У 2014 році МВФ оцінив державні витрати України в обсязі 53% ВВП, у той час як в країнах із більш розвиненою економікою — Литві, Латвії, Болгарії ці витрати становлять близько 35 % ВВП.
Тому в першу чергу діяльність держави повинна бути спрямована на скорочення витрат. Сьогодні українське суспільство відчуває ці тренди в сфері енергоспоживання та пенсійного забезпечення.
Поряд з цим існують свери державного господарства, витрати на які повинні фінансуватися виключно з бюджету, а їх недофінансування може мати негативні наслідки для безпеки українців.
Питання безпеки станом на сьогодні стоїть особливо актуально в силу тривалого збройного конфлікту на сході країни.
З огляду на важливість та актуальність проблеми фахівці ГО «Публічний аудит» проаналізували діяльність Державного агентства резерву з точки зору виконання ним його функцій протягом останніх двох років.
Предмет діяльності відомства, функції
Правовою основою діяльності Державного агентства резерву є Закон України №51/97-ВР від 24.01.97 «Про державний матеріальний резерв»
Так, ст. 1 Закону визначає, що Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом.
До його складу входять:
- мобілізаційний резерв — запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв’язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв’язку, подання медичної допомоги;
- запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
- запаси матеріально-технічних ресурсів для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.
Статтею 3 Закону визначено, що державний резерв призначається для:
- забезпечення потреб України в особливий період;
- надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні міждержавних договорів;
- подання гуманітарної допомоги;
- забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Досягнення цілей діяльності Державного матеріального резерву забезпечується вчасними:
- закладанням матеріальних цінностей (прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві)
- відпуском матеріальних цінностей з державного резерву ( реалізація чи безоплатна передача матеріальних цінностей державного резерву визначеному одержувачу (споживачу) або реалізація їх на ринку;
- освіження запасів державного резерву (відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у зв’язку із закінченням встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари, упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення якості продукції до закінчення терміну її зберігання, за умови одночасної або наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Крім цього, на сьогодні існує два чинних підзаконних акти, які регулюють питання діяльності Державного агенства резерву України: указ Президента України «Про затвердження Положення про Державне агентство резерву України» від 13.04.11 № 463/2011 та Постановка Кабінету Міністрів України від 08.10.14 №517, якою затверджено аналогічне Положення.
Для виконання завдань дослідження аналізуватимуться норми саме останнього документа.
Так, за п. 4 Положення Держрезерв, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює управління державним резервом; організовує виконання затверджених Кабінетом Міністрів України завдань щодо формування, зберігання, обслуговування, розміщення, відпуску, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, дотримання нормативних умов їх кількісного та якісного стану та несе відповідальність за їх виконання; здійснює планування щорічних обсягів поставок матеріальних цінностей до державного матеріального резерву згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України рівнями накопичення; провадить вибір постачальників матеріальних цінностей до державного матеріального резерву для укладення з ними державних контрактів (договорів) у порядку, визначеному законом; укладає державні контракти (договори) на поставку матеріальних цінностей до державного матеріального резерву; здійснює відповідно до законодавства відпуск матеріальних цінностей із державного матеріального резерву;
Фінансування системи державного резерву відповідно до статті 7 Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів, одержаних від допоміжної фінансово-господарської діяльності.
Фінансування операцій, пов’язаних із накопиченням (приростом), освіженням (поновленням, заміною) матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зокрема коштів, одержаних від реалізації матеріальних цінностей державного резерву в порядку освіження, позичання та розбронювання.
Таким чином, в умовах особливого періоду, роль та значення Державного агентства резерву зростає в геометричній прогресії.
Оскільки накопичені резерви можна та необхідно скеровувати в тому числі на потреби Збройних Сил України, при наявності перебоїв із постачанням, вирівнювати продовольчі дисбаланси в регіонах бойових дій, тощо.
Виходячи з того, що основними двома засобами, за допомогою яких досягаються цілі діяльності Державного агентства резерву, є вчасне закладення та освіжування матеріальних цінностей, а освіжування в свою чергу забезпечується вчасним відпуском продукції, «Публічний аудит» проаналізував, як виконувалися ці функції агентством протягом 2014 — 2015 років.
Діяльність Державного агентства резерву, пов’язана з закладанням та освіжування матеріальних цінностей
Обсяги фінансування потреб Державного агентства резерву:
Законом «Про Державний бюджет України на 2014 рік» на створення державних запасів і резервів за рахунок спеціального фонду було передбачено 619 млн грн. Поряд з цим фактично освоєно тільки 9,26 млн, тобто 1,5 %.
Відповідно до звіту про виконання бюджету на 2014 рік, на керівництво та управління у сфері державного резерву заплановано видатків у сумі 9,033 млн грн, а профінансовано 8,83 млн грн; на обслуговування державного матеріального резерву із запланованих 180,171 млн грн профінансовано 159,25 млн грн.
І найбільш важливе значення має показник витрат на накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву — так, із запланованих на 2014 рік 620,1 млн грн використано тільки 9,34 млн грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено витрати на керівництво та управління у сфері державного резерву 8,84 млн грн, із низ заробітна плата 5,8 млн грн; обслуговування державного матеріального резерву 171,29 млн грн; витрати на накопичення (приріст) матеріальних цінностей — 561,11 млн грн
Фактично, як і всі бюджетні установи, Державне агенство резерву для виконання покладених на нього функцій із забезпечення вчасного оновлення та закладення матеріальних цінностей використовує механізм державних закупівель.
Відповідно до плану державних закупівель на 2014 рік, розміщеному на сайті агентства, всього протягом минулого року було заплановано 10 процедур (не враховуємо при дослідженні закупівлі пари та гарячої води (двічі в березні та листопаді 2014 року), енергії електричної, які проводилися шляхом закупівлі в одного учасника та завершилися укладенням договору), з них 7 — шляхом відкритих торгів .
Результати — з семи процедур, предметами яких були матеріальні цінності, які закладаються на довготривале зберігання для виконання потреб визначених вище, завершена укладенням договору тільки одна, на закупівлю масла солодковершкового селянського на суму 4,5 млн грн.
Решта шість закупівель визнані такими, що не відбулися.
Закупівля дизпалива
Відповідно до плану закупівель Державного агенства резерву, на червень 2014 року було заплановано закупівлю палива дизельного в обсязі 10 тис. тонн, на суму 172 млн грн відповідне оголошення оприлюднене у Віснику державних закупівель №27 від 23.06.14
У зв’язку з призупиненням Антимонопольним комітетом України проведення закупівлі строк подання пропозицій продовжено до 20.08.14
За даними відкритих джерел, станом на момент публікації оголошення літр дизпалива на АЗС коштував 14,6 грн.
Враховуючи щільність літнього дизпалива в 860 кг/м куб (зимовий 840 кг/м куб), в 1 тонні дизпалива міститься близько 1160 літрів.
Відповідно, при ціні 14,6 грн/1л на АЗС вартість тонни становила 16 900 – 17 000 грн.
Враховуючи те, що ціна наведена роздрібна, орієнтовна вартість предмета закупівлі в 172 млн грн була цілком ринковую та конкурентною, поряд з цим станом на момент розкриття, а саме 20.08.14, середня ціна на АЗС зросла до 15,6 грн/15,7 грн за літр.
При такій вартості ціна тонни дизпалива становила 18 200 грн/1 т. Відповідно, орієнтовна вартість предмета закупівлі, а саме 172 млн грн, вже не була комерційно привабливою.
Як результат, відповідно до звіту про результати процедури закупівлі №6 від 28.08.14, — відсутність пропозицій будь-якого учасника. Торги відмінено.
У подальшому, Державне агентство резерву повторило спробу проведення зазначеної закупівлі, оприлюднивши аналогічне оголошення у Віснику державних закупівель №94 від 26.09.2024 року.
Цього разу пальне закуповувалось двома лотами в загальній кількості 11 600 тон. Орієнтовна вартість предмета закупівлі вже становив 231 млн грн.
Знову ж таки, у зв’язку з розглядом скарг учасників, які у подальшому навіть не подали власних пропозицій на участь у закупівлі, строк розкриття визначено 11.11.14.
Станом на момент розкриття вартість 1 л дизпалива на АЗС становила в діапазоні 15,8–16,55 грн/л — відповідно, вартість 1 тонни в середньому складала 18 700–19 000 грн за тонну. Загальна вартість обох лотів навіть за роздрібними цінами АЗС не перевищувала орієнтовну вартість предмета закупівлі, однак, через відсутність пропозицій учасників торгів закупівлю було відмінено.
Закон України «Про здійснення державних закупівель» у таких випадках дає можливість замовнику провести процедури закупівлі за спрощеною неконкурентною процедурою закупівлі в одного учасника (переговорною процедурою), однак службові особи Державного агентства резерву, незважаючи на необхідність підтримання запасу паливно- мастильних матеріалів, особливо в умовах загострення військового конфлікту, таку можливість не використало, заходів, спрямованих на забезпечення стратегічних потреб, не вжило.
Не провівши відповідну закупівлю у 2014 році, Державне агентство резерву запланувало її проведення на 2015 рік.
Відповідно до плану закупівель на 2015 рік, документації конкурсних торгів від 25 грудня 2014 року, закупівля дизельного пального обсягом 22 800 тонн (5 лотів: 4 по 3 800 тонни, один на 7 600 тонн), орієнтовною вартістю 433,6 млн грн, мала відбутись 04.02.15.
Однак на офіційному сайті Державного резерву наявні два додаткові оголошенння, якими строк розкриття перенесено на 02.04.15. При цьому зменшено обсяг постачання на 3 800 тонн.
Місцем постачання всіх 5 лотів визначено одне підприємство ДО «Комбінат «Рекорд», м. Житомир, вул. Максютова, 281. Таким чином, загалом підстав для поділу предмета на окремі 5 лотів не вбачається.
02.04.15 відбулося розкриття пропозицій учасників зазначених торгів. Серед учасників:
ТОВ «Трейд Коммодіті», ТОВ «Нафтахімтрейд», пропозиції яких відхилено, у зв’язку з відсутністю перекладу деяких документів на українську мову.
До оцінки допущено два підприємства: ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» із ціновою пропозицією 86,292 млн грн по кожному з 5-ти лотів (431,460 млн грн за 18 000 тонн дизпалива) та ТОВ «Поділля Промпостач» з ціновою пропозицією 86,616 млн грн по кожному із 5-ти лотів (433,08 млн грн за 18 000 тонн дизпалива), про вказане підприємство ми згадаємо в подальшому, оскільки воно доволі тісно співпрацює з Державним агентством резерву, на напрямку не тільки паливно-мастильних матеріалів, але й продуктової групи ТМЦ. У цьому конкретному тендері його роль була зведена до умовного учасника, необхідного для дотримання законодавчої процедури допуску до оцінки не менше двох учасників.
Поряд з цим, незважаючи на те, що акцепт пропозицій ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ» відбулась ще 27.04.15, договір досі не укладено, оскільки ще станом на першу половину червня Антимонопольний комітет України розглядав скарги учасників, пропозиції яких було відхилено. Поряд з цим за результатами розгляду всі скарги відхилялись.
Таким чином, ТОВ «ВОГ АЕРО ДЖЕТ», ймовірно, отримає державний контракт. Згідно з ціновою пропозицією підприємства, вартість 1 тонни дизпалива склала 23 970 грн.
Водночас, дивує недолугість осіб, які уособлюють Державний матеріальний резерв. З моменту оприлюднення першого повідомлення про проведення процедури закупівлі дизпалива (23.06.14), вартість пального підвищилась на 48 % з 14,6 грн за літр до 21,5 грн за літр.
Нагадаємо, що ці закупівлі проводилися на фоні триваючої девальвації гривні, ще більш стрімких інфляційних процесів, і, якби службові особи Державного агентства резерву ставили за мету скоротити витрати державного бюджету, то вони б звернулися б до уповноваженого органу завчасно із зверненням про надання дозволу про проведення закупівлі за процедурою переговорів.
Це в разі, якщо діяти нестандартно для державного органу. Поряд з цим, стаття 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель» надає замовнику можливість застосувати процедуру закупівлі за переговорною процедурою за умови, якщо двічі відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників.
Таким чином, у Державного агентстава резерву було право після прийняття 11.11.14 рішення про відміну другої закупівлі через відкриті торги, розпочати та провести процедуру закупівлі дизельного пального за вказаною процедурою, яка триває не більше двох тижнів
(Загальний строк для визначення переможця переговорної процедури закупівлі не повинен перевищувати п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу інформації про застосування переговорної процедури закупівлі. Замовник акцептує пропозицію за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в день визначення переможця. Повідомлення про акцепт пропозиції обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.
Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше, ніж через 10 днів (п’ять днів у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання і водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування переговорної процедури закупівлі)
На жаль, цього зроблено не було.
Безпомічність службових осіб державного резерву призвела не тільки до того, що вчасно не було поповнено стратегічні державні запаси, але й не було виконано основні функції органу, визначені п.4 Положення.
Крім цього, таку бездіяльність можна та необхідно розглядати і в матеріальному аспекті, а саме: через призму потенційних зайвих, надлишкових витрат Державного бюджету, простіше кажучи, збитків.
Розгляньмо варіант, за якого Державне агентство резерву, припустімо, 01.12.14 завершило закупівлю дизельного пального за процедурою переговорів (20 днів від дати прийняття рішення про скасування других відкритих торгів достатньо).
На цю дату вартість 1 л дизпалива на АЗС коливалася в діапазоні 16–17,2 грн /л, відповідно, вартість тонни становила в середньому 20 тис. грн.
Станом на сьогодні закупівлю проведено за ціною договору 24 тис. грн.
Якщо різницю у вартості тонни станом на 1 грудня 2014 року та на сьогодні округлити до 4 тис. грн, то на обсязі 11 600 тонн (обсяг за першою закупівлею) держава переплатить понад 46 млн грн.
Закупівля м’яса замороженого та заморожених харчових субпродуктів (м’ясо яловичини І категорії, заморожене у напівтушках)
Минулого року Державне агентство резерву тричі робило спробу провести закупівлі, предметом яких було: м’ясо заморожене та заморожені харчові субпродукти (м’ясо яловичини І категорії, заморожене у напівтушках).
Зважаючи на значний обсяг інформації, наведемо у вигляді таблиці узагальнені результати аналізу цих закупівель:
Із поданих вище даних вбачається, що під час проведення першої закупівлі відхилення пропозицій учасників із формальних причин призвело до того, що до оцінки було допущено пропозицію тільки одного підприємства — як наслідок, відповідно до закону процедура закупівлі була скасована.
Поряд з цим варто зазначити, що при проведенні цієї процедури пропозиції фактично всіх учасників перебували в межах орієнтовної вартості предмета закупівлі. Загальний обсяг постачання становив 1 120 тонн.
Друга спроба закупити аналогічний предмет, вже в обсязі 2100 тонн за ціною (очікуваною), що на 4 370 грн була вища за ціну двомісячної давності, завершилася повним фіаско, оскільки пропозиції всіх учасників вийшли за межі очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому різниця в ціні на 1 тонні продукції у порівнянні з першою закупівлею становила вже 8 300–9 300 грн.
Тобто, якби закупівля таки відбулася, на Держаний бюджет лягли б додаткові витрати в обсязі 10 млн грн (для об’єктивності розрахунків взято обсяг постачання, визначений у першій закупівлі).
На 2015 рік закупівля м’яса замороженого та заморожених харчових субпродуктів (м’ясо яловичини І категорії, заморожене у напівтушках) до графіка закупівель не включено (ймовірно, в силу обмеженості фінансування та подорожчання пального, про яке йшлося вище).
Закупівля консерв м’ясних (м’яса тушкованого, яловичини, 1/525)
Ще одним прикладом того, що роль Державного агентства резерву в системі забезпечення стратегічних потреб держави є виключно формальною, неефективною, є закупівля консерв м’ясних.
За аналогією з попередньою закупівлею наведемо узагальнені відомості.
Таким чином, за результатами аналізу ефективності діяльності Державного агентства резерву за останні два роки в напрямі виконання безпосередніх завдань встановлено, що з 16 запланованих на цей період закупівель в 11 випадках предмет закупівлі стосувався наповнення матеріального резерву. Із цих 11 завершені укладенням договору дві процедури – на закупівлю консерв та вершкового масла.
Внаслідок неефективної діяльності Державного агентства резерву у випадку настання обставин, які потребуватимуть таких матеріальних цінностей, як дизельне паливо чи м’ясо, розраховувати на них марно, а відповідно, результатом діяльності відомства протягом останніх двох років є повний провал із виконанням покладених на нього завдань.
Через неналежну організацію процесу закупівель, невикористання доступних законних механізмів Державне агентство резерву вже допустило надлишкове використання коштів Державного бюджету України на суму в 9,26 млн грн при закупівлі консерв.
Крім цього, при закупівлі дизельного пального вже сьогодні держава переплатить понад 30 млн грн, у порівнянні з тими цінами, за якими можна було це зробити, якби службові особи Державного агентства резерву відповідально ставилися до виконання власних службових обов’язків.
Аналогічно при проведенні закупівлі м’яса замороженого та заморожених харчових субпродуктів (м’ясо яловичини І категорії, заморожене у напівтушках) Державний бюджет України втратить додатково близько 10 млн грн.
Таким чином, Державне агентство резерву фактично не виконує власні завдання. Воно перетворилося на заручника комерційних структур, які, як вбачається з результату закупівлі консерв, фактично допускають узгоджені дії.
Відпуск матеріальних цінностей
Відповідно до статті 12 Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відпуск матеріальних цінностей із державного резерву здійснюється: у зв’язку з їх освіженням (поновленням) і заміною; у порядку тимчасового позичання; у порядку розбронювання; для надання гуманітарної допомоги; для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; у разі настання особливого періоду.
Реалізація матеріальних цінностей здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 25.08.04 затверджено Порядок реалізації матеріальних цінностей державного резерву (далі — Порядок).
Наведемо окремі його положення, важливі для цілей дослідження.
Відповідно до п. 6 Початкова ціна лота матеріальних цінностей визначається Держрезервом як їх ринкова вартість на підставі звіту або акта про оцінку майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440.
15 Гарантійний внесок суб’єкт господарювання сплачує у розмірі 10 відсотків від початкової ціни лота до закінчення строку подання заявки. В іншому випадку гарантійний внесок вважається несплаченим.
27 У разі коли аукціон не відбувся, комітет приймає рішення про проведення повторного аукціону.
30 У разі проведення повторного аукціону з реалізації одного і того самого лота комітет знижує початкову ціну лота на 10 відсотків початкової ціни попереднього аукціону
31 У разі коли один і той самий лот не продано протягом трьох аукціонів у зв’язку з неподанням на нього заявок або визнанням аукціонів такими, що не відбулися, Держрезерв на власному веб-сайті розміщує інформацію про подальшу реалізацію таких матеріальних цінностей за початковою ціною останнього (третього) аукціону. Аукціон проводиться не менше, ніж через 10 календарних днів від дати розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Держрезерву.
32 У разі коли матеріальні цінності не реалізовані згідно з цим Порядком протягом шести місяців, вони підлягають повторній оцінці їх ринкової вартості згідно з пунктом 6 цього Порядку для подальшої реалізації відповідно до вимог цього Порядку.
33 У разі коли матеріальні цінності, що не реалізовані у зв’язку з втратою якісних характеристик та/або закінченням строку придатності відповідно до законодавства, заборонені до використання та підлягають вилученню з обігу, Держрезерв подає Мінекономрозвитку проект акта Кабінету Міністрів України щодо списання матеріальних цінностей з подальшою їх переробкою чи утилізацією.
Зазначена частина діяльності Державного агентства резерву також має вагоме значення, оскільки дозволяє ефективно управляти матеріальними цінностями, може забезпечувати надходження грошових коштів до спецфонду державного бюджету, які в подальшому зменшуватимуть видатки на освіжування тих же матеріальних цінностей резерву.
«Публічний аудит» ретельно проаналізував оголошення (доступні для опрацювання), розміщені на офіційному веб-ресурсі Державного агентства резерву стосовно проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного та мобілізаційного резервів.
Так, протягом 2014 року було оприлюднено 24 оголошення щодо проведення аукціонів. Загальна кількість лотів, які пропонувалися до продажу, становила 136 (більшість неодноразово повторювалися). Із них реалізовано 13 лотів. Торги по решті понад 120 лотах визнано такими, що не відбулися, тобто ефективність механізму реалізації в середньому становить від 1 до 10 або ж 10%.
У 2015 році, з оприлюднених на момент дослідження, було 9 оголошень щодо проведення аукціонів із продажу 34 лотів – успішним виявився тільки 1.
Наведемо короткий аналіз деяких із аукціонів, які було проведено:
1. Аукціон із реалізації цукру
04.11.14 на офіційному веб-сайті Держрезерву України опубліковано повідомлення щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, а саме: цукру ДСТУ 4623:2006 обсягом 1 999,2 тонни, стартова вартість лота – 12, 513 млн грн.
Таким чином, ціна 1 кг цукру становила 6, 28 грн. Переможцем аукціону визнано ТОВ «Барс 2000».
2. Аукціон із реалізації крупи гречаної (ядриці)
26.11.14 відбувся аукціон із реалізації крупи гречаної (ядриці); лот №94 кількістю 40 тонн, стартова вартість лота — 223 462, 80 грн.
Початкова вартість 1 кг гречки становила 5,59 грн. Переможець аукціону – ДП «Аргофонд»
3. Аукціон з реалізації м’яса яловичини І категорії, замороженого у півтушах
6 грудня 2014 року опубліковано оголошення стосовно проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, а саме: м’яса яловичини І категорії, замороженого у півтушах, 1-й лот – 1 046,935 тонн вартістю 34, 481 млн грн; 2-й лот – 1200 тонн вартістю 34, 284 млн грн.
Таким чином, вартість 1 тонни за лотами становила: 1-й лот – 32 964,6 грн; 2-й лот – 28 570 грн. Переможцем аукціону визнано ТОВ «Поділля Промпостач».
Зважаючи на те, що проведенню аукціонів, як вбачається зі згаданого вище Порядку, завжди передує оцінка ринкової вартості предмета, наведемо, для порівняння, узагальнені відомості Державного комітету статистики щодо цін на вказані товарні позиції:
- Стосовно цукру, то в період, коли в країні вартість кілограма цукру в середньому становила 8,30–8,22 грн, комерційна структура купила його в Державного агентства резерву за ціною, що на 2 грн менша. Звісно, в цьому випадку слід врахувати логістику, фасування тощо – припустімо, що ці витрати, були включені при подальшій реалізації, в результаті додали б до аукціонної ціни 1 грн. Однак на обсязі 1 999 000 кг 1 грн заробітку, відповідно, становить майже 2 млн грн.
- Стосовно гречки, то в період проведення аукціону вартість кілограма гречки в Україні перебувала в діапазоні 9,56–11,14 грн, тоді як Державне агентство резерву реалізовувало її за ціною 5,59 грн. Тобто, фактично на 50 % менше від ринкової вартості (в середньому на 4 грн). На обсязі в 40 тонн маржа в 4 грн на 1 кг, за умови подальшої реалізації в роздріб, втілилася в 160 тис. грн.
- Стосовно реалізації яловичини, ситуація для аналізу дещо складніша, оскільки офіційна статистика щодо вартості м’яса в напівтушах не ведеться.
Поряд з цим підприємство, яке придбало зазначені лоти матеріальних цінностей, брало участь у закупівлях, що проводилися Державним агентством резерву, предметом яких була саме зазначена товарна група. Про них детально йшлося вище, тому наведемо тільки короткий опис закупівель, оскільки останні визнані такими, що не відбулися.
Так, для участі в закупівлі м’яса замороженого (оголошення від 07.07.14 ВДЗУ №36) ТОВ «Поділля Промпостач» виходило з ціновою пропозицією 43 980 грн/тонну. При цьому орієнтовна вартість предмета закупівлі, яка розраховується замовником (Державним агентством резерву), на той період становила 40 тис. грн/1 тонну.
На аналогічну закупівлю Державне агентство резерву (оголошення від 26.09.14) вже розрахувало вартість тонни м’яса за ціною 42 тис. грн.
Таким чином, на вказаній закупівлі ми спостерігаємо в дії механізм умовно ринкової оцінки матеріальних цінностей, які реалізовує держава.
Маючи намір придбати аналогічний товар, Державне агентство резерву готове заплатити за нього 42 тис. грн, а вже за два місяці цей же товар продає комерційній структурі за «ринковою» ціною, що на 9 тис. та 13 тис. грн менша.
Окремо варто звернути увагу на те, що низка лотів була виставлена на реалізацію по декілька разів, але інтересу серед потенційних покупців ці лоти не мали.
Для прикладу наведемо лоти, які більше п’яти разів протягом року не вдалося реалізувати:
На нашу думку, складність із їх реалізацією виникає в тому числі у зв’язку з об’єднанням під одним лотом товарних позицій різних груп.
Державне агентство резерву, розуміючи те, що в такому вигляді лоти реалізовані не будуть, не вжило заходів до того, щоб роздробити лот на окремі позиції. Більше того, їх реалізація продовжується і в 2015 році, хоча формально, згідно з Порядком, вказані цінності повинні бути списані.
Таким чином, за результатами аналізу тих відомостей, які перебувають у вільному доступі та дають можливість оцінювати ефективність діяльності Державного агентства резерву в частині, пов’язаній із реалізацією матеріальних цінностей, доводиться констатувати, що так само, як і при проведенні закупівель, вбачаються закономірності, які свідчать про те, що в дійсності реалізовуються тільки ті цінності, які заздалегідь мають покупця, причому за цінами, що далекі від ринкових.
Статистика співвідношення організованих аукціонів та успішно проведених свідчить про неефективність діяльності відповідного Агентства.
Незважаючи на те, що аукціони з реалізації визнаються такими, що не відбулися (як, власне кажучи, і процедури закупівель), службові особи Державного агентства резерву не використовують у повній мірі надані їм правомочності для досягнення цілей діяльності.
Так, ст. 10 Закону визначає, що з метою економічного стимулювання виконання поставок і зберігання матеріальних цінностей державного резерву та поставок матеріальних цінностей для експлуатаційних потреб, капітального будівництва системи державного резерву виконавцям можуть, відповідно до законодавства, надаватися пільги щодо сплати податку на прибуток, цільові дотації і субсидії, кредити на пільгових умовах, валютні кошти, митні та інші пільги.
Висновки та пропозиції
Аналіз діяльності Державного агентства резерву з використанням доступних інформаційних матеріалів засвідчив, що фактично жодне з завдань, які покладено на установу, не виконується.
Так, управління державним резервом, формування, обслуговування, відпуск, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву, планування щорічних обсягів поставок матеріальних цінностей, вибір постачальників, укладення з ними державних контрактів відпуск матеріальних цінностей протягом останніх двох років провалено. Ті поодинокі випадки, коли розпочаті процедури завершувалися укладенням угод, спричинили якщо не збитки, то надмірні витрати з Державного бюджету України.
Очевидним є те, що Державне агентство резерву в тому вигляді, в якому воно існує тепер, не здатне виконувати поставлені завдання.
Попри те, що діяльність цього відомства перебуває поза полем зору широкої громадськості, його важливість в умовах збройного конфлікту на сході країни є більш ніж значним. З огляду на це такі прорахунки в організації роботи є неприпустимими.
Тому в першу чергу необхідно здійснити фактичну перевірку, аудит наявних матеріальних цінностей державного та мобілізаційного резервів, умов їх зберігання, витрат на утримання, необхідності в умовах сьогодення, а також реальної ринкової вартості.
Стосовно ліквідних матеріальних цінностей прийняти рішення про їх реалізацію з використанням системи електронних торгів.
Зважаючи на те, що результативність аукціонів, які проводить безпосередньо Державне агентство резерву, є умовною, доцільно залучити до цього процесу аутсорсингову компанію з міжнародним досвідом організації аукціонів, при цьому їй же передати повноваження щодо оцінки ТМЦ. Відповідний захід може бути реалізований за умови внесення змін або скасування Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 25.08.04.
Неліквідні активи та такі, термін придатності яких скінчився, списати та утилізувати, оскільки їх подальше зберігання створює додаткове навантаження на Державний бюджет.
Змінити порядок проведення закладання ТМЦ до державного резерву, залучати до участі в якості постачальників міжнародні компанії, активно використовувати систему електронних торгів.
Вирішити питання щодо проведення атестації працівників Державного агентства резерву на предмет їх відповідності займаним посадам; за виявленими фактами зловживань провести службові розслідування з подальшою передачею матеріалів у правоохоронні органи.
ГО «Публічний аудит»
