Дослідження системи житлово-комунальних субсидій в Україні

І. Що таке субсидії?

Перше, що потрібно знати, субсидії – не допомога держави нещасним громадянам, як це намагається презентувати влада, а примусовий, несправедливий, необґрунтований і безальтернативний перерозподіл грошових коштів між «середнім класом» і «жебраками». Він здійснюється шляхом примусового вилучення грошових коштів у «середнього класу» і погашення ними боргів «бідного» населення України перед житлово-комунальними та газовими монополіями.

Платоспроможне населення України, якого з кожним роком стає все менше й менше, оплачуючи житлово-комунальні послуги за свідомо завищеними державою тарифами, фактично оплачує в їх структурі, крім виробничої собівартості та прибутку постачальників і виробників, суттєву частину податків і зборів, які є фінансовою базою для виплати субсидій.
Якщо говорити просто, це виглядає так: із оплачених Івановим 2000 грн  за ЖК-послуги, 1000 грн спрямовується на погашення їх собівартості, а 1000 грн, здійснивши певний кругообіг, потрапляє в бюджет – звідти у вигляді субсидії спрямовується монополістам як оплата за Петрова, який оформив субсидію.
Причому, держава в особі Гройсмана, Порошенка, Реви й інших високопосадовців, заявляє Петрову, що це прояв турботи влади, хоча субсидія виділяється завдяки коштам Іванова (платоспроможного населення), а не Гройсмана і Порошенка.

ІІ. Чому субсидії – це зло?

У країні, де «середній клас» перебуває в одному кроці від межі бідності, а кількість бідних сягає понад 50 %, подібні механізми не сприяють покращенню соціального становища «бідних»  – навпаки призводить до сповзання «середнього класу» зверху вниз і, таким чином, зростання кількості бідних українців.
Це не вигадка, не міф, і не популізм – це реальний факт, який підтверджується офіційними даними Держстату. Отже, про що говорить нам суха і неупереджена статистика?

ІІІ. Платоспроможне населення поповнює кількість бідних

У зв’язку зі зростанням тарифів, без пропорційного збільшення доходів, кількість сімей, які неспроможні самостійно оплатити ЖК-послуги, тобто бідних, за останні три роки, збільшилася в 5,8 разів (+ 483 %). Загальна кількість таких осіб  у 2017 році сягнула 24,64 млн осіб, або 58,7 % від усього населення України. Для порівняння, станом на 2014 рік бідних налічувалося 4,2 млн осіб, або 9,2 %.
Всього за останні три роки кількість бідних людей, які не в змозі самостійно оплатити свої побутові потреби, збільшилася на 20,4 млн осіб.
Майже половина населення України (+49,5 %) лише за три роки опиниласяв умовах, коли вона не спроможна себе забезпечувати, оплачувати власні комунальні рахунки.


IV. Зростання бідності – наслідок навмисного порушення владою балансу між доходами й обов’язковими витратами громадян

Газ в Україні дорожчає не вперше, але раніше це відбувалося цивілізовано, поступово та збалансовано. У 2015 році Уряд вирішив зневажити цим принципом,  що й призвело до плачевних наслідків.
Причому, вказане рішення не було спонтанним чи  випадковим – це заздалегідь спланована, узгоджена з МВФ і підтримана парламентською більшістю «тарифна політика», яка суперечить не тільки чинному законодавству, а й здоровому глузду.

Як бачимо з наведених графіків, на тлі катастрофічного падіння розміру середньої заробітної плати в 2015–2016 рр. із $ 430 до $ 209 відбулося безпрецедентне підвищення тарифу на газ із 1089 до 7188 грн за тис. м3, що зумовило зростання тарифів на опалення та гарячу воду втричі.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (як у новому, так і чинному в 2014–2016 рр.), державна політика в сфері ЖКГ ґрунтується на принципі регулювання цін/тарифів на ЖКП із урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку й природних особливостей відповідного регіону.
Застосування цього принципу давало змогу протягом довгих років дотримуватися балансу між доходами населення й тарифами на ЖКП, а його порушення в 2015 році призвело до катастрофічних бідності й боргів.

V. Борги за житлово-комунальні послуги як результат
незбалансованої тарифної політики

Ще одним наслідком необдуманої, незбалансованої тарифної й соціальної політики нарівні зі зростанням бідності є збільшення обсягів боргів у житлово-комунальній сфері.

Із графіків, побудованих на основі офіційних даних Державної служби статистики, бачимо, що борги населення за останні три роки збільшилися в 2,8 рази – з 11,5 млрд до 32,3 млрд грн.
Крім цих боргів, рекордні показники показала заборгованість державного бюджету за субсидіями: з 2014 року вона збільшилася в 53 рази – з 0,490 млрд до 25,93 млрд грн на завершення 2017 року.
З огляду на безперервне зростання тарифів (без пропорційного збільшення доходів) кількість звернень за субсидіями з кожним роком тільки зростатиме, а потреба бюджету у фінансових ресурсах для покриття субсидій, відповідно, збільшуватиметься. Проте Уряд не в змозі в повній мірі забезпечити ним же створену систему комунальних субсидій.

VI. Бюджет на житлово-комунальні субсидії (20172018 рр.)

Як уже було вказано вище, всього за останні три роки кількість бідних людей, які не мають можливості самостійно оплатити свої побутові потреби, збільшилася на 20,4 млн осіб, а їх співвідношення до чисельності населення України – з 9,2 % до 58,7 % .
Відповідно, мають бути більшими й обсягами коштів, що виділяються на субсидії, але з цим в Уряду проблеми.
У 2017 р. передбачених у бюджеті грошей на субсидії не вистачило навіть після внесення змін і збільшення витрат до 68,79 млрд грн.
Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України, за 2017 рік субсидій оплачено на загальну суму 62,92 млрд грн, борг за ними на кінець року сягнув 25,93 млрд грн.
Таким чином, за минулий рік загальні витрати на субсидії (разом з боргами) становили 88,85 млрд грн, що на 20 млрд грн більше, ніж було передбачено бюджетом 2017 року.
У Бюджет–2018 Уряд заклав 71 млрд грн, із яких 20 млрд спрямують на погашення торішніх боргів і на цей рік фактично залишиться 51 млрд грн.
Навіть при нинішньому рівні тарифів на цей рік необхідно мінімум 90 млрд грн на субсидійні потреби (чистих витрат, без урахування боргів), а з огляду на майбутнє травневе підвищення ціни на газ на 18–20 % потреба збільшиться мінімум до 110 млрд грн.
Якщо врахувати, що при потребі в 110 млрд грн фактично в бюджеті залишиться (після оплати боргів за 2017 рік) лише 50 млрд, понад 50 % осіб, що потребують та можуть розраховувати на субсидію, не отримають її під різними приводами. Тому, через колосальну нестачу коштів, влада регулярно посилює правила отримання субсидій.    

VII. Плани Уряду щодо скорочення числа «субсидіантів»

У 2017 році українська влада взяла зобов’язання перед МВФ зменшити витрати на субсидії, обмежити кількість учасників цієї програми, а також ввести «абонплату» на газ та опалення.
Зазначені в Меморандумі від 2 березня 2017 року зобов’язання торік були виконані частково, і їх втілення продовжиться в 2018 році.
У 2017 р.:
– на 10 % були скорочені соціальні норми споживання газу, тепла та електроенергії, на які нараховуються субсидії;
– для штучного збільшення середньорічного доходу сім’ї та зменшення розміру субсидії Уряд змінив період, за який вираховується дохід сім’ї, з річного до 6-місячного, що дозволило враховувати період із великим доходом та не брати до уваги період із меншим;
– введено позбавлення субсидії за борг, який перевищує 340 грн;
– були спроби ввести абонплату на газ.
На 2018 рік заплановано:
– підвищення ціни на газ у квітні-травні 2018 року орієнтовно на 18,5 %, до 8 265,0 грн, що зумовить зростання тарифів на опалення й гарячу воду на 10–15 %;
– введення абонплати на газ та опалення;
– збільшення тарифів на обслуговування будинку та прибудинкової території в 2–3 рази (там, де таке підвищення не відбулося в 2017 році);
– поквартирні перевірки отримувачів субсидій (верифікація);
– скорочення кількості одержувачів та зменшення розміру субсидій.

VIII. Технічні недоліки системи житлово-комунальних субсидій і робота щодо їх усунення

Фундаментальні недоліки, недосконалість і недієздатність чинної системи житлово-комунальних субсидій, а також її наслідки, були описані в попередніх розділах.
Оптимальним, на наш погляд, є варіант перегляду тарифів у бік їх зменшення, відмова від прив’язки до імпортного паритету та повернення до класичного методу розрахунку – витратного, що включає собівартість, транспорт, мінімум податків і адекватну рентабельність. Це дозволить відновити порушений Урядом баланс між доходами та обов’язковими витратами громадян, повернути максимальну кількість українців у «режим самозабезпечення» і, як наслідок, повернутися до оптимального числа пільговиків у межах 10 %.

Позбавлення субсидій за борги

18.08.2017 року Кабінет Міністрів України постановою № 609 вніс зміни до правил надання житлових субсидій населенню, а саме: зобов’язав служби соціального захисту населення не продовжувати і не надавати субсидію громадянам, які мають борг за ЖК-послуги в розмірі 340 грн і вище.
Для відновлення або призначення субсидії необхідно повністю розрахуватися з боргами або підписати з постачальником послуг договір про їх реструктуризацію, відтак принести в службу соціального захисту населення довідку про відсутність боргів, видану постачальником комунальних послуг (або постачальниками, якщо налічується різноманітні борги).
«Публічний аудит» отримав безліч заяв щодо несправедливості такого рішення. Багато споживачів не визнають борги, оскільки отримували неякісні послуги та оскаржують їх у суді.
При цьому соціальні служби не брали до уваги та позбавляли людей від субсидії до винесення остаточного рішення суду.
Приймаючи таке рішення, Уряд вирішив не брати до уваги поняття «спірний борг», коли постачальник послуг вважає, що борг є, а споживач, маючи свої доводи і/або претензії до якості (повноти надання) послуг, переконаний у зворотному. Саме для таких випадків в Україні є Суд, який має повноваження встановити, на чиєму боці правда, і винести справедливе рішення: є борг чи його немає.
Своїм рішенням Уряд фактично постановив: «Постачальник ЖК-послуг завжди правий і його інформація – це і Закон, і Суд».
«Публічний аудит» спрямував відповідного листа Міністру соціальної політики України Андрію Реві та главі Кабміну Володимиру Гройсману з вимогою внести зміни до зазначеної Постанови або надати офіційні роз’яснення щодо «спірних боргів».
13.09.2017, усвідомивши свою помилку, Уряд вніс зміни в порядок надання субсидій, які вирішують цю проблему: «до винесення рішення суду по суті, розмір заборгованості, що оскаржується, не береться до уваги, а субсидія перепризначувався на наступний опалювальний період».
У результаті мільйони українців, які могли втратити або вже втратили субсидію через наявність боргу, були відновлені у своїх правах або отримали можливість їх відновити.

Чіткий поділ відповідальності за видами послуг

Субсидія розраховується і нараховується за кожним видом послуг окремо в межах соціальних нормативів, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Обов’язковий платіж (частина, яка оплачується людиною самостійно) також розраховується та оплачується за кожною послугою окремо.
Проте, коли питання стосується відповідальності за несплату (несвоєчасної оплати) обов’язкового платежу та можливого позбавлення субсидії, усі послуги, чомусь, служби соцзахисту розглядають комплексно.
Наприклад, людина оформила субсидію на газ, воду, електроенергію та послуги ЖЕКу. Газ та електроенергію субсидіант оплачував, як і належить, у розмірі встановленого обов’язкового платежу. Однак, воду та послуги ЖЕКу він не сплатив у зв’язку з їхньою невідповідністю якості або вона надавалися не в повному обсязі. До суду громадянин не звертався з метою врегулювати вказаного питання безпосередньо з постачальником послуги.
Отримавши повідомлення від ЖЕКу та водоканалу про наявність заборгованості в розмірі, що перевищує 340 грн, служба соціального захисту позбавить громадянина субсидії не тільки на воду та послуги ЖЕКу, а й на газ, електроенергію та інші послуги, з якими проблем не було.
Подібні дії соцслужби є абсолютно несправедливим, необґрунтованими і нелогічними.
Тому «Публічний аудит» пропонує внести чергові зміни до порядку надання субсидій, а саме: чітко розмежувати відповідальність громадян за несплату «обов’язкового платежу» за видами житлово-комунальних послуг, і тоді за борг по газу можна позбавляти субсидії тільки на газ, за борг по воді – тільки субсидії на воду тощо.
ГО «Публічний аудит»