Дослідження столичних проблем: повернення майна за угодою з «Київенерго» до комунальної власності

Із 2001 року компанія «Київенерго» здійснює експлуатацію частини комунального майна відповідно до умов «Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2001 (далі – Угода).

Перелік майна територіальної громади м. Києва, яке експлуатується ПАТ «Київенерго» відповідно до Угоди:

1

Під час підписання Угоди «Київенерго» взяло на себе певні зобов’язання, а саме:

  1. прийняти без права відчуження у володіння, користування та управління МАЙНО;
  2. використовувати МАЙНО відповідно до його технологічного призначення і умов Угоди;
  3. здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення, збереження, поліпшення та приросту МАЙНА, завершення будівництва об’єктів незавершеного будівництва в терміни, визначені проектно-кошторисною документацією за рахунок доходу, отриманого від управління МАЙНОМ;
  4. забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв;
  5. вести відокремлений аналітичний бухгалтерський облік МАЙНА, його поліпшень та приросту та на вимогу АДМІНІСТРАЦІЇ подавати звіт про склад МАЙНА за типовими формами бухгалтерського звіту;
  6. нести повну відповідальність за збереження, експлуатацію, реконструкцію та ремонт МАЙНА;
  7. відповідно до чинного законодавства відшкодовувати за рахунок власних коштів збитки, якщо МАЙНУ заподіяна шкода з вини ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИКА
  8. забезпечувати виконання діючих норм і правил експлуатації основних фондів.

Відповідно до п. 5.1 Угоди, її строк складав 5 років з моменту підписання, тобто до 28.09.2006 року. Згідно з Додатковою угодою від 28.09.2006, строк дії Угоди продовжено до 01 січня 2007 року. Додатковою угодою від 29.12.2006 — до 01 травня 2007 року; додатковою угодою від 30 квітня 2007 року — до 31 грудня 2017 року.

Згідно з вимогами статей 1029, 1037, 1044 ЦК, за договором управління майном (яким фактично є Угода) одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Обов’язком управителя майном є управління майном відповідно до умов договору. Договір управління майном припиняється у разі, зокрема, дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено договором, або за рішенням суду.

У ст. 1043 ЦК України визначається, що на управителя покладено ряд обов’язків, які він має виконувати переважно перед своїми власними інтересами. Головний з них полягає у ставленні до довіреного йому майна і передбачає, що управитель має діяти так, як би він ставився до свого власного, діяти розсудливо, проявляти необхідну турботу і дбайливість до інтересів установника і вигодонабувача, своєчасно надавати їм звіт про свою діяльність.

Як було вказано вище, згідно з п. 3 і п.7 Угоди «Київенерго», як управитель майна, взяло на себе обов’язки здійснювати ефективні дії щодо експлуатації, відновлення, збереження, поліпшення та приросту експлуатованого майна, завершити будівництво об’єктів незавершеного будівництва, забезпечувати надійність виробництва, транспортування, розподілу і постачання енергоносіїв. Проте, як бачимо, майно ефективно не експлуатується та не відновлюється.

Так, за повідомленням колишнього заступника Голови КМДА О. Мазурчака у 2010 році:

  • 51% тепломереж Києва виробили свій нормативний ресурс і потребують заміни;
  • близько 90% прокладено за застарілими технологіями, що призводить до збільшення аварійних ділянок
  • частина обладнання перебуває більше 50 років в експлуатації
  • 70% теплових пунктів експлуатуються понад 25 років.

«У період опалювального сезону сталося три пошкодження на магістральних теплотрасах і 1607 мереж центрального опалення. На незадовільний стан тепло- енергопостачання надійшло 430 скарг через зниження тиску ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Надійність централізованого теплопостачання столиці щороку погіршується через незадовільний стан трубопроводів та знос теплових мереж комунальної власності» (http://kiev.pravda.com.ua/news/4d0a0e7f60779/).

У 2012 році Німецька компанія ECHI (Energieconsulting Heidelberg International) виконала технічний аудит столичних теплових мереж на замовлення ПАТ «Київенерго». Експерти рекомендували замінити вже близько 60% трубопроводів з поступовою відмовою від центральних теплових пунктів (ЦТП) і встановленням індивідуальних (ІТП). При цьому будинки повинні бути обладнані приладами обліку тепла. Експерти переконані, що експлуатація теплового господарства Києва без суттєвих змін призведе до погіршення послуг, що надаються споживачам, і збільшення втрат тепла (https://www.rbc.ua/ukr/news/nemetskaya-kompaniya-echi-po-rezultatam-tehaudita-rekomendovala-26032012170100) .

На переконання міської влади, незадовільний стан трубопроводів та обладнання теплових мереж, які належать до комунальної власності територіальної громади міста та перебувають у володінні «АК «Київенерго», призводить до того, що надійність централізованого теплопостачання столиці щороку знижується.

У зв’язку із наведеними фактами, протягом 2015 року із залученням міжнародних експертів — британської аудиторсько-консалтингової компанії Ernst & Young — проводився аудит теплових мереж і теплового господарства. На основі цього аудиту адміністрацією міста вирішено повернути теплогенеруючий комплекс у муніципальне управління з подальшим вивченням питання щодо передачі теплових мереж м. Києва в оренду оператору на конкурсних засадах.

Важливим є питання строків передачі цього майна, оскільки термін дії Угоди спливає 31 грудня 2017 року. Тобто, для забезпечення непереривності технологічного процесу виробництва, транспортування і постачання теплової енергії споживачам міста Києва та недопущення виникнення позаштатних ситуацій під час опалювального сезону 2017-2018 років виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) підготував та подав для розгляду на сесії Київської міської ради проект рішення Київської міської ради «Про припинення угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та ПАТ «Київенерго» з продовженням дії зазначеної Угоди до 26.04.2018 включно.

Таким чином, на даний час актуальність Угоди 15-річної давнини втрачена, місто не повинно проводити переговори щодо її продовження. Після припинення дії Угоди теплоенергетичний комплекс міста Києва переходить в муніципальне управління, місто може здійснювати пошук оптимальних та вигідних міській громаді шляхів та форм управління енергетичним комплексом Києва, проводячи консультації з провідними європейськими операторами з управління енергетичними об’єктами (зокрема Fortum Corporation (Фінляндія), Veolia Environnement (Франція)) щодо можливого співробітництва.

Крім того, за результатами експертної оцінки стану майна територіальної громади м. Києва, необхідно зробити висновки про належне або неналежне виконання орендарем своїх зобов’язань (в частині утримання майна в належному стані, своєчасного його ремонтування або поліпшення) та виходячи з цього приймати зважене рішення в інтересах територіальної громади.

Наразі наведені факти частих аварійних випадків можуть свідчити про неналежне виконання «Київенерго» взятих на себе зобов’язань за договором. У свою чергу, згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов’язання є:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, до завершення оренди майна територіальної громади
м. Києва у 2018 році необхідно прийняти остаточне рішення про його подальшу долю, необхідно завершити незалежну експертну оцінку стану цього майна, а також провести оцінку його вартості.

У законодавстві встановлюється перелік підстав для припинення договору управління майном (ч.1 ст.1044 ЦК). Передбачається, що він припиняється у разі повного завершення виконання сторонами договору управління майном (п.9 ч.1 ст.1044 ЦК), а також у разі дострокового припинення управління майном, якщо це передбачено договором, або за рішенням суду (п.10 ч.1 ст.1044 ЦК).

Проте не встановлена така підстава припинення договору, як закінчення строку його дії. Цьому відповідає зміст ч.2 ст.1036 ЦК, згідно з якою у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку договір вважається продовженим на той самий строк і на таких самих умовах. Отже, закінчення строку договору управління майном само по собі не припиняє дію цього договору, для цього необхідний юридичний факт — заява однієї із сторін. Серед широкого кола підстав припинення договору управління майном у ч.1 ст.1044 ЦК однією із таких підстав визнається припинення договору за заявою однієї із сторін у зв’язку з закінченням його строку (п.2 ч.1 ст.1044 ЦК).

Що стосується форми заяви про припинення договору управління майном, то зацікавлена сторона повинна направити письмову заяву про припинення договору управління з підтвердженням її отримання другою стороною. Тобто заява про припинення договору необхідна умова його припинення. Тому заява про припинення договору у зв’язку із спливом його строку як правочин має бути вчинена в простій письмовій формі, що відповідає вимогам ст. ст. 205 – 208 ЦК.

На сьогодні проект рішення Київради про припинення Угоди погоджено з ПАТ «Київенерго». Проте оскільки рішення ради дотепер не прийнято, для уникнення наведеної вище ситуації із автоматичної пролонгацією Угоди, Керівництву міста необхідно до 31 жовтня 2017 року направити результати аудиту на адресу «Київенерго», вказати на встановлені недоліки із утримання міських мереж, посилаючись на недодержання управителем у відповідності до ст.610-611 ЦК України взятих зобов’язань, та повідомити про відмову у продовжені дії Угоди.

Варто звернути увагу управителя також на судову практику у справах про продовження договорів оренди, які за своєю суттю тотожні управлінню в частинні сукупності прав, тобто володіння та користування без права розпорядження. Так, згідно з п.4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» господарським судам слід відмовляти в позові про визнання договору оренди продовженим (пролонгованим), оскільки така позовна вимога (без подання доказів наявності спору стосовно такого продовження), є, по суті, вимогою про встановлення юридичного факту, а це не відповідає передбаченим законом (ст.20 ГК України, ст.15, ч.2 ст.16 ЦК України) способам захисту порушеного права.

Крім того, згідно з Постановою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України  від 3 червня 2008, із аналізу ст.764 ЦК України та спеціального Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Ураховуючи викладене, подача позову про зобов’язання продовжити дію Угоди за наявності відмови від такого продовження з боку власника майна (Київської міської  ради ) противоправна.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Юридичному управлінню підготувати лист до «Київенерго» про висловлення претензії щодо неналежної експлуатації майна територіальної громади. Позицію обґрунтувати висновками незалежного аудиту та повідомити про намір припинити дію Угоди з 26 квітня 2018 року.

Юридичному управлінню на найближчу сесію підготувати додаткові матеріали для доведення необхідності прийняття термінового рішення про припинення Угоди, можливо навести результати перемовин з компанією Fortum Corporation (Фінляндія).

Департаменту суспільних комунікацій та Департаменту комунального майна підготувати та поширити інформаційні матеріали щодо погіршення стану мереж за час дії Угоди, необхідності залучення до управління теплогенеруючим майновим комплексом європейських консультантів.