналіз теплозатрат, що витрачаються структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації, адже багатьох зацікавить, як використовували столичні чиновники енергоресурси, які оплачуються місцевим бюджетом та до економії яких «змушують» киян.

Дослідження здійснювалось методом вивчення наявної інформації, розміщеної на сайті Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА, www.kievcity.gov.ua), в тому числі з використанням показників паспорту бюджетної програми за КТКВК 010117 «Керівництво і управління у відповідній сфері у місті  Києві» на 2013 рік. (Це пов’язано з тим, що саме 2013 рік є останнім періодом, що максимально висвітлений в даному контексті).

Загальна інформація про об’єкт дослідження

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті (www.kievcity.gov.ua), КМДА складається з апарату, 15 департаментів, 3 окремих управлінь, а також Державного архіву м. Києва та служби у справах дітей. Також до сфери управління КМДА належить 200 комунальних підприємств. Питання ефективності управління та діяльності таких комунальних підприємств є також надзвичайно актуальними та пріоритетними і будуть окремо досліджуватись Публічним Аудитом.

Загальний обсяг доходів бюджету міста Києва за останні п’ять років виріс на 11,7 відсотків (з 18 228 769,9 тис. грн. у 2009 році до 20 364 086,2 тис. грн. у 2014 році). При цьому, витрати на комунальні послуги та енергопостачання структурних підрозділів КМДА виросли на 140 відсотків (з 6 065,4 тис. грн. у 2009 році до 14 552,5 тис. грн. у 2014 році). Варто відмітити, що у 2012 році кількість структурних підрозділів КМДА скорочена з 39 до 20, а штатна чисельність зменшена на 10 відсотків.

123

Об’єктом аудиторського дослідження обрано 12 з 15 департаментів та районні у місті Києві державні адміністрації (далі – РДА). Це зумовлено тим, що 13 департаментів окремо розміщені у різних будівлях центральної частини міста, окрім департаменту економіки та інвестицій та департаменту фінансів (знаходяться в центральній будівлі КМДА по вул. Хрещатик, 36), а департамент охорони здоров’я не оприлюднив на офіційному сайті КМДА відповідної інформації.

Крім того, не досліджувались дані про кількість працівників та затрати енергоносіїв, що задекларовані апаратом КМДА, оскільки розрахунки на 2013 рік (1,67 кв.м. на одного працівника) не можуть фізично відповідати дійсності.

Основні кількісні показники департаментів КМДА за 2013 рік

Штатна чисельність 12 департаментів становить 1 107 працівників, найбільша чисельність – 138 працівників працюють у департаменті земельних ресурсів. Найменш чисельнішим є департамент транспортної інфраструктури – 51 працівник.

Загальна площа приміщень складає 40 396,7  кв.м., з яких опалювальна площа становить 37 602,3 кв.м., що становить 93 %. Найбільшу площу займає департамент культури – 10 330 кв.м. (100% площі опалюється), найменшу – департамент транспортної інфраструктури 858,4 кв.м. (100% площі опалюється).

Згідно наявних даних відповідного паспорту бюджетної програми, загальна кількість тепла, необхідна для опалення об’єктів, що досліджуються, становить  4610  Гкал на рік,  загальною вартістю  4 799 тис. грн. Середня норма теплозатрат становить 0,12 Гкал на 1 кв.м. в рік (норматив відпуску теплової енергії для центрального опалення, згідно з нормами КТМ-204, визначається в розмірі                    0,147 Гкал/кв.м. опалювальної площі протягом опалювального періоду).

Середні витрати теплоенергії на одного штатного співробітника становлять  4,16 Гкал на рік.

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень

За результатами дослідження було встановлено, що на одного київського  чиновника витрачається стільки ж теплоенергії, скільки необхідно для обігріву однокімнатної квартири, а це в середньому 3 – 4 киянина, а зекономленого тепла від зменшення чиновницьких кабінетів достатньо для опалення 450 київських квартир.

222

Такі висновки слідують із нижчевикладеного.

Середня опалювальна площа на одного працівника КМДА становить 34 кв.м.    (37602,3 кв.м. ÷ 1107 працівника), а це площа однокімнатної квартири.

Найбільший показник опалювальної площі одного працівника  має департамент культури – 158,9 кв.м., що майже в 5 разів більше від середнього значення.

Таким чином, на 1-го працівника зазначеного департаменту витрачається  стільки ж тепла, скільки необхідно для опалення 3-х квартир та 12 мешканців на рік, за умови, що в середньому площа квартири в спальному районі м. Києва становить 50 кв.м.

Тобто, на опалення лише департаменту культури КМДА витрачається теплоенергії, яку можливо заощадити для опалення понад 200 квартир.

Як зазначалося вище, загальна опалювальна площа департаментів складає  37 602,3 кв.м., а площа службових приміщень, яка достатня для виконання своїх функції департаментами КМДА, становить 13 284 кв.м. (1170 прац. х 12 кв.м.).

З метою об’єктивності проведення розрахунків, спеціалістами ГО «Публічний Аудит» нормативну площу робочого місця на 1-го працівника, з урахуванням місць загального користування, умовно збільшено вдвічі, до 12 кв.м., оскільки пунктом 2.3 Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДержСанПІН 3.3.2.007-98» встановлено, що мінімальна (безпечна для життєдіяльності людини) площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м. При цьому, для розрахунку понаднормативної площі буде використовуватися опалювальна площа приміщень.

Таким чином, загальна понаднормативна опалювана площа службових приміщень департаментів КМДА складає 24 318,3 кв.м., або 64,7% від загальної опалювальної площі. Отже, більше 60% тепла (понад 2,7 тис. Гкал), витрачається неефективно.

1233

Такої кількості тепла достатньо для опалення біля 450 квартир площею 50 м.кв. на весь опалювальний сезон. Витрати тепла лише на одного співробітника департаменту КМДА становлять понад 4 Гкал, а це опалення однокімнатної квартири.

Більше того, службові приміщення об’єктів, що досліджувалися, можливо зменшити більше ніж в два рази, а якщо враховувати анонсовані Урядом скорочення державних службовців до 50 відсотків (http://www.volynnews.com  з посиланням на ТСН), а зекономленим теплом можна обігріти до 900 квартир, а це приблизно 3,5 тисячі киян.

Важливо, що будівлі департаментів КМДА розміщені в Шевченківському районі м. Києва, тобто в комерційно привабливій частині міста, де ринкова вартість  1 м² складає до 2500 доларів США (за даними Аналітичної групи «ProfRielt Украина»,  http://expertroom.com.ua). З врахуванням кризових явищ в країні та з метою швидкої реалізації нерухомого майна, встановимо для розрахунку  вартість 1 м² в розмірі 1500 доларів США. Отже, шляхом швидкої реалізації понаднормативного нерухомого майна КМДА, бюджет міста може додатково отримати понад 35 мільйонів доларів США, що становить приблизно 500 млн.грн.

Таким чином, шляхом оптимізації робочих місць чиновників можливо не тільки зекономити енергію на опалення 450 квартир площею 50 м.кв. (з урахуванням скорочення штату працівників ще і 900 однокімнатних), а ще й поповнити міський бюджет, зароблені кошти направити на соціальні проекти, реалізація яких вже давно анонсується кожною новою владою (наприклад, будівництво дитячої лікарні майбутнього).

12333

Особливу увагу привертає вартість 1 Гкал, що вирахувана з показників загальної кількості тепла на рік та його загальної вартості, які внесені до паспорту бюджетної програми.

Встановлено, що вартість 1 Гкал становить від 0,3 тис. грн. до 1,7 тис. грн., а згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.09.2011 № 116 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ «Київенерго», тариф (ціна) на теплову енергію з 01.10.2011 по 01.01.2014 для бюджетних установ становив 638,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

​Законом України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, а саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тобто, можливо зробити висновок, що, по-перше, теплова енергія використовувалась та продовжує використовуватися неефективно, тому що обігрівається повітря у кабінетах чиновників, по-друге, загальна вартість тепла мала становити 3 942,3 тис. грн. замість 4 798,9 тис. грн., тобто менше на 856,6 тис. грн. 

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень районних у місті Києві державних адміністрацій

Окремо слід зазначити, що штатна чисельність працівників усіх РДА складає 3464 осіб, загальна площа приміщень становить 89 213,5 кв.м., 91 % якої опалюється, а саме 80 954,5 кв.м.

За вищенаведеним алгоритмом визначена понаднормова площа, на опаленні якої можливо зекономити в цей складний період, а це ще понад 39 000 кв.м., або 48,6 %, а це додаткова можливість забезпечити опаленням близько 800 київських квартир.

123333

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження можливо зробити висновок, що замість того, щоб здійснювати накопичення енергоресурсів за рахунок власної економії, КМДА вирішила в першу чергу здійснити це за рахунок відключення населення від гарячого водопостачання.

При цьому, як встановлено дослідженням, на даний час в КМДА та 10 РДА  працює 4571 чиновник,  загальна опалювальна площа приміщень складає 118556,8, понаднормово опалювальна площа – 63318,3 кв.м. Тобто, 1 чиновник використовує опалення 1 квартири з 3-4 киянами.     Ураховуючи викладене, пропонується:

  • шляхом оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА вивільнити площу, яка понаднормативно ними використовується, результат – забезпечення опаленням понад 1250 квартир та понад 5 000 киян;
  • вивільнену площу, яка понаднормативно використовується чиновниками, реалізувати, результат – додаткові надходження бюджету міста у сумі понад 35 мільйонів доларів США або приблизно 500 млн. грн.

Анонсоване скорочення кількості київських чиновників дасть можливість збільшити наведені показники в двічі.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»

Проведення даного дослідження зумовлено початком так званої «Третьої газової війни» та стурбованістю населення в достатності газу для безперебійного проведення опалювального сезону, зокрема в місті Києві.

З метою накопичення енергоресурсів для забезпечення надання послуг з опалення в зимовий період, урядом держави заплановано знизити рівень середньодобової температури з +10˚С до +8˚С та зменшити санітарні норми температури в приміщенні з +18˚С до +16˚С. Київською владою вже відключено гаряче водопостачання для більшості мешканців столиці.

Спеціалістами Громадської організації «Публічний Аудит» з метою надання практичних рекомендацій, спрямованих на дієве та якісне заощадження енергоресурсів проведено порівняльний аналіз теплозатрат, що витрачаються структурними підрозділами Київської міської державної адміністрації, адже багатьох зацікавить, як використовували столичні чиновники енергоресурси, які оплачуються місцевим бюджетом та до економії яких «змушують» киян.

Дослідження здійснювалось методом вивчення наявної інформації, розміщеної на сайті Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА, www.kievcity.gov.ua), в тому числі з використанням показників паспорту бюджетної програми за КТКВК 010117 «Керівництво і управління у відповідній сфері у місті  Києві» на 2013 рік. (Це пов’язано з тим, що саме 2013 рік є останнім періодом, що максимально висвітлений в даному контексті).

Загальна інформація про об’єкт дослідження

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті (www.kievcity.gov.ua), КМДА складається з апарату, 15 департаментів, 3 окремих управлінь, а також Державного архіву м. Києва та служби у справах дітей. Також до сфери управління КМДА належить 200 комунальних підприємств. Питання ефективності управління та діяльності таких комунальних підприємств є також надзвичайно актуальними та пріоритетними і будуть окремо досліджуватись Публічним Аудитом.

Загальний обсяг доходів бюджету міста Києва за останні п’ять років виріс на 11,7 відсотків (з 18 228 769,9 тис. грн. у 2009 році до 20 364 086,2 тис. грн. у 2014 році). При цьому, витрати на комунальні послуги та енергопостачання структурних підрозділів КМДА виросли на 140 відсотків (з 6 065,4 тис. грн. у 2009 році до 14 552,5 тис. грн. у 2014 році). Варто відмітити, що у 2012 році кількість структурних підрозділів КМДА скорочена з 39 до 20, а штатна чисельність зменшена на 10 відсотків.

123

Об’єктом аудиторського дослідження обрано 12 з 15 департаментів та районні у місті Києві державні адміністрації (далі – РДА). Це зумовлено тим, що 13 департаментів окремо розміщені у різних будівлях центральної частини міста, окрім департаменту економіки та інвестицій та департаменту фінансів (знаходяться в центральній будівлі КМДА по вул. Хрещатик, 36), а департамент охорони здоров’я не оприлюднив на офіційному сайті КМДА відповідної інформації.

Крім того, не досліджувались дані про кількість працівників та затрати енергоносіїв, що задекларовані апаратом КМДА, оскільки розрахунки на 2013 рік (1,67 кв.м. на одного працівника) не можуть фізично відповідати дійсності.

Основні кількісні показники департаментів КМДА за 2013 рік

Штатна чисельність 12 департаментів становить 1 107 працівників, найбільша чисельність – 138 працівників працюють у департаменті земельних ресурсів. Найменш чисельнішим є департамент транспортної інфраструктури – 51 працівник.

Загальна площа приміщень складає 40 396,7  кв.м., з яких опалювальна площа становить 37 602,3 кв.м., що становить 93 %. Найбільшу площу займає департамент культури – 10 330 кв.м. (100% площі опалюється), найменшу – департамент транспортної інфраструктури 858,4 кв.м. (100% площі опалюється).

Згідно наявних даних відповідного паспорту бюджетної програми, загальна кількість тепла, необхідна для опалення об’єктів, що досліджуються, становить  4610  Гкал на рік,  загальною вартістю  4 799 тис. грн. Середня норма теплозатрат становить 0,12 Гкал на 1 кв.м. в рік (норматив відпуску теплової енергії для центрального опалення, згідно з нормами КТМ-204, визначається в розмірі                    0,147 Гкал/кв.м. опалювальної площі протягом опалювального періоду).

Середні витрати теплоенергії на одного штатного співробітника становлять  4,16 Гкал на рік.

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень

За результатами дослідження було встановлено, що на одного київського  чиновника витрачається стільки ж теплоенергії, скільки необхідно для обігріву однокімнатної квартири, а це в середньому 3 – 4 киянина, а зекономленого тепла від зменшення чиновницьких кабінетів достатньо для опалення 450 київських квартир.

222

Такі висновки слідують із нижчевикладеного.

Середня опалювальна площа на одного працівника КМДА становить 34 кв.м.    (37602,3 кв.м. ÷ 1107 працівника), а це площа однокімнатної квартири.

Найбільший показник опалювальної площі одного працівника  має департамент культури – 158,9 кв.м., що майже в 5 разів більше від середнього значення.

Таким чином, на 1-го працівника зазначеного департаменту витрачається  стільки ж тепла, скільки необхідно для опалення 3-х квартир та 12 мешканців на рік, за умови, що в середньому площа квартири в спальному районі м. Києва становить 50 кв.м.

Тобто, на опалення лише департаменту культури КМДА витрачається теплоенергії, яку можливо заощадити для опалення понад 200 квартир.

Як зазначалося вище, загальна опалювальна площа департаментів складає  37 602,3 кв.м., а площа службових приміщень, яка достатня для виконання своїх функції департаментами КМДА, становить 13 284 кв.м. (1170 прац. х 12 кв.м.).

З метою об’єктивності проведення розрахунків, спеціалістами ГО «Публічний Аудит» нормативну площу робочого місця на 1-го працівника, з урахуванням місць загального користування, умовно збільшено вдвічі, до 12 кв.м., оскільки пунктом 2.3 Постанови Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДержСанПІН 3.3.2.007-98» встановлено, що мінімальна (безпечна для життєдіяльності людини) площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. м. При цьому, для розрахунку понаднормативної площі буде використовуватися опалювальна площа приміщень.

Таким чином, загальна понаднормативна опалювана площа службових приміщень департаментів КМДА складає 24 318,3 кв.м., або 64,7% від загальної опалювальної площі. Отже, більше 60% тепла (понад 2,7 тис. Гкал), витрачається неефективно.

1233

Такої кількості тепла достатньо для опалення біля 450 квартир площею 50 м.кв. на весь опалювальний сезон. Витрати тепла лише на одного співробітника департаменту КМДА становлять понад 4 Гкал, а це опалення однокімнатної квартири.

Більше того, службові приміщення об’єктів, що досліджувалися, можливо зменшити більше ніж в два рази, а якщо враховувати анонсовані Урядом скорочення державних службовців до 50 відсотків (http://www.volynnews.com  з посиланням на ТСН), а зекономленим теплом можна обігріти до 900 квартир, а це приблизно 3,5 тисячі киян.

Важливо, що будівлі департаментів КМДА розміщені в Шевченківському районі м. Києва, тобто в комерційно привабливій частині міста, де ринкова вартість  1 м² складає до 2500 доларів США (за даними Аналітичної групи «ProfRielt Украина»,  http://expertroom.com.ua). З врахуванням кризових явищ в країні та з метою швидкої реалізації нерухомого майна, встановимо для розрахунку  вартість 1 м² в розмірі 1500 доларів США. Отже, шляхом швидкої реалізації понаднормативного нерухомого майна КМДА, бюджет міста може додатково отримати понад 35 мільйонів доларів США, що становить приблизно 500 млн.грн.

Таким чином, шляхом оптимізації робочих місць чиновників можливо не тільки зекономити енергію на опалення 450 квартир площею 50 м.кв. (з урахуванням скорочення штату працівників ще і 900 однокімнатних), а ще й поповнити міський бюджет, зароблені кошти направити на соціальні проекти, реалізація яких вже давно анонсується кожною новою владою (наприклад, будівництво дитячої лікарні майбутнього).

12333

Особливу увагу привертає вартість 1 Гкал, що вирахувана з показників загальної кількості тепла на рік та його загальної вартості, які внесені до паспорту бюджетної програми.

Встановлено, що вартість 1 Гкал становить від 0,3 тис. грн. до 1,7 тис. грн., а згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.09.2011 № 116 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ПАТ «Київенерго», тариф (ціна) на теплову енергію з 01.10.2011 по 01.01.2014 для бюджетних установ становив 638,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

​Законом України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію – грошовий вираз на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, а саме Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тобто, можливо зробити висновок, що, по-перше, теплова енергія використовувалась та продовжує використовуватися неефективно, тому що обігрівається повітря у кабінетах чиновників, по-друге, загальна вартість тепла мала становити 3 942,3 тис. грн. замість 4 798,9 тис. грн., тобто менше на 856,6 тис. грн. 

Дослідження ефективності використання площі службових приміщень районних у місті Києві державних адміністрацій

Окремо слід зазначити, що штатна чисельність працівників усіх РДА складає 3464 осіб, загальна площа приміщень становить 89 213,5 кв.м., 91 % якої опалюється, а саме 80 954,5 кв.м.

За вищенаведеним алгоритмом визначена понаднормова площа, на опаленні якої можливо зекономити в цей складний період, а це ще понад 39 000 кв.м., або 48,6 %, а це додаткова можливість забезпечити опаленням близько 800 київських квартир.

123333

ВИСНОВКИ

За результатами дослідження можливо зробити висновок, що замість того, щоб здійснювати накопичення енергоресурсів за рахунок власної економії, КМДА вирішила в першу чергу здійснити це за рахунок відключення населення від гарячого водопостачання.

При цьому, як встановлено дослідженням, на даний час в КМДА та 10 РДА  працює 4571 чиновник,  загальна опалювальна площа приміщень складає 118556,8, понаднормово опалювальна площа – 63318,3 кв.м. Тобто, 1 чиновник використовує опалення 1 квартири з 3-4 киянами.     Ураховуючи викладене, пропонується:

  • шляхом оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА вивільнити площу, яка понаднормативно ними використовується, результат – забезпечення опаленням понад 1250 квартир та понад 5 000 киян;
  • вивільнену площу, яка понаднормативно використовується чиновниками, реалізувати, результат – додаткові надходження бюджету міста у сумі понад 35 мільйонів доларів США або приблизно 500 млн. грн.

Анонсоване скорочення кількості київських чиновників дасть можливість збільшити наведені показники в двічі.

ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

«ПУБЛІЧНИЙ АУДИТ»