Дослідження столичних проблем: реконструкція Шулявського шляхопроводу

У червні в інформаційному просторі набули широкого обговорення результати відбору проекту реконструкції Шулявського шляхопроводу, на якому наприкінці лютого 2017 року частково обвалився міст. Масла у вогонь підливає розробник проекту, що не був погоджений: активно критикує проект-переможець. Ще одне питання, яке у всіх на вустах, чи можна зносити цех «Більшовика», що передбачено проектом-переможцем для повноцінної транспортної розв’язки з проспекту Перемоги на вул. Гетьмана та з вул. Довженка на проспект Перемоги. Експерти «Публічного аудиту» вирішили розібратися: чи дійсно обраний на конкурсі проект відповідав усім критеріям та був обраний справедливо.

Історичний екскурс

Шулявському мосту 53 роки: проект про зведення шляхопроводу на Шулявці був ухвалений у 1960 році, за 4 роки міст був завершений, а ще через два десятки років відбулася його перша реконструкція. Довжина конструкції становить 295 метрів, ширина – від 14 до 21 метра.

У ході другої реконструкції об’єкту, яку хотіли реалізувати ще у 2005 році, міст планували розширити до 32-х метрів, у результаті чого його пропускна спроможність мала збільшитися у два рази. Замовником реконструкції естакади біля станції метро «Шулявська» було визначено КК «Київавтодор». Розробку проекту повинні були забезпечити до 31.12.2005, проте роботи так і не розпочалися.

У 2006-2007 роках під мостом на стихійному ринку спалахнуло кілька пожеж. Найсильніша була у квітні 2007 року, у її результаті міст втратив 30% несучої здатності. Після пожежі заговорили про загрозу обвалення щляхопроводу. Тоді ж під ним поставили металеві підпори, виготовлені на заводі «Ленінська кузня». За розрахунками фахівців, такі конструкції мали тимчасовий характер і встановлювалися на 5 років. Але, як бачимо, вони вистояли 10 років, а проблема реконструкції так зрушила із місця.

У листопаді 2007 року з’явилось нове Розпорядження КМДА № 1456 «Про реконструкцію транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах». Розробка проектно-кошторисної документації мала бути здійснена в 2007-2008 роках, і у тому ж 2008 році реконструкцію, яку в КМДА оцінили в 5 млн грн, планували розпочати. За кілька місяців відповідний проект був представлений. Відповідно до нього, до 2009 року проїжджа частина шляхопроводу мала розширитися до 8 смуг. Проект реконструкції мосту змінювався кілька разів: спочатку його представили в інституті «Київпроект», потім – у «Київдормістпроекті», пізніше – в «Київавтодорі». Ще тоді ставилося завдання генеральній проектній організації у складі проектно-кошторисної документації передбачити демонтаж та компенсацію за споруди та земельну ділянку ВАТ «Більшовик» (треба вказати, що такі роботи проект-переможець передбачає і зараз).

Фінансування робіт з проектування та реконструкції транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом’янському та Шевченківському районах передбачалось здійснити за рахунок коштів, передбачених «Програмою соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва на 2007 рік». Проте через відсутність фінансування з міського бюджету, роботи були призупинені.

Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація листами від 17.02.2010 №1602/01, від 06.08.2010 №9851/01 та від 06.02.2014 №108-1254/01 зверталась до Київської міської державної адміністрації з пропозицією передбачити кошти на фінансування робіт із реконструкції транспортної розв’язки Шулявського шляхопроводу.

Останнє обстеження конструкції проводив у вересні-листопаді 2013 року ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені  М. П. Шульгіна». Експертиза визнала Шулявський шляхопровід обмежено працездатним і таким, що вимагає реконструкції. «Шулявський шляхопровід не може функціонувати без конструкцій, які його підтримують, і вимагає проведення робіт з реконструкції», — говорилось у висновку експертів.

У липні 2015 року КП «Київавтодор» теж визнало Шулявський міст таким, що перебуває в аварійному стані й потребує термінового ремонту. Тоді ж підприємством була замовлена розробка проектної документації реконструкції транспортного вузла біля метро «Шулявська». Проте втілити задумане «автодорівці» так і не встигли: 27 лютого 2017 р. на мосту обвалилася пішохідна частина.

Реконструкція-2017

Після часткового обвалу у лютому 2017 р., на засіданні архітектурно-містобудівної ради при КМДА було представлено сім варіантів реконструкції Шулявського моста. У ході обговорення спеціалісти обрали з них 4 варіанти для подальшого розгляду.

18 травня 2017 року на засіданні містобудівної ради було обрано переможцем проект будівництва нової автомобільної розв’язки на місці Шулявського шляхопроводу від інституту «Київдормістпроект». Що цікаво, за основу взято проект, який був розроблений ще у 2008 році.

Обґрунтування вибору

Основними критеріями відбору були:

  • строки будівництва;
  • кошторис;
  • прокладення додаткових інженерних комунікацій.

13

Проект реконструкції Шулявського шляхопроводу від «Київдормістпроект» був прийнятий членами містобудівної ради одноголосно, оскільки з поданих на конкурс проектів тільки він відповідав заданим критеріям. Інші подані проекти, у тому числі «альтернативний проект» трирівневої розв’язки з реверсивним кільцем, не відповідали первинним стратегічним критеріям.

Перший і найважливіший критерій відбору проекту – сама можливість його швидкої реалізації без додаткових витрат. Так, на сьогодні рух на мосту  здійснюється з обмеженнями, бокові балки уберігають конструкцію від надмірних навантажень. Крім того, дотепер обмежено рух важкого транспорту, що не може продовжуватись роками. Саме тому проект потрібно реалізовувати у найкоротші строки – 1 рік, саме такий термін реконструкції розв’язки за проектом, якому надано перевагу. У свою чергу, термін реалізації проекту, запропонованого китайською компанією – до 30 місяців, проект трирівневої розв’язки з реверсивним розподільним кільцем (розробник якої зараз вказує на недосконалість проекту-переможця) 36 місяців, а розв’язка, розроблена Інститутом комплексного проектування об’єктів будівництва – 24 місяці.

Теж саме стосується і вартості будівництва нової розв’язки. Кошторис від «Київдормістпроект» – 400 млн грн, тоді як вартість інших 2-х проектів становила від 760 до 950 млн грн. Трирівнева розв’язка взагалі могла витягнути з бюджету 1,5 млрд грн. У свою чергу, відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України, одним із принципів бюджетної системи України є принцип ефективності та результативності, який означає, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання послуг, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Що стосується критерію «прокладення додаткових інженерних комунікацій», то проект-переможець, як його оцінили представники містобудівної ради, не громіздкий: не порушує зелені зони, не руйнує будинки і бізнес-центри. Його реалізація не вимагає будівництва нових естакад, рівнів, практично зберігає існуючу дорожню мережу в районі Шулявки, але покращує автомобільний трафік.

Найголовніше, що проект-переможець дозволить швидко замінити аварійний Шулявський шляхопровід на новий: демонтувати конструкції, поставити нові опори і прогонові будови. Роботу можна виконати у короткі терміни та без суттєвого обмеження руху по проспекту Перемоги, а також у нічний час.

Щодо знесення будівлі Заводу «Більшовик» у ході реконструкції

Для чого потрібне знесення: щоб виправити правий поворот з проспекту Перемоги на вул. Гетьмана за рахунок старого цеху, а ще створити лівий поворот з вул. Довженка на проспект Перемоги, оскільки його відсутність ускладнює проїзд по розв’язці, що на перетині вулиць Борщагівської та Гетьмана. Усі інші проїзди в цьому місці залишаються в незайманому вигляді.

ПАТ НВП «Більшовик» уже тривалий час знаходиться у передзбанкрутілому стані. За результатами фінансової звітності у 2016 році, його збиток від діяльності склав 52,5 млн грн, тоді як у 2015 – 4,4 млн грн. Власником 100% акцій підприємства є держава.

Згідно Постанови КМУ від 21 вересня 1998 № 1482 «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», нерухоме майно (будівлі, споруди) передаються із дозволу органів, уповноважених управляти державним майном (у даному випадку Фонду державного майна). Відповідно до реєстрів Міністерства культури України, управління з охорони культурної спадщини КМДА будівля за адресою «проспект Перемоги 49/2» у м. Києві (яка планується до знесення під час реконструкції) до пам’яток архітектури не відноситься.

Київрада вела переговори про те, аби викупити частину будівлі «Більшовика», навіть йшлося про 150 млн грн. Це зайве – абсолютно реально не реалізовувати попередню домовленість щодо викупу будівлі заводу, а передати цех у комунальну власність, керуючись Постановою КМУ № 1482, та зекономити для столиці ці кошти. Питання ж невідповідності проекту «Київдормістпроект» положенням законодавства з охорони культурної спадщини, навіть не обговорюється.