Дослідження столичних проблем: як вирішувати наслідки вибуху будинку в Голосіївському районі

У суботу,  8 липня, в Києві  стався вибух у житловому будинку поблизу станції метро «Голосіївська».

За наявною інформацією, КМДА забезпечить тимчасовим житлом усіх, хто постраждав у результаті вибуху в будинку в Голосіївському районі.

На місце події одразу ж прибули міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Микола Чечоткін, перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс, представники Управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА і голова Голосіївської РДА Наталія Бондар.

Станом на неділю 23 особи, що постраждали внаслідок вибуху, оселилися в тимчасовому житлі – в гуртожитку Подільського району на вул. Оболонська, 34, наданому КМДА. Наразі місто має маневрений фонд житла, який дає можливість розселяти людей в аварійних ситуаціях та з аварійного житла.

Роботи з розбирання будівельних конструкцій будинку завершено. Загальна площа руйнувань становить понад 3 тис. кв. м.

У понеділок було завершено обстеження, експлуатація житлового будинку неможлива, а відновлення – недоцільне. За повідомленням КМДА, люди отримають тимчасове житло на час вирішення цієї ситуації.

Двоє людей загинули, ще двоє людей перебувають у лікарнях, їх стан оцінюється як середній.

Версія поліції – вибух побутового газу. При цьому поки незрозуміло, в результаті чого стався вибух: чи хтось із мешканців порушив правила експлуатації газового обладнання (такі випадки в столиці вже були ), чи сталася аварія. Кримінальне провадження відкрито за ст. 270 ч. 2 Кримінального кодексу України (порушення вимог пожежної безпеки).

Тим часом на офіційному сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій в Києві зазначено, що стався вибух «невідомого походження». Проте, за деякими повідомленнями, є дві особливості:

1) вибухом було зруйновано стіни з того боку, де не було газових колонок;

2) працівники ПАТ «Київгаз» нібито не виявили жодних порушень в експлуатації газового обладнання.

Як бути з будинком?

У гуртожитку на вул. Оболонській, 34, куди силами міської влади тимчасово відселили постраждалих, переміщено 24 людини з 77 зареєстрованих у будинку. Частина людей вирішує, чи потрібне їм тимчасове житло, частина – відмовилася від нього.

У триповерховій будівлі 1948 року, за даними ДСНС, проживало 73 людини, у будинку – 20 квартир, обслуговуюча організація – КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва».

1

2

Роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо обслуговування внутрішньобудинкових мереж багатоквартирного будинку вказують на таке.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Ст. 13 Закону визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги, зокрема, поділяються на:

  • комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
  • послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територіях (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Ст. 19 Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону виконавець зобов’язаний, зокрема, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.

Відповідно до ст. 31 Закону виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Таким чином, обов’язок щодо утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій слід відносити до обов’язків виконавця послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з характеристикою будівлі, розміщеною на сайті Інформаційно-аналітичної системи управління житловим фондом м. Києва, газове господарство в будинку перебуває у задовільному технічному стані.

3

Тому під час дослідження причин аварії обстеження будинку та визначення ступеня пошкодження, варіантів його зносу Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, Управлінню з питань надзвичайних ситуацій (відповідно до Положення, воно відповідальне за ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій), КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району міста Києва» необхідно враховувати й останній акт обстеження, який визнав систему газопостачання будівлі задовільною, надати оцінку діям таких службових осіб.

Варіанти вирішення ситуації

Відповідно до ст. 24 Бюджетного кодексу України резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру та не могли бути передбачені під час укладення проекту бюджету. Порядок використання коштів із резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про виділення коштів із резервного фонду бюджету приймаються відповідно КМУ, Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

КМУ (Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних місцевих рад) щомісячно звітують перед ВР України (ВР Автономної Республіки Крим та відповідною місцевою радою) про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.

Згідно з Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженим Постановою КМУ від 29 березня 2002 року № 415 одним із напрямів використання коштів із резервного фонду бюджету є здійснення заходів із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 12 грудня 2016 року
№ 554/1558 «Про бюджет міста Києва на 2017 рік» затверджено резервний фонд бюджету міста Києва в сумі 123,8 млн гривень.

Слід зазначити, що в місті функціонує КП «Житлоінвестбуд-УКБ», створене  рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2001 року. Метою діяльності підприємства є організація проектування, будівництва, реконструкції, капітального ремонту, введення в експлуатацію, відчуження об’єктів житлового та нежитлового призначення, залучення коштів фізичних та юридичних осіб для будівництва житла та об’єктів нерухомості. Ці роботи передбачають:

– оформлення документів на земельну ділянку під забудову,

– підготовку проекту на будівництво та його узгодження,

– спорудження об’єктів з контролем якості відділом технагляду тощо.

Як зазначено на сайті підприємства, на сьогодні компанія зводить 7 об’єктів, причому два з них – у Голосіївському районі, вартість 1-кімнатної квартири становить близько 843 тис. грн, 3-кімнатної – 1,3 млн грн.

У зруйнованому будинку за адресою Голосіївський проспект, 70-2, нагадаємо, було 20 квартир. Оскільки будівлю визнали непридатною для проживання, можливо:

1) викупити за рахунок коштів резервного фонду бюджету міста 20 квартир у компанії «Житлоінвестбуд-УКБ» у будинках, що зводяться, за собівартістю (приблизні витрати – 20 млн грн);

2) надати постраждалим сім’ям квартири вже з побудованих
КП «Житлоінвестбуд-УКБ», а компанії в рахунок цього передати земельну ділянку під аварійним будинком для можливої подальшої забудови. Крім того, звільнити від можливих сплат (у розвиток міської інфраструктури, інших внесків) при забудові вказаного об’єкта.

Пропозиції:
  1. Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, Управлінню з питань надзвичайних ситуацій, комунальним підприємства – керуючим компаніям із обслуговування житлового фонду спільно з представниками ПАТ «Київгаз» необхідно провести непланові обстеження інших об’єктів житлового фонду міста щодо стану внутрішньобудинкових мереж.

  2. Департаменту соціальної політики, Департаменту фінансів забезпечувати фінансування потреб громадян, постраждалих при аварії, родичам загиблих організувати виплату разової грошової допомоги.

  3. Департаменту фінансів, КП «Житлоінвестбуд – УКБ» підготувати розрахунки потреб у фінансуванні на закупівлю квартир для постраждалих, підприємству надати перелік наявних та їх собівартості.

  4. Департаменту земельних ресурсів розглянути можливість передачі земельної ділянки під будівлею за вказаною адресою КП «Житлоінвестбуд – УКБ», визначити її вартість; комунальному підприємству розрахувати можливість зведення житлового будинку на вказаній території.