Аналіз макроекономічних показників та інструментів, що впливають на грошово-кредитну політику. Прогноз від «Публічного аудиту» курсу долара на 2017 рік

103734

Вітчизняна економіка дуже залежить від курсу долара. Це ускладнює проведення монетарної політики, зокрема сприяє зменшенню потенційного обсягу коштів, доступних для інвестування.

Прогнозний курс має великий вплив на бізнес: при нестабільній ситуації на валютному ринку всі ризики закладаються в ціну товару, що призводить до зростання інфляції. Крім того, експортоорієнтована частина промисловості повинна чітко розуміти ситуацію на валютному ринку в зв’язку з тим, що під впливом останньої формується конкурентоспроможність (курс впливає на зміну собівартості в іноземній валюті).

На тлі шокових стресів у фінансовому секторі актуальною є спроба розібратися в принципах утворення того чи іншого валютного курсу. Мета об’єктивно зрозуміла – бути здатним самостійно відчути валютний тренд, визначити найбільш ймовірний курс валют на завтра.

Тому аналіз макроекономічних показників та інструментів, що впливають на грошово-кредитну політику, дає змогу оцінити фактори, що формують курс іноземної валюти.

21.12.2016 Верховною Радою України ухвалено Закон про Державний бюджет України на 2017 рік. Головний фінансовий план країни повинен бути розроблений на основі прогнозованих макроекономічних показників, реалістичних і таких, що відображали б стан економічного й соціального розвитку.

За інформацією Мінфіну, для розрахунку прогнозу бюджетних показників на 2017 рік враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 27,2 грн/дол. та прогнозний курс на кінець періоду – 27,8 грн/дол. (фактичний середньорічний курс валюти за 2015 р. – 21,84 грн/дол., прогноз на 2016 р. – 24,1 грн/дол., офіційний курс у середньому за січень-серпень 2016 р. – 25,44 грн/дол.).

У свою чергу відповідно до оптимістичного сценарію основні макроекономічні показники (затверджені Постановою КМУ від 01.07.2016 №399) на підставі яких формується Державний бюджет на 2017 рік базуються на вищезазначеному прогнозному курсі.

Виникає питання, чи відповідає прогнозний показник валютної пари UAH/USD реальному курсу який буде формуватися у наступному році під впливом попиту та пропозиції, у зв’язку з тим, що Україна вже переживала низку економічних шоків, серед яких чи не найболючішими були валютні (2014–2015 рр.).

Формування валютного курсу здійснюється в більшій мірі залежно від попиту і пропозиції певної валюти на ринку, а тому все, що впливає на них, впливає і на сам курс. Таких факторів – безліч. Однак за вагомістю можна виокремити серед них 5 найважливіших чинників, які мають прямий або непрямий істотний вплив на формування курсу валюти.

І. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

Один із найважливіших індикаторів для визначення валютно-курсової політики є стан платіжного балансу, який відображає економічні відносини між резидентами та нерезидентами України, що формує попит та пропозицію на валютному курсі.

Слід зазначити, що з точки зору отримуваних доходів, які впливають на формування ВВП, Україна належить до експортоорієнтованої держави. Основна частина валютної виручки заходить в українську економіку як оплата за експортовані товари або послуги. Крім того, на жаль, Україна продає за кордон не готову продукцію (вироби), а лише сировину (сталь, зерно, руду), що свідчить про відсутність у складі собівартості експорту імпортної складової.

Усі країни-виробники сировини перебувають у зоні ризику: їх основні товари можуть в будь-який момент подешевшати та обвалити економіку. Сировинні країни не контролюють власний розвиток.

Україна стала черговою жертвою “сировинної пастки”. Якщо країна не виробляє складної продукції і продає лише сировину, є висока ймовірність економічної кризи. Не важливо, що це за сировина: нафта, зерно, метал.

Так, у 2015 році експорт становив 42 % від рівня ВВП, крім того, КМУ затвердив прогнозний показник на 2017 рік експорту по відношенню до ВВП на рівні 50 %.

1

*фактичні дані за І-ІІ квартали 2016 року

**прогнозні дані відповідно до Постановою КМУ від 01.07.2016 №399

Великий вплив на формування валютного курсу має зовнішня кон’юнктура. Падіння цін на міжнародних ринках с/г продукції або чорних металів призведе до зменшення експорту, що в свою чергу сформує дефіцит валютної виручки.

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в останні роки скорочується, що відновлює рівновагу між експортом та імпортом. З одного боку, це зняло певну напругу з валютного ринку, але пояснюється більшими темпами падіння експорту (у 2015 році -55 % до відповідного показника у 2013 році) у відношенні до імпорту (-48 %). Крім того, відповідна динаміка зберігається у 2016 році, що свідчить про стагнацію економіки.

2

3

Приплив капіталу за фінансовим рахунком формувався за рахунок чистих запозичень (розміщення урядових єврооблігацій, кредити Європейської комісії, фінансування НБУ):

2015 рік – 569 млн дол.;

І–ІІ кв. 2016 – 590 млн дол.

4

Суттєве зменшення показника зведеного балансу в 2014 році пояснюється дефіцитом поточного рахунку та відпливом капіталу в розмірі 9,1 млрд дол. (портфельні інвестиції, капітал банків).

Загальна тенденція зниження показника зведеного платіжного балансу очікувалася загалом і в 2016 році. Незначний дефіцит рахунку поточних операцій перекривається отриманими запозиченнями.

Крім того, з боку споживання Україна є кінцевим споживачем великих обсягів імпортної готової продукції, на який впливає коливання курсу, змінюючи собівартість у нацвалюті, що впливає на структуру імпорту та внутрішнього (вітчизняного) ринку. Проте у зв’язку з кризою виробництва вітчизняні підприємства не мають змоги конкурувати з імпортерами та задовільнити попит на ринку.

У структурі імпорту питому вагу відтоку валютних коштів складає купівля газу. У січні–вересні 2016 року Україна імпортувала газ виключно з Європи – 6,3 млрд куб. м. За планами (2016 рік) необхідно забезпечити залишок газу в підземних сховищах на рівні
15,3 млрд куб. м (фактично – 14,3 млрд куб. м, дані «Укртрансгазу»).

Сальдо платіжного балансу увесь час перебуває під ризиком падіння до від’ємного значення, у зв’язку зі значними обсягами імпорту природного газу, що супроводжується складним ціноутворенням, на який впливає багато зовнішніх факторів.

Крім того, Уряд так і не розробив чіткої та ефективної політики щодо диверсифікації ризиків закупівлі імпортного газу шляхом вдосконалення видобутку власного газу (весь час супроводжується корупційними скандалами щодо ПАТ «Украгазвидобування»).

Середньозважена ціна імпортованого «Нафтогазом» газу, поквартально, доларів за тисячу кубічних метрів

5

Красномовним свідченням того, що українська економіка перебуває в кризовому стані є динаміка ВВП (дол.), що демонструє за останні роки чітку тенденцію до зниження. За підсумками 2015 року ВВП становив 90,6 млрд дол., або на 51 % менше, ніж відповідний показник 2013 року. За І–ІІ квартали 2016 рівень ВВП становив 20,8 млрд дол. (531,8 млрд грн), що складає лише 27,8 % від уточненого прогнозного показника за підсумками 2016 року.

Прогнозований КМУ показник ВВП на 2017 рік складає 95 млрд дол.
(2 584,9 млрд грн),
при цьому Мінфін не надає чіткого обґрунтування таким даним. Зростання ВВП у гривневому еквіваленті по відношенню до рівня ВВП у доларах свідчить лише про девальвацію національної валюти.

6

Велике занепокоєння викликає суттєве зменшення експорту як основного джерела отримання валютної виручки. Основною складовою зниження обсягів експорту товарів є стагнація у вітчизняній промисловості в умовах низького зовнішнього попиту, низький рівень модернізації виробничих потужностей, що посилює ризики. Певні сумніви викликають прогноз КМУ щодо обсягу експорту товарів і в розмірі 47,2 млрд дол.

Досить несприятлива цінова кон’юнктура для вітчизняних експортерів спостерігається на міжнародних ринках.

1. Ціна на сталеву заготовку та алюміній на Лондонській біржі металів (LME) станом на 7 жовтня 2016 року складає 325 дол. / тонна (-45% від показників 2014 року) та 1724,3 дол. / тонна (-18%) відповідно.

72. Ф’ючерси на поставку пшениці на Чиказькій товарній біржі (CBOT) також знижуються – 415,2 дол. / 5000 бушелів (поставка грудень 2016).

8

Тому одним із ризиків нестабільності офіційного курсу гривні є прогнозований Урядом на наступний рік дефіцит торговельного балансу.

Вітчизняні експортери, які в умовах зниження ділової активності та несприятливої цінової кон’юнктури на світових ринках, можуть бути зацікавленими в слабкій національний валюті.

Вирішенням вищезазначених проблем для вітчизняних експортерів (джерело надходження валютної виручки, що призведе до зменшення ризиків спекулювання на валютному ринку) має стати державна політика підтримки експортерів, шляхом цілеспрямованої емісії національної валюти для надання спеціальних кредитів (за низькою ставкою кредитування), які будуть спрямовані на модернізацію та розвиток виробництва, результатом чого стане збільшення обсягів експорту та валютної виручки відповідно. Необхідно визначити сектори економіки, які насамперед потребують залучення коштів для розвитку.

Для реального сектору економіки отримання кредитів за ефективними для бізнесу ставками матиме значний стимулювальний ефект. В останні роки кредитний ринок дуже просів, тому що в умовах проведення недієвої монетарної політики Національний банк вживав дії щодо збільшення процентних ставок кредитування, що призвело до неефективності використання кредитів бізнесом.

Тому ефективна емісія національної валюти, спрямована на розвиток виробництва, а не на фінансування видатків, допоможе вітчизняним експортерам перемогти в конкурентній боротьбі (зменшуючи собівартість продукції) та збільшить обсяги отриманої валютної виручки. У подальшому емітовані кошти (погашені кредити) будуть виведені з обігу, а тому не призведуть до росту інфляції та девальвації.

ІІ. ТЕМПИ ІНФЛЯЦІЇ

Інфляція відображає купівельну спроможність населення та в умовах експортно- імпортного потоку має вплив на курс валют.

Основні причини інфляції:

  • приріст грошової маси,
  • дефіцит державного бюджету,
  • мілітаризація економіки,
  • монополії та необґрунтовані привілеї.

9

10

Джерело: http://minfin.com.ua/

Затверджений КМУ відповідно до оптимістичного сценарію прогнозований показник рівня інфляції на 2017 рік становить 12,7 %. Цей показник викликає стурбованість в умовах запропонованого в Законі про Державний бюджет України дефіциту (фінансування) у сумі 77,5 млрд грн, який становить 3 % прогнозного ВВП та ініциативи щодо збільшення мінімальної з/п до рівня 3200 грн, що повинно збільшити грошову масу.

Крім того, у 2015 році Україна вже пережила найбільший рівень інфляції з 2000-х років – 43,3% (неофіційний рівень був ще вищим).

Для аналізу впливу інфляції на рівень курсу слід дослідити також загальний кумулятивний індекс інфляції, який показує знецінення національної валюти у 16-тикратному розмірі за відносно тривалий проміжок часу (з січня 1996 року).

11

Важливим фактором є те, що в Україні іноземну валюту населення використовує як засіб заощадження, причому в готівковій формі.

В умовах високої інфляції населення намагається конвертувати національну валюту:

  • купуючи іноземну валюту, щоб диверсифікувати ризики знецінення;
  • купувати імпортний товар, стимулюючи ріст імпорту.

12

Збільшення грошової бази за підсумками 2014 року в розмірі + 38,7 млрд грн, що також мало відкладений кумулятивний ефект, результатом якого, як одного з чинників, стала висока інфляція за березень 2015 року – 10,8 %, за квітень 2015 року – 14 % (43,3 % за рік в цілому). Однією з причин слід відзначити рефінансування банків у 2014 році – 222,26 млрд грн, (115,6 млрд грн рефінансування строком більше 30 календарних днів), внаслідок чого частина ліквідності потрапила на ринок.

Разом з тим, за січень–вересень 2016 року індекс інфляції склав 6,4 %, що є допустимим, з огляду на закладений індекс інфляції в Державному бюджеті України на 2016 рік у розмірі 12 %.

13

Важливим етапом дослідження є аналіз показників грошових агрегатів, які публікуються НБУ та характеризують загальну суму зобов’язань депозитних корпорацій перед іншими суб’єктами. Тобто, агрегати групуються залежно від видів ліквідності: до більш крупного агрегата входить менший, від М0 (найменший та ліквідний) до М3 (грошова маса, яка включає сукупність грошей у державі).

М0 — найбільш ліквідний, готівкові кошти поза депозитами банків;

М1 — включає М0 + депозити,  які можуть бути конвертовані в готівкові кошти за вимогою власника.

Відповідно до аналізу агрегатів М0 та М1, станом на вересень 2016 року сформовано значний обсяг депозитів, які можуть бути конвертовані в готівкові кошти та потрапити на ринок, — він становить 196,9 млрд грн (10 % ВВП 2015 року). Тому монетарна політика НБУ має дуже важливе значення. Наприклад, у разі встановлення занадто низької облікової ставки на ринку може сформуватися надмірна ліквідність.

У зв’язку з вищенаведеним в Україні залишаються макроекономічні ризики, які можуть зумовити зростання індексу інфляції суттєвіше, ніж це передбачено держбюджетом на сьогодні.

ІІІ. ДИСПРОПОРЦІЇ ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК

Облікова ставка Національного банку – один із монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ встановлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період і є основною відсотковою ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Монетарна політика, яку здійснює НБУ, має бути збалансованою. В українських умовах єдиний передавальний механізм впливу облікової ставки – це ставки за депозитними сертифікатами НБУ, які безпосередньо до неї прив’язані та на які орієнтуються комерційні банки.

При високих облікових ставках, суб’єктам економічної діяльності вигідно тримати кошти в банках, що зменшує ліквідність на ринку (зменшення інфляції). Проте водночас в умовах високої обліковової ставки кредити стають дорогим інструментом –як наслідок,  зменшується ділова активність, ВВП.

Так, у березні 2015 року НБУ підняв облікову до 30 % (постанова Правління НБУ від 02.03.2015 № 154) саме для того, аби зменшити ліквідність, яка сприяла високій девальвації національної валюти та зумовила збільшення залучення депозитів банків. Проте це рішення майже повністю закрило доступ до кредитних ресурсів, зробивши його занадто дорогим інструментом, про що свідчить суттєве зменшення обсягу кредитування.

14

Станом на 28.10.2016 НБУ знизив облікову ставку до 14 % (рішення НБУ від 27.10.2016 №372-рш), у зв’язку з чим залишається ризик, що надлишкова гривнева ліквідність потрапить на валютний ринок.

15

mizhbank

З одного боку, дії НБУ щодо суттєвого зниження облікової ставки дали сигнал для відновлення ринку кредитування, разом з тим вони несуть величезні ризики вивільнення депозитів, які можуть бути конвертовані в готівкові кошти за вимогою власника (різниця між агрегатом М1 та М0), та які в подальшому можуть потрапити на валютний ринок для диверсифікації ризиків.

IV. КОЛИВАННЯ НА ВАЛЮТНИХ РИНКАХ ТА СПЕКУЛЯЦІЇ

Згідно з офіційними даними НБУ в 2013 році щомісяця в банків купували середньому 1 601 млн дол., у 2014, коли були запроваджені перші валютні обмеження, цей обсяг знизився до 669 млн дол., а в 2015 році, коли обмеження стали ще жорсткішими, він становив лише 57 млн дол., або 3,6 % від рівня 2013 року. Офіційно обсяг купівлі валюти за два роки скоротився майже в 30 разів.

17

До 2014 року тривалий час НБУ вів політику фіксованого курсу (5 грн/дол., 8 грн/ дол.). Завдяки інтервенціям Національний банк стримував падіння національної валюти, зменшуючи при цьому золотовалютні резерви. Проте обсяг міжнародних резервів залишався на кінець 2013 року на рівні 21 млрд дол.

З лютого 2014 року НБУ почав підтримувати політику плаваючого курсу, в результаті чого курс долара почав зростати, наслідком чого стали валютні шоки для бізнесу та населення, яким тепер складно прогнозувати коливання.

Валютні резерви в лютому 2015 року становили лише 5,6 млрд дол. При цьому офіційний курс НБУ становив 25 грн за дол. (чорний ринок – 38 грн). Це пояснюється рефінансування НБУ комерційних банків, внаслідок чого банки виходили на валютний ринок, сформувавши великий попит на валюту.

18

19

Крім того, Україна вже багато років бере участь у програмі фінансування МВФ. На сьогодні за рахунок траншів МВФ формуються валютні резерви НБУ. Загалом із 2014 року отримано фінансування на загальну суму 12,1 млрд дол. США., а саме:

2014 рік  – 4,6 млрд дол.;

2015 рік – 6,5 млрд дол.;

2016 рік – 1 млрд дол. США.

Отримання третього траншу від Міжнародного валютного фонду (на суму близько 1 млрд дол. в еквіваленті) зумовило зростання міжнародних резервів до 15,54 млрд дол., що забезпечує фінансування імпорту майбутнього періоду протягом 3,9 місяця.

21

Слід зазначити, що Україну заганяють в боргову «яму» кредиторів. Досить незрозумілим стає скорочення золотовалютних запасів у лютому 2015 року до 5,6 млрд. дол., з огляду на те, що НБУ провадить політику плаваючого курсу (з лютого 2014), не витрачаючи валютні резерви на підтримку національної валюти. А відновлення золотовалютних запасів проводиться шляхом запозичень, які в подальшому доведеться повертати разом із відсотками.

22

Джерело: http://minfin.com.ua/

Велике занепокоєння викликає співвідношення валового внутрішнього боргу до ВВП Україні. На кінець 2015 року борг становив 131 % від рівня ВВП. У Законі про Державний бюджет на 2017 рік закладено наступне збільшення фінансування за борговими операціями + 61,2 млрд грн.

Таким чином, перехід від фіксованого до плаваючого курсу може бути виправданим лише тоді, коли економіка не переживає валютні шоки, а НБУ здійснює послідовну, чітку позиція як регулятора на валютному ринку.

Передумов щодо оптимістичного сценарію НБУ стосовно середньорічного на 2017 рік курсу в розмірі 27,2 грн із огляду на вищезазначене відсутні.

V. НБУ ЯК РЕГУЛЯТОР ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Для досягнення та підтримки цінової стабільності Національний банк повинен використовувати наявні монетарні інструменти, основним серед яких є ключова процентна ставка грошово-кредитної політики – облікова ставка Національного банку.

Як вбачається з вищенаведеного аналізу, Національний банк не здійснив стратегічного планування та недооцінив можливі ризики. Політика НБУ формувалася під впливом фактичних обставин, що призвело до знецінення національної валюти, зменшення золотовалютних запасів, нарощення міжнародних боргів, незрозумілої політики банківського нагляду.

Навіть рішення НБУ щодо адміністративних обмежень під час валютної паніки в 2015 році лише перевели значні обсяги операцій на «чорний» валютний ринок.

Зокрема, процес оздоровлення банківської системи від неліквідних банків, у якому брав участь НБУ, став неоднозначним. НБУ дорікали наданням рефінансування банкам, які в подальшому ліквідувались або націоналізовувались (системно важливі банки – Дельта Банк, Приватбанк), а кошти зникали. Крім того, стала незрозумілою політика банківського нагляду, коли правліннями банків ошукувались клієнти і НБУ при цьому не вживав жодних заходів (ПАТ «Банк Михайлівський»).

На сьогодні НБУ не хоче себе пов’язувати з курсом долара, стверджуючи, що час припинити звертати увагу на валютний курс (що є наслідком неефективних дій НБУ) та краще управляти очікуваннями того, що має реальний економічний зміст, а саме: таргетування інфляції. Національним банком навіть розроблено «Дорожню карту з переходу до інфляційного таргетування».

ТАРГЕТУВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ (inflation targeting) – монетарний режим, який передбачає дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом визначеного періоду часу. Використовуючи увесь перелік інструментів монетарної політики (досягнення цільового показника інфляції в середньостроковій перспективі – 2–3 роки).

Світовий досвід показує, що країни з відносно низьким рівнем ВВП на одну особу, запровадивши режим інфляційного таргетування з перехідним періодом, успішно використали його переваги, підняли довіру суспільства до економічної і монетарної влади, пришвидшили реформи, досягли низької інфляції та сталих темпів економічного зростання.

Крім того, для впровадження таргетування інфляції необхідно:

  • виважена фіскальна політика;
  • співпраця в прогнозуванні;
  • координація дій між органами влади;
  • розвиток ринку державних ЦП;
  • удосконалення методології розрахунку показників інфляції.

У сучасних політичних умовах не простежується консолідація органів законодавчої та виконавчої влади для досягнення спільних цілей. Тому швидше за все в умовах вітчизняних реалій таргетування інфляції не дасть очікуваних результатів щодо досягнення цільових показників у перспективі.

VІ. ПРОГНОЗ КУРСУ ДОЛАРА НА 2017 РІК

Як вже зазначалося, основний фактор, що впливає на формування валютного курсу, це попит та пропозиція на ту чи іншу валюту. Проте існує й багато інших чинників, які визначають тренд на валютний курс, зокрема: політичні та інформаційні заяви, політика національного банківського регулятора, співпраця з міжнародними кредиторами та інші.

Справедливе значення курсу долара має бути таким, при якому громадяни змогли б моментально обміняти ліквідні кошти в національній валюті на іноземну. Для визначення «оптимального курсу» треба всі ліквідні кошти поділити на золотовалютні резерви країни.

1. Для визначення обсягу ліквідних грошей в економіці використовуємо агрегат М0, який включає всі готівкові кошти, що перебувають поза банками, та становить станом на вересень 2016 року 292,7 млрд грн.

Крім того, слід врахувати депозити, які можуть бути конвертовані в готівкові кошти за вимогою власника, що визначається як різниця між агрегатом М1 та М0 (485,7 – 292,7 = 197 млрд грн).

Відповідно до проаналізованої політики НБУ щодо зміни облікової ставки (зменшення з 30 % до 14 %), існує висока вірогідність конвертування депозитів за вимогою власника (197 млрд грн) як відповідь на зменшення депозитних ставок.

Так, під час попередньої фінансової кризи у 2008 році, коли облікова ставка становила  12 % (у 2007 році – 8 %), Національний банк для відновлення кредитування у 2009 році знизив облікову ставку до 10,25 % (при девальвації гривні та падінні всіх макропоказників). Відповідна політика призвела до того, що в 2009 році 15 % депозитів, які знімаються за вимогою вкладників, були конвертовані в готівкові кошти.

Для розрахунку грошової маси слід врахувати конвертацію депозитів за вимогою власників у готівкові кошти під час суттєвого зменшення облікової ставки. Тому при вищенаведених параметрах можна розраховувати на збільшення грошової маси мінімум на 29,55 млрд грн ( 197 млрд грн * 15%).

Одним із ризиків може бути збільшення емітованих державою коштів на забезпечення фінансування субсидій на оплату комунальних послуг.

subsidiyi

У зв’язку з вищенаведеними розрахунками, існують ризики, що 56 млрд грн (108 млрд грн – 52 млрд грн) будуть отримані шляхом емісії національної валюти.

Крім того, законодавча ініціатива щодо збільшення мінімальної зарплати на 2017 рік на рівні 3200 грн призведе до збільшення фонду оплати праці державних службовців на 12,8 млрд грн. У свою чергу, додаткові надходження від даної ініціативи у вигляді податків можуть не надійти, у зв’язку з тим, що більша частина бізнесу перейде в «тінь». Можливе збільшення обсягів ЕСВ піде на погашення дефіциту Пенсійного фонду.

Тому є висока вірогідність фінансування видатків на збільшення мінімальної зарплати також за рахунок емітованих грошей.

Прийнятим Законом України про Державний бюджет встановлено граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України в сумі 77,5 млрд грн. Фінансування відповідного дефіциту планується за рахунок боргових операцій. Так, погашення внутрішніх запозичень планується у розмірі 98,6 млрд грн. Отримання внутрішніх запозичень із виплатою в наступні періоди планується в розмірі 103,9 млрд грн, але пошук нових кредиторів для купівлі ОВДЗ є дуже сумнівним, тому швидше за все погашення раніше взятих запозичень відбуватиметься за рахунок емісії.

У зв’язку з відсутністю передумов для погашення раніше взятих зобов’язань за рахунок наступних позик виникає величезний ризик із пошуками джерел фінансування дефіциту державного бюджету в розмірі 77,5 млрд грн, який як і раніше фінансувався за рахунок емісії.

Держава в особі Міністерства фінансів стала власником 100% акцій ПАТ «Приватбанк», що був приватним системним банком, який вже рік як мав позитивну динаміку розвитку (збільшення активів +12%, чистий прибуток +658%). Крім того, співвідношення між кредитним та депозитним портфелем  складало 180,3 млрд / 195,7 млрд.

НБУ змінив порядок врахування кредитних ризиків (постанова №351), згідно з якою  не всі типи застав, які раніше приймалися, враховуються згідно з вимогами нової інструкції. Постанова визнає високі коефіцієнти при розрахунку кредитного ризику пов’язаних компаній. НБУ під час перевірки визначив, що 90 % кредитного портфелю – це афільовані компанії (механізм оцінки не наведений). У зв’язку з цим заставне майно відповідних компаній було перераховано за новими нормативам, у яких збільшено коефіцієнти, що вплинули на зменшення сум резервування.

За даними НБУ, розрив між сформованими резервами за МСФЗ і кредитним ризиком, оціненим за постановою №351, в групі найбільших банків із національним капіталом становить 132 млрд грн.

20 грудня 2016 року НБУ повідомив, що надав кредит «Приватбанку» у розмірі 15 млрд грн ($ 567,6 млн) для підтримки ліквідності банку. Після емісії цього обсягу кредиту та подальшого потрапляння основної частини через банк на ринок, спричинило підняття курсу в банках станом на 08.01.2017 в середньому до 28 грн за дол. (продаж банком).

Відповідно до Постанови КМУ №961 від 18.12.2016 Мінфіну доручено здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики в розмірі до 116,8 млрд грн із строком обігу до 15 років та відсотковою ставкою доходу на рівні не вище 10,5% річних, із подальшим внесенням їх від імені держави в оплату за акції додаткової емісії «Приватбанку». Це свідчить про можливу емісію національної валюти при погашенні в майбутньому відповідних боргових паперів, що призведе до посилення девальваційних наслідків у майбутньому.

Оптимістичний сценарій:

Грошова маса на 2017 рік = 292,7 + 197*15% + 56 + 12,8 + 98,6 + 77,5 + 15 = 582,15 млрд грн.

2. Міжнародні резерви в грудні 2016 року становили 15,54 млрд дол.

У структурі міжнародних резервів золотовалютні резерви (золото, іноземна валюта), які є ліквідними складають 82,6 % (інші 17,4 % – спеціальні права запозичення МВФ, які не є формою кредитування, на них не поширюються принципи терміновості, повернення та платності).

Золотовалютні резерви = 15,54 * 82,6% = 12,84 млрд дол.

Крім того, слід врахувати, що КМУ прогнозовано на 2017 рік дефіцит поточного рахунку сумі 2,7 млрд дол. (імпорт 49,9 – експорт 47,2), що швидше за все зменшить обсяг золотовалютних резервів, відповідно, на цю суму.

Також у 2017 році Україна несе зобов’язання щодо виплати тіла кредитів та процентів у сумі 1 млрд дол. за раніше отриманими кредитами відповідно до програми співпраці з МВФ.

Слід звернути увагу, що станом на грудень 2016 року загальний борг перед МФВ становить 11,65 млрд дол. ( у вересні 2016 отримано 3-й транш у розмірі 1 млрд дол.), який потрібно повертати/реструктуризувати або оголошувати дефолт.

Як уже зазначалося, граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України становить  77,5 млрд грн. Джерелами покриття зовнішніх запозичень у складі дефіциту Державного бюджету є виключно отримання нових позик. Пошук нових кредиторів став практично нереальним у зв’язку з тим, що затверджений граничний розмір державного боргу (1716,63 млрд грн), граничний обсяг гарантованого державою боргу (579,37 млрд грн) та додатковий випуск облігацій внутрішньої державної позики для докапіталізації «Приватбанку» (116,8 млрд грн), що загалом становить критичні для економіки 93,3 % від запланованого відповідно до оптимістичного прогнозу КМУ обсягу ВВП на 2017 рік.

Погашення зовнішніх запозичень передбачено в розмірі 1,12 млрд дол., із яких 1 млрд дол. – на погашення кредитів МВФ. Тобто, додатково 0,12 млрд дол. відповідно до Державного бюджету планується погасити в 2017 році, очевидно, також відбудеться за рахунок вже сформованих золотовалютних резервів.

Прогнозований курс гривні відносно долара США на 2017рік =

= (292,7 + 197*15% + 56 + 12,8 + 98,6 + 77,5 + 15)/(15,54*82,6% – 2,7 – 1 – 0,12)=
= 64,57 грн/дол.

ВИСНОВКИ

Виконаний аналіз вказав про перебування економіки країни в «глибокій» економічній кризі, дно якої ще не досягнуто. Тому визначений НБУ середньорічний прогнозний курс валюти на рівні 27,5 грн/дол. не відповідає дійсності та є маніпулятивним. Зокрема, несприятливий інвестиційний клімат у країні, зниження світових цін на сировинні товари, скорочення кредитування економіки й погіршення на 2017 рік прогнозу розвитку світової економіки разом із прогнозованим дефіцитом платіжного будуть посилювати тиск на національну валюту.

Непослідовні дії НБУ, який майже повністю відсторонився від регулювання курсу валют в умовах, коли економіка країни перебуває в кризовому стані, зумовлюють волатильному руху курсу валют, що впливає на погіршення соціально-економічного стану країни.

Тому відповідно до сукупності досліджених факторів визначено прогнозований курс на рівні 64,57 грндол. Зовнішні несприятливі фактори можуть ще більше послабити національну валюту.

Пропозиції:

  1. Розробка майбутніх проектів Закону про Державний бюджет на основі виключно об’єктивних та реалістичних економічних макропоказників, в іншому випадку фінансовий план ніколи не буде виконаний.
  2. Дієва політика щодо власного видобутку газу, яка включає об’єктивний фіскальний вплив (зниження ренти на видобуток, пільгове оподаткування ПДВ) та публічний нагляд. Надасть змогу забезпечити позитивне сальдо торговельного балансу шляхом зменшення обсягів імпорту природного газу.
  3. Зменшення боргової залежності від кредиторів. Дозволить проводити незалежну державну економічну політику, спрямовану на розвиток країни.
  4. Впровадження чіткого та ефективного алгоритму дій при здійсненні грошово-кредитної політики Національним банком. Регулятор повинен ефективно використовувати всі наявні інструменти (зміна облікової ставки, грошової маси) та консолідувати спільні дії з державними органами влади для досягнення стратегічних цілей.
  5. Державна підтримка промисловості (більшість якої працює на експорт), що перебуває в кризовому стані (у т. ч. у зв’язку з несприятливою міжнародною ціновою кон’юнктурою) шляхом забезпечення оптимального фіскального навантаження та сприяння в просуванні вітчизняного товару на міжнародних ринках. У подальшому це дозволить збільшувати податкові надходження(при врівноваженому податковому навантаженні), які при збалансованому бюджеті будуть спрямовані на соціальний розвиток країни.
  6. Ефективна політика підтримки вітчизняних експортерів шляхом надання дешевих кредитів за рахунок емісії. Це дозволить вітчизняним експортерам стати більше конкурентноздатними та збільшить обсяги отриманої валютної виручки.

 ГО «Публічний аудит»