Кличко як глава столиці – успішний чи провальний?

У 2014 році, напередодні виборів очільника Києва, Віталій Кличко стверджував: «Зміни в Україні розпочнуться з Києва», переконуючи жителів столиці, що вже незабаром вони своє місто не впізнають.
А нещодавно лідер партії «УДАР» Віталій Кличко оголосив  про свої амбіції участі в парламентських виборах наступного року. Більше того, «УДАР» планує йти самостійно, без партії президента. Та й чергові вибори мера – не за горами.
Тому «Публічний аудит» вирішив комплексно вивчити, наскільки ефективно працює команда Кличка – для цього аудитори проаналізували:
  • побудовані об’єкти інфраструктури – з 2010 р. по сьогодні
  • базові показники бюджету, з’ясувавши, за рахунок чого насамперед наповнюється міська казна;
  • витрати коштів у дорожній галузі;
  • ситуацію в житлово-комунальній сфері;
  • проблеми в галузі паркування;
  • поводження з відходами;
  • навели динаміку чисельності зайнятого населення та показники щодо безробіття.
Цій темі була також присвячена авторська програма «Про тебе» Максима Гольдарба,  під час якої мешканці столиці дали свою відповідь на питання: «Кличко як глава столиці – успішний або провальний?». Так, 95 % телеглядачів вважають роботу мера провальною.   

«Я приєднуюся до тих 95%, які вважають політику Кличку провальною, а його команду   бідою для міста», – заявив Максим Гольдарб.

«Скоро 2019 рік. Це рік виборів, а значить, політичних обіцянок. Ми, вибоці, не маємо забути, що ця влада закрила, розбила, скинула; що вона продала, забрала і віддала, нічого не побудувавши взамін. Політики користуються короткою пам’яттю людей. Ми – ні кияни, ні інші співгромадяни – не повинні все, що відбулося з Києвом і країною, множити на нуль і забувати. Все це треба нотувати, запам’ятовувати і правильно приймати рішення в наступному році», також підкреслив він.

Порівняння побудованих об’єктів інфраструктури:

2010 р.
1) відкрито залізничний і автомобільний рух на Дарницькому мосту, що з’єднує лівий і правий береги Києва;
2) запущена в експлуатацію перша черга Подільського мостового переходу через Дніпро – відкрито рух по Набережно-Хрещатицькій естакаді і Гаванському мосту в обидва напрямки;
3) запустили метро на Теремки, відкриті 3 нові станції метро “Деміївська”, “Голосіївська” і “Васильківська”;
2011 р.
1) відкритий спорткомплекс «Олімпійський» після реставрації;
2) відкритий після реконструкції Палац спорту;
3) відкрита станція метро «Виставковий центр»;
4) відкрито найбільший у Східній Європі оптовий ринок “Столичний”;
5) побудована транспортна розв’язка біля станції метрополітену «Дніпро»;
2012 р.
1) відкрита станція метро «Іподром»;
2) відкрито нову автостанція “Видубичі”;
3) відкрито розв’язку-турбіну біля моста Патона – на перетині бульвару Дружби народів і Наддніпрянського шосе;
4) відкритий новозбудований ділянку дороги Київ – Ірпінь;
5) відкрита лінія швидкісного трамвая на Троєщину;
2013 р.
1) відкрита станція метро «Теремки»;
2) відкриття першої і другої черги автомобільного тунелю на Поштовій площі;
3) відкрито новий міжнародний термінал аеропорту “Київ”;
2014 р.
1) закінчили реконструкцію автомобільної частини Поштової площі;
2) відкрили окрему смугу громадського транспорту для Троєщини
2015 р.
1) в Святошинському районі Києва відкрили сучасний Центр надання адміністративних послуг з екодизайном всередині;
2) відкрили після реставрації Поштову площу з кольоровим фонтаном і клумбами;
3) відкрили нову велодоріжку по маршруту “Троєщина – Європейська площа”;
2016 р.
1) після реконструкції відкрили Міст закоханих;
2) відкрився новий автовокзал «Теремки»;
3) відкрито центр Документ-сервіс «Готово!» (Пл. Лесі Українки, 1);
4) в урочищі “Наталка” поруч з Оболонській набережній після капітальної реконструкції відкрили оновлений парк “Оболонь”;
2017 р.
1) відкрили нове приміщення для представництва НАТО в Україні;
2) запуск і перемикання новозбудованої другої нитки Головного каналізаційного колектора столиці;
3) відкрили новий корпус лікарні «Охматдит»;
4) відкрили велотрек і Центр велосипедної культури;
2018 р.
1) відкрили після реконструкції сходи, які ведуть з Пейзажної алеї в урочищі Гончарі-Кожум’яки на Подолі;
2) відкрили пам’ятник богатирю Іллі Муромця;
3) відкрили після ремонту Набережне шосе;
4) відкрили після капітального ремонту першу чергу парку «Перемога»; Сирецький парк;
5) відкрили оновлений парк «Володимирська гірка»;
6) після тривалої реконструкції відкрили Маріїнський палац – церемоніальну резиденцію президента України.

Бюджет у цілому

Суттєве зростання надходжень отримано за рахунок збільшення податкових надходжень:
Левову частину в податкових надходженнях припадає на «Податок на доходи, на прибуток та на збільшення ринкової власності».
Ріст затверджених показників став можливим завдяки змінам до податкового кодексу України в 2016 році та підвищенню мінімальної заробітної плати до 3200 грн з 1 січня 2017 року, та в подальшому до 3723 грн у 2018 році.
У свою чергу, зросли і місцеві податки, зокрема плата за землю (плата за землю зараховується до місцевих бюджетів із 2015 року).

Неподаткові надходження

Майже 90 % від неподаткових надходжень складають адміністративні збори та платежі.
80–90 % у доході від власності та підприємницької діяльності припадає на частину чистого прибутку комунальних підприємств, що вилучається до бюджету.  Зафіксовано негативну динаміку зменшення саме доходів, які залежать від ефективної діяльності міської влади.
Київ має реструктуризований у 2017 році борг $ 101,15 млн, який підлягає погашенню в 2021–2022 роках, а також $ 351 млн боргів перед Мінфіном, переведених у 2015 році в розряд державного (підлягають погашенню в 2019–2020 роках).
Гарантії міста Києва за боргами комунальних підприємств такі:
  • КП «Київпастранс» – 29,81 млн євро, термін погашення 2021 рік;
  • КП «Київметрополітен» – 20,62 млн євро, термін погашення 2021 рік;
  • КП «Група впровадження проекту з енергозбереження» – 3,03 млн євро, термін погашення – 2021 рік;
  • КП «Група впровадження проекту з енергозбереження» – 0,5 млн євро, термін погашення 2018 рік.

    Підготовка до зимового періоду
Снігопад 14 листопада паралізував столицю. Правий берег через ожеледицю практично стояв на місці. Водії намагались їхати повільніше та обережніше. У результаті – 10-бальні кілометрові затори, за добу – більше 300 ДТП. Тротуари столиці вже кілька днів вкриті тонкою кригою. Лише у Києві за добу травмувалося майже 90 людей; трапилося близько 500 аварій.
За повідомленням голови Київавтодору, до зимового періоду 2018–2019 корпорація за кошти міського бюджету закупила 54 одиниці нової техніки – 44 снігоприбиральні машини на базі трактора та 10 мінінавантажувачів зі снігоочисним обладнанням.
Проте більш дієвий спосіб поводження зі снігом – його плавлення, але в «Київавтодор» повідомили про скасування закупівлі снігоплавильних установок.
Незважаючи на вказані результати, тенденції негативні:
  1. Роботи з очищення міста від снігу проводяться неоперативно, що не відповідає Рекомендаціям Міністерства ЖКГ України.
  2. На зиму 2018–2019 рр. заготовлено 35 тис. тонн солі, тому можливо перебої із обробленням вулиць, і це при тому, що фінансування дорожнього господарства збільшується.
  3. Незважаючи на оголошення про закупівлю нової техніки, як показують попередні періоди, навіть така кількість не впорається з сильними опадами, більше того половина техніки при снігопадах чомусь не у справному стані, про що мер неодноразово говорив особисто виправдовуючись за невдалі дії під час снігопадів.
  4. Наслідки минулих негод на шляхах столиці повністю ліквідуються майже тиждень, хоча по нормативах 2–3 дні, що завжди призводить до великих заторів на автошляхах.
  5. Хоча бюджетні кошти на дорожнє господарство (видатки за 2017 рік більше 7,2 млрд грн, у 2018 році сума не менша) наявні, не закуповуються більш якісні реагенти (приклад: DEICE POWER, «Айсмелт»), хоча для цього необхідно було близько 130 млн грн.
  6. Дотепер не розроблено зонування території на випадок рясних опадів з чітким графіком прибирання та оповіщення громадян (як це відбувається у інших європейських столицях).
  7. Немає популяризації прибирання прибудинкових територій мешканцями самостійно, не облаштовано пункти з надання відповідних інструментів та матеріалів за рахунок керуючих компаній, відповідних департаментів КМДА.

Дорожнє господарство

Загальна протяжність доріг у Києві – 1600 км, відсоток зносу – близько 80 %
Середня вартість будівництва 1 км автодороги I категорії – 70–100 млн гривень, реконструкції – 40–80 млн грн, капремонту – 20–30 млн гривень, поточного середнього ремонту – 8–12 млн гривень.
За даними Державного дорожнього НДІ ім. Шульгіна, будувати дороги в Україні набагато дешевше, ніж в інших провідних країнах світу. «У США будівництво 1 кілометра автодороги першої категорії коштує 10 млн доларів, в Канаді – 11 млн доларів, а в країнах Європи – від 10,5 до 14,5 млн євро», – відзначали в 2015 році в «Укравтодорі».
Проте при цьому гарантія якості доріг в Європі має становити 10–25 років, з огляду на клас дороги і фактор набагато менших корупційних ризиків, ніж в Україні (як правило, 20–30 % відкату на 1 км).
Якщо взяти за приклад сусідню Республіку Білорусь, то там вартість реконструкції дорожнього полотна майже в два рази менша в порівнянні з Україною.В адміністрації КМДА стверджують, що всі підрядники дають гарантію на 5 років. «Якщо будуть проблеми, то вони за свої кошти треба передбачити відремонтувати пошкоджене покриття. «Ми контролюємо, щоб якість доріг була високого рівня», – заявив Кличко в грудні 2017 ефірі одного з телеканалів.
Якщо взяти той же відсоток зносу 60% або 960 км дорожнього полотна в місті Київ, за вартістю середнього капремонту 1 км – 25 млн грн, то необхідно десь 25 млрд грн на ремонт київських доріг.
Утім, навіть при значних інвестиціях якість деяких капітальних ремонтів дорожнього полотна незадовільна: вже через півроку експлуатації воно покривається ямками і тріщинами, а ямковий ремонт іноді не витримує і місяця. Це свідчить про низький рівень якості проведених робіт КК «Київавтодор» та низький контроль з боку місцевої влади.
Як показує практика, часто підрядник штучно здешевшує свою роботу, використовуючи наприклад, сировину неналежного технічного стану, вказуючи в кошторисної документації зовсім інші параметри. Все це – його недбалість, за яку він зобов’язаний відповідати. Надалі недобросовісним підрядникам треба закривати допуск до участі в конкурсах «Київавтодору».
Отже, на сьогодні київській владі необхідно приділяти особливу увагу контролю за витрачанням бюджетних коштів у дорожній галузі, оскільки це дозволить не тільки усунути марнотратне використання бюджетних коштів, а й зменшити вартість 1 км дороги та збільшити експлуатаційний термін дорожнього покриття.
Протягом останніх п’яти років спостерігається динаміка щодо зростання видатків на транспорт та дорожнє господарство: зі 664 млн грн у 2013 р. до 7,2 млрд грн у 2017 р. (майже в 11 разів).
За підсумками 2017 р. міський очільник відзвітував про значну роботу, виконану в дорожній сфері, як-от: проведення ремонту дорожнього полотна – 302 км, що на 51 % більше показників 2016-го.
За останні три роки ремонт дорожнього полотна збільшився майже в 2,4 рази, а фінансове забезпечення транспортного та дорожнього господарства за п’ять років – у 11 разів. Натомість щовесни ми маємо значні проблеми з дорожнім покриттям, про що зазначає й саме підприємство. За  даними «Київавтодору», зношеність дорожньої мережі сягає 80 %, потребуючи негайного ремонту.
Так, за даними управління Держстату, з 2014 по 2016 рр. їх кількість ДТП у столиці збільшилася на 10,5 %.
За останні два роки обвалилося вже 2 мости, 10 потребує негайного ремонту оскільки перебувають фактично у аварійному стані.
Для проведення заходів з обслуговування шляхопроводів та мостів відповідно до законодавчих вимог у Києві функціонує спеціальне  КП з ремонту й утримання мостів і шляхів м. Київ «Київавтошляхміст», яке водить до структури КК «Київавтодор». Підприємство входить до сфери управління Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
У цілому за стан штучних споруд відповідають 4 профільні комунальні підприємства, 2 підрозділи КМДА.
Загальні витрати міського бюджету на обслуговуючий персонал вказаного напряму щодо ремонту та обслуговування мостів у кількості близько 650 осіб (без врахування районних ШЕУ, які відповідають за стан доріг взагалі) становить близько 50 млн грн на рік.
Проте при рості витрат на транспорт та утримання такої кількості службовців, дорожнє господарство стан інженерних мереж у місті не покращується, за два роки до реконструкції Шулявського шляхопроводу так і не приступили.

ЖКГ

Станом на початок 2018 року майже 90% (з 20 тис. км) підземних комунікацій Києва зношені та потребують заміни.  При цьому, за повідомленням Київенерго, за 2014 рік було замінено більше 3 тис. км тепломереж. Тобто, реально було за всі ці роки замінити більше половини зношених мереж, чого не було зроблено.  Прориви тепломереж трапляються майже щодня.

Поводження з відходами

У 2016 році нову профільну підпрограму «Санітарне очищення міста» (в рамках програми розвитку ЖКГ) із планових 335,3 млн грн профінансовано тільки на 9 % (32,93 млн грн), у 2017 на 47 % (160 млн грн). При цьому, роботи щодо зміни підходу до сортування, переробки ТПВ не реалізовуються (план по бюджету більше 2 млрд грн).
З планових заходів виконання спостерігається лише щодо закупівлі та оснащенням міста новими типами контейнерів для збору ТПВ.

Паркування

Рішенням Київської міської ради від 02.07.2015 № 667 було збільшено кількість закріплених за підприємством місць паркування на 65 %, до 39,7 тис.
Незважаючи на це, збитки підприємства за 2017 р. збільшилися у 8 разів проти 2016 р.
За 2017 рік збиток компанії склав 17,5 млн грн.
Крім того, КМДА планувала переїхати з будинку 36 по вулиці Хрещатик та інших приміщень до єдиного бізнес-центру, вартість переїзду київської влади могла сягнути $ 370 млн. Так, на 1 кв. м планувалось витратити майже $ 9250, при тому, що вартість 1 кв.м. в елітних офісних приміщеннях у центрі Києва у середньому кошту $ 1500 за 1 кв. м.
Згідно дослідження «Публічного аудиту» загальна опалювальна площа департаментів КМДА складає більше 37 тис. кв.м., а площа службових приміщень, яка достатня для виконання своїх функції цими підрозділами, становить трохи більше13 тис. кв.м. Таким чином, загальна понаднормативна опалювана площа службових приміщень департаментів КМДА складає 24 тис. кв.м., або 64,7% від загальної опалювальної площі. Отже, більше 60% тепла (понад 2,7 тис. Гкал), витрачається неефективно. Такої кількості тепла достатньо для опалення біля 450 квартир площею 50 м.кв. на весь опалювальний сезон. Більше того, службові приміщення об’єктів, що досліджувалися, можливо зменшити більше ніж в два рази, а зекономленим теплом можна обігріти до 900 квартир, а це приблизно 3,5 тисячі киян.
Якщо додати ще оптимізацію понаднормової площі, яку використовують працівники всіх РДА, на опаленні якої можливо зекономити в цей складний період, а це ще понад 39 тис кв.м., або 48,6 %, а це додаткова можливість забезпечити опаленням близько 800 київських квартир.
Таким чином, шляхом оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА вивільнити площу, яка понаднормативно ними використовується, результат – забезпечення опаленням понад 1250 квартир та понад 5 000 киян.

Зайнятість та безробіття