Дослідження столичних проблем: фінансовий стан КП «Київський метрополітен»

На минулому тижні була поширена інформація, що наявних ресурсів «Київського метрополітену» вистачить на два місяці роботи. Підприємство працює за рахунок накопичених коштів, кожного шостого числа місяця працівникам необхідно виплачувати заробітну плату, а рухомий склад не виходить на лінію без планового огляду, який потребує витрат.

Ситуація, що склалася в Київському метрополітені, загрожує вилитися в колапс вже протягом найближчих трьох тижнів, робота може бути просто паралізована, адже за рішенням суду виконавча служба арештувала рахунки комунального підприємства «Київський метрополітен» (далі – КП). Іншими словами, підприємство не зможе здійснювати свою операційну діяльність (платити зарплатню співробітникам, сплачувати рахунки за електроенергію, покривати інші адмінвитрати), а це в свою чергу може призвести до зупинки його роботи. Зважаючи на те, що метрополітен є транспортом підвищеної небезпеки, це ставить під загрозу життя і здоров’я киян та гостей столиці.

Причини проблеми

У 2009 році колишня столична влада уклала завідомо невигідний договір про покупку в лізинг 100 вагонів для метрополітену в ТОВ «Укррослізинг». Зобов’язання належним чином не виконувались, оплата не здійснювалась, тому за позовом приватної компанії суд арештував вагони, а за метрополітеном назбирався солідний борг в 1,9 млрд грн, із яких тільки 513,5 млн грн прямих платежів – заборгованість із оплати частини вартості предмета лізингу в розмірі 396,8 млн грн та 116,7 млн – заборгованість із оплати відсотків за користування предметом лізингу.

Таким чином, через неврахування платежів за багатьма негативними складовими договору теперішній міській владі доводиться розгрібати борг у 3 рази вищий за той, який реально міг бути.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2016 р. позовні вимоги «Укррослізингу» задоволено частково, стягнуто з КП заборгованість із оплати частини вартості предмета лізингу в розмірі 396,8 млн грн,  заборгованість із оплати відсотків за користування предметом лізингу в розмірі 116,7 млн грн, інфляційні – в розмірі 235 млн грн, 3% річних у розмірі 25,3 млн грн.

Апеляційна інстанція рішення суду першої ланки 31 січня 2017 року змінила: сума заборгованості в 1,9 млрд грн  виникла саме за цим рішенням, оскільки судом першої інстанції не було враховано коефіцієнт коригування в розмірі 1,19 млрд грн (право на нарахування коефіцієнту було передбачено п. 1.7. договору від 16.07.09), а на розрахунок коефіцієнта вплинула більш ніж триразова девальвація національної валюти.

25 квітня 2017 року Вищий господарський суд частково задовольнив касаційну скаргу Київради, зменшивши зобов’язання всього на 42 млн грн, в іншій частині діє рішення Київського апеляційного господарського суду, за яким у столичного підприємства є зобов’язання виплатити борг у сумі майже 1,9 млрд грн.

Аналіз ситуації з фінансовим становищем КП за останні три роки

На сьогодні вкрай необхідними є пошуки додаткових джерел фінансування КП. Так, у 2013 році метрополітен отримував середній дохід від поїздки одного загальнооблікового пасажира з урахуванням компенсаційних виплат за пільгові перевезення – 1,63 грн, тоді як витрати на перевезення 1-го пасажира становили 2,21 грн. Тобто, витрати покривали всього лише 73,8 %. І цей відсоток був показником ризику та небезпеки, оскільки КП тільки за 2013 рік скоротило на 217,8 млн грн витрати, необхідні на виконання запланованих обсягів ремонтів основних засобів, та фінансування в потрібних обсягах матеріально-технічного постачання структурних підрозділів.

Фінансові надходження КП отримує від основної діяльності – перевезення пасажирів, а також непрофільних доходів – надання в оренду площ та рекламомісць, реклами (метролайти, монітори на станціях, вагонах, оформлення станцій), а також завдяки субвенціям і компенсаціям із міського та державного бюджету.

Аналіз фінансових результатів господарської діяльності

Доходи Київського метрополітену за 2014 рік становили 1 069,6 млн грн, із них основні від перевезень пасажирів – 722,5 млн грн, інші операційні доходи – 192,2 млн грн, інші доходи – 154,9 млн грн.

Витрати КП у 2014 році – 1 632,1 млн грн, із них основні на оплату праці – 523,8 млн грн; відрахування до державних та соціальних фондів – 193,5 млн грн; придбання матеріалів, сировини, комплектуючих для ремонту вагонів, колій, ескалаторів, кабельного господарства тощо – 143,9 млн грн; амортизація – 307,9 млн грн; фінансові витрати – 107,9 млн грн (обслуговування кредитів, залучених на придбання вагонів (ЄБРР, договір лізингу)), інші витрати – 273,5 млн грн.

Фінансовим результатом господарської діяльності КП «Київський метрополітен»
за 2014 рік був збиток у сумі 562,6 млн грн

1

Виходячи з наведених фінансових результатів, рівня доходів та собівартості реалізованої продукції (1250,8 млн грн), середня собівартість однієї поїздки коштувала 2,94 грн при тарифі на проїзд у 2 грн, що свідчить про покриття витрат на рівні 68 %.

2

Крім цього, на кінець 2014 року за КП рахувались довгострокові зобов’язання на загальну суму 1 339,2 млн грн (кредити банків, цільове фінансування на розвиток метрополітену).

Задля вирішення економічних проблем метрополітен мав зробити кардинальні кроки, виникла нагальна потреба у встановленні економічно обґрунтованої ціни на проїзд з урахуванням його метрополітену, безпечності та якості перевезень, оскільки ціна на проїзд у метрополітені не переглядалася з 2009 року.

Розпорядженням КМДА № 66 від 30.01.2015 року «Про встановлення тарифів перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху» було встановлено тарифи на перевезення пасажирів – у метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі, фунікулері. Згідно з документом вартість разового проїзду в метро підвищилася до 4 грн. Звісно, такий крок покращив фінансове становище КП.

Доходи Київського метрополітену за 2015 рік становили 1 811,1 млн грн, із них основні від перевезень пасажирів – 1310,3 млн грн, інші операційні доходи – 243,6 млн грн, інші доходи – 257,2 млн грн.

Витрати КП у 2015 році становили 1 930,1 млн грн, із них основні на оплату праці – 593,7 млн грн; відрахування до державних та соціальних фондів – 216,6 млн грн; придбання матеріалів, сировини, комплектуючих для ремонту вагонів, колій, ескалаторів, кабельного господарства тощо – 231,2 млн грн; амортизація – 383,0 млн грн; інші витрати – 336,1 млн грн.

Фінансовим результатом господарської діяльності КП «Київський метрополітен» за 2015 рік був збиток у сумі 119,0 млн грн.

3

Виходячи з наведених фінансових результатів, рівня доходів та собівартості реалізованої продукції (1346,8 млн грн), середня собівартість однієї поїздки коштувала 3,88 грн при середній ціні на проїзд 3,90 грн (залежно від кількості поїздок ціна за проїзд може змінюватися з 4 грн до 3,50, але така знижка є малопоширеною, найчастіше – до 3,80 грн), що свідчить про повне покриття витрат.

4

Крім того, на кінець 2015 року за КП були закріплені довгострокові зобов’язання на загальну суму 1 546,7 млн грн (кредити банків, цільове фінансування на розвиток метрополітену).

Завдяки перерахунку ціни на проїзд у метрополітені, скороченню операційних витрат, реструктуризації заборгованості вдалося скоротити збитки КП майже в 5 разівіз 562 млн грн до 119 млн грн.

Доходи метрополітену за 2016 рік становили 2 088,1 млн грн, із них основні від перевезень пасажирів – 1356,1 млн грн, інші операційні доходи – 434,5 млн грн, інші доходи – 297,5 млн грн.

Витрати КП у 2016 році сягнули 2 017,6 млн грн, із них основні на оплату праці – 719,6 млн грн; відрахування до державних та соціальних фондів – 159,8 млн грн; придбання матеріалів, сировини, комплектуючих для ремонту вагонів, колій, ескалаторів, кабельного господарства тощо – 375,1 млн грн; амортизація – 469,6 млн грн; інші витрати – 153,5 млн грн.

Фінансовим результатом господарської діяльності КП «Київський метрополітен» за 2016 рік був прибуток у сумі 55,5 млн грн.

5

Виходячи з наведених фінансових результатів, рівня доходів та собівартості реалізованої продукції (1629,8 млн грн), середня собівартість однієї поїздки коштувала 3,93 грн при середній ціні на проїзд 3,90 грн, що свідчить про неповне покриття витрат у зв’язку зі здорожчанням основних елементів собівартості – електроенергії, індексації заробітної плати. Крім того, у 2016 році на 35 % підвищився індекс цін виробників до 2015 року, тобто подорожчали ціни на витратні матеріали для обслуговування основних засобів.

6

Крім цього, на кінець 2016 року за КП рахувались довгострокові зобов’язання на загальну суму 1 734,3 млн грн (кредити банків, цільове фінансування на розвиток метрополітену).

Підсумовуючи вищезазначене, збитковість господарської діяльності «Київського метрополітену» в 2014–2015 роках була пов’язана з непокриттям собівартості проїзду встановленою ціною, але завдяки перерахунку тарифу вдалось вивести КП із такого стану та завершити фінансовий рік у 2016 із позитивним результатом.

Крім того, протягом 20152016 років вперше за останні декілька років  із міського бюджету КП виплачувалась компенсація за проїзд пільгових категорій громадян (близько 500 млн грн за два роки), що також позитивно вплинуло на фінансові результати.    

Вирішення проблеми заборгованості

На початку 2017 року з проілюстрованої вище ситуації з борговими зобов’язаннями (за старим договором лізингу) постало питання фінансової спроможності метрополітену здійснювати свою діяльність. Крім того, чергове підвищення цін на електроенергію, витратні матеріали призводить до підвищення собівартості однієї поїздки. Наприкінці минулого року була інформація, що одна поїздка обходиться метрополітену в 4,48 грн. Так, за розрахунками представників КП на сьогодні тариф у 4 грн не покриває витрат та може призвести до посилення збитковості. Прибутковість тоді була можлива лише при 100-відсотковій компенсації з бюджету за перевезення пільговиків і при тарифі в 4,48 грн за поїздку.

За останніми даними, станом на сьогодні собівартість проїзду в столичному метрополітені становить вже 6,18 грн для одного пасажира. Наразі представники профільних відомств КМДА виконують оперативний моніторинг ситуації для розуміння реального фінансового стану КП.

«Публічний аудит» пропонує декілька варіантів виходу з ситуації

Тепер боргові зобов’язання метрополітену становлять близько 3,6 млрд грн (1,7 млрд грн старих зобов’язань згідно зі звітом про фінансовий стан за 2016 рік та 1,9 млрд грн за позовом «Укррослізингу»).

Якщо залишити вартість проїзду на рівні 4 грн, то за вихідними даними показників 2016 року з такою ціною покриватимуться поточні витрати столичного метрополітену, а грошей на погашення кредитів та виконання зобов’язань за рішенням суду не залишатиметься. Також не буде грошей на фонд розвитку – закупівля нового рухомого складу, оновлення обладнання тощо.

Якщо ж до ціни додати прогнозований рівень інфляції на 2017 рік з урахуванням подорожчання складників собівартості, ціна без погашення заборгованості може становити близько 4,40 грн.

Якщо реструктуризувати наявну заборгованість (всі зобов’язання) на п’ять років з урахуванням прогнозного рівня інфляції 15 % (з запасом), собівартість проїзду може становити приблизно 6,47 грн. 

Таким чином, аби не допустити зупинки роботи метрополітену, вкрай важливо знайти збалансоване рішення щодо розв’язання проблеми подальшого здійснення господарської діяльності метрополітеном – добитися розстрочки погашення боргових зобов’язань, зняти арешт із рахунків комунального підприємства та не блокувати його роботу з переглядом ціни на проїзд для покриття витрат (або відстрочити виконання під гарантії міського бюджету).

Крім того, необхідно контролювати хід розслідування прокуратури за фактом укладення невигідної угоди з боку колишньої міської влади, щоб у результаті покласти втрати міського підприємства та бюджету від погашення боргів на винних у цьому осіб.

ВИСНОВКИ

  • у 2013 році покриття витрат КП «Київський метрополітен» від поїздки пасажира становило 1,63 грн, тоді як витрати на перевезення – 2,21 грн, тобто всього 73,8 %;
  • середня собівартість поїздки в 2014 році – 2,94 грн при тарифі на проїзд у 2 грн, що свідчить про покриття витрат на рівні 68 %;
  • збитки КП у результаті господарської діяльності за 2014 рік становили 562,6 млн грн;
  • у 2015 році середня собівартість однієї поїздки обходилася в 3,88 грн при середній ціні на проїзд у 3,90 грн; тобто, перегляд ціни поряд із наданням компенсацій за проїзд пільговиків зумовив повне покриття витрат на проїзд одному пасажиру;
  • за результатами діяльності у 2015 році вдалося скоротити збитки КП майже в 5 разів – із 562 млн грн до 119 млн грн;
  • протягом 2015–2016 років вперше за останні декілька років із міського бюджету виплачувалася компенсація метрополітену за проїзд пільгових категорій громадян (близько 500 млн грн за два роки);
  • за результатами діяльності в 2016 році КП вийшло зі збитковості й стало самоокупним; отримано прибуток у розмірі 55,5 млн грн;
  • при реструктуризації існуючої заборгованості (всі зобов’язання) на п’ять років та закладення її у собівартість проїзду, тариф може становити приблизно 6,47 грн.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Перевірити правильність розрахунку КП «Київський метрополітен» сум компенсації за пільговий проїзд громадян у 2015–2016 роках (близько 500 млн грн).
  • Перевірити закупівлі метрополітеном витратних матеріалів протягом 2015–2016 років як одного з найбільших елементів собівартості проїзду.
  • Розрахувати точну собівартість проїзду в метро як за умови покриття боргових зобов’язань за рахунок подорожчання проїзду, так і без такого покриття; розглянути можливість погашення заборгованості метрополітену частково за рахунок міського бюджету для уникнення збільшення вартості проїзду для громадян.

ГО «Публічний аудит»