Нормативно-правове регулювання питань встановлення тарифів, на житлово-комунальні послуги в Україні

jkh

Аналіз норм законодавства, в частині регулювання тарифів на теплопостачання

Зазначене питання в контексті законодавчої техніки так само як і вся система житлово-комунального господарства в Україні, перебуває  у стані хаосу. Для того щоб не навантажувати читача, для початку наведемо аналітичні матеріали нормативного регулювання, а в подальшому висновки та пропозиції в оптимізованій, спрощеній формі.

Отже, ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін. До них, зокрема, віднесено, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення  (з   використ анням   внут рішньобудинкових   систем),  які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги;

А також  здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням цін і тарифів.

Частково повноваження, які важливі для цілей проекту «Тарифна мобілізація», визначено ст. 30 Закону, в якій зазначається, що до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

  • здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального  господарства,  «…»,   побутового   обслуговування«…», безпечними і здоровими умовами праці на підприємствах і об’єктах;
  • здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів;

Варто звернути увагу й на положення ст. 43 Закону, яка встановлює, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної рад вирішуються питання:

  • встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рад, а також суб’єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Наведені вище норми Закону України для розуміння розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та національним регулятором, відсилають нас у темі тарифів до нормативного документа, який визначає правовий статус НКРЕКП.

Указом Президента України №715/2014 від 10.09.14 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, пп. 7 п. 3 якого визначає, що комісія має виключні права на встановлення:

7) цін (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання;

  • цін на товарний природний газ власного видобутку для суб’єктів, визначених законом;
  • роздрібних  цін  на  природний  газ,  що  використовується  для потреб населення;
  • тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;
  • тарифи на комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП;
  • тощо….

Таким чином, хоча формально органи місцевого самоврядування й уповноважені на встановлення тарифів на житлово комунальні послуги, однак перелік суб’єктів, на яких ці правомочності поширюються значно обмежено, зокрема тільки тими тарифами на ЖКП, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна ради, а також суб’єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.

Тобто, станом на сьогодні кожному небайдужому, об’єднанню громадян в регіонах, необхідно в першу чергу з’ясувати форму власності та співвідношення часток у статутному капіталі товариства, які надають послуги з водо – та теплопостачання.

Якщо зазначена частка у власності належить органам місцевого самоврядування, вони перебувають у спільній власності або ж майнові комплекси підприємства передано в управління, тоді проблема формування тарифу належить до повноважень обраної Вами ради.

Якщо ж ні, то тарифи встановлюються НКРЕКП.

З  огляду  на  це,  ми  пропонуємо  пропонуємо  бланк  вимоги  на адресу секретарів місцевих рад та керівників обласних державних адіністрацій (дивись додаток).

У тих випадках, коли за результатами відповідей органів державної влади буде встановлено, що підприємств, які надають житлово-комунальні послуги в частині тепло – та водопостачання та які б належали до комунальної форми власності, на території Вашої територіальної громади відсутні, не варто впадати у відчай, ми розробили механізм і на цей випадок.

Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання  у  сферах  енергетики  та  комунальних  послуг,  що  затверджене указом  Президента  України  №   715/2014   від  10.09.14,   не   передбачено встановлення комісією нормативів, норм споживання житловокомунальних послуг — ці питання повинні регулюватися органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги –  результат господарської діяльності, спрямованої  на  забезпечення  умов  проживання  та  перебування  осіб  у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

Норми споживання — кількісні показники споживання житлово- комунальних послуг, затверджені згідно з законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

Кількісний показник житлово-комунальних послуг — одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів порядків і правил згідно з законодавством;

Комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово- комунальних послуг належить:

  • затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
  • інформування населення про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо належної якості житлово-комунальних послуг, що відповідають нормативам, нормам, стандартам та правилам;

Відповідно до ст. 8 Закону стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово- комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно з законодавством.

Таким чином, із наведених положень Закону вбачається, що хоча   й тарифи для деяких постачальників послуг із теплопостачання органи місцевого самоврядування  не  встановлюють,  однак  вони  уповноважені  встановлювати нормативи, норми та стандарти, на підставі яких у подальшому розраховуються суми платежів, на підставі встановлених НКРЕКП тарифів.

З огляду на це, на місцевому рівні необхідно витребувати, перевірити нормативи теплопостачання, їх обґрунтованість та примусити орган місцевого самоврядування їх переглянути (бланк вимоги в додатку).

Громадський котроль

Законом України «Про теплопостачання» визначено, що до компетенції органів   місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать:

затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та  впровадженні  державних  і  регіональних програм у цій сфері;

здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог;

встановлення для відповідної територіальної громади в порядку   і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються  підприємствами та організаціями комунальної  власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової й електричної енергії;

Крім цього, вони розробляють та реалізовують відповідні програми місцевих державних адміністрацій, забезпечують виконання правил і норм у сфері теплопостачання і здійснюють контролю за забезпеченням споживачів міст та інших населених пунктів тепловою енергією.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» члени територіальної громади мають право ініціювати громадські слухання у сфері житлово-комунальних послуг, які проводяться в порядку, визначеному статутом територіальної громади.

Орган   місцевого  самоврядування  з   метою   забезпечення  прав населення на отримання інформації щодо дотримання вимог законодавства, а також стандартів, нормативів, норм і правил у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до своїх повноважень повинен:

  • не рідше, ніж раз на рік, інформувати населення про стан та плани, проекти розвитку, реформування житлово-комунального господарства відповідного населеного пункту;
  • залучати представників органів самоорганізації населення та членів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків  тощо до участі в обговорені стану та планів, проектів розвитку, реформування житлово- комунального господарства відповідного населеного пункту.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про житлово- комунальні послуги», контроль за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг здійснюють центральні органи виконавчої влади та інші уповноважені на це органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що зазначені органи можуть залучати до своєї роботи на громадських засадах представників органів самоорганізації  населення  та  членів  правлінь  об’єднань  співвласників багатоквартирних будинків, житлово – будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо.

Результати перевірок щодо відповідності дотримання стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг та висновки, отримані в результаті роботи комісій, які створені з ініціативи або за участю органів місцевого самоврядування та/чи органів самоорганізації населення і членів правлінь об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельних кооперативів, молодіжних житлових комплексів тощо, мають безперешкодно надаватися для ознайомлення цим представникам за їхнім зверненням.

Таким чином, громадяни з активною позицією, представники громадських організацій повинні:

  •  домогтися  ознайомлення  з  планами,  проектами  розвитку, ре формування   житлово-комуна льного   господарства   відповідного населеного пункту. Для цього, використовуючи бланки запитів, за аналогією з попередніми витребувати їх завірені копії та інформацію про стан виконання, витрачені кошти, досягнуті результати;
  • ініціювати перед органами місцевого самоврядування питання щодо створення комісії з перевірки за дотриманням стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, вимагати свого залучення до участі у роботі комісії.

Крім цього, до роботи такої комісії вкрай необхідно залучати фахівців,  які  зможуть  опрацювати   розрахунки  навіть  на   договірних засадах.

Державний нагляд у сфері теплопостачання

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про теплопостачання», державний нагляд   (контроль) у сфері теплопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання.

Предметом  контролю   є   го сподарська  діяльність,   пов’язана   з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії в частині технічної експлуатації теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів відносин у сфері теплопостачання, випробування та ремонту зазначених установок і мереж, режимів споживання теплової енергії, а також виконання робіт з проектування теплових, тепловикористальних установок і мереж.

Способом здійснення є проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання,  відповідних обстежень, перевірок, оглядів,     інспектування теплових, тепловикористальних установок і мереж, енергетичного обладнання суб’єктів відносин у сфері теплопостачання  в  порядку.

Об’єкти нагляду:

  • теплові, тепловикористальні установками та мережі щодо додержання вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічного стану теплових, тепловикористальних установок   та мереж, їх експлуатації,    проектування,     будівництва,   підтвердження   готовності до роботи, користування енергією у сфері теплопостачання.

Такий орган має право:

  • вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства;
  • видавати суб’єктам відносин у сфері теплопостачання обов’язкові для виконання  розпорядження  щодо  усунення  порушень  вимог  нормативно-правових актів;
  • зупиняти експлуатацію теплових, тепловикористальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан;
  • приймати рішення про відбір зразків продукції для проведення експертизи;
  • застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання за порушення вимог законодавства у  сфері теплопостачання;

Хто ж повинен здійснювати такі перевірки, до кого звертатися з вказаних питань?

Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.14 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» передбачено створення Державної інспекції енергетичного нагляду України та покладено на неї функції з реалізації державної політики з нагляду (контролю) у сфері електроенергетики та теплопостачання.

Її діяльність спрямовує і координує Кабінетом Міністрів України через Міністерство енергетики та вугільної промисловості.

Так ось, зазначене відомство створене виключно на папері, відомості про його територіальні   структурні підрозділи, а також контакти у вільному доступі відсутні.

Таким чином, станом на сьогодні державний контроль у сфері теплопостачання не здійснюється взагалі.

Законодавча ініціатива

Зважаючи на те, що Україна взяла курс на розвиток місцевого самоврядування, децентралізацію, вважається за доцільне встановлення тарифів на зазначені послуги та товари відповідною місцевою радою, яка перебуває у безпосередньій, щоденній комунікації з виборцями, є більш репрезентативною відповідно, саме на місцях найбільш повно відображається зв’язок та відповідальність обраного депутата з виборцем.

На підтвердження попередньої тези наводимо положення ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких:

  1. Стандарти, нормативи, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують вироблення та виконання житлово-комунальних послуг з урахуванням соціальних, економічних, природно-кліматичних та інших умов регіонів та населених пунктів.

Виходячи з того, що кожен населений пункт індивідуальний, а нормативи, стандарти і правила показників комунальних послуг визначаються на місцях, проблему щодо питання встановлення тарифів слід віднести виключно до повноважень місцевих рад.

Таким чином, пропонуємо доєднатись до збору підписів від «Тарифної мобілізації»  щодо ініціювання перед Народними депутатами України питання про винесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів в частині визначення повноважень органів місцевого самоврядування на встановлення тарифів на водопостачання, водовідведення та теплопостачання на території відповідної громади».

При цьому ми не заперечуєм необхідності участі Національного регулятора в цьому процесі, але це має відбуватись виключно в межах, які зараз визначені пп. 5 п.3 Положення про НКРЕКП, а саме, розроблення:

  •  умов та правил провадження ліцензованої діяльності;
  • порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов;
  • порядку (методики) формування цін і тарифів на товари (послуги), що   виробляються   у   с ферах        теплопо ст ачання,   цент ра лізованого водопостачання і водовідведення;
  • правил користування електричною енергією, природним газом для юридичних осіб;
  • тепловою енергією;
  • порядку формування інвестиційних програм;
  • правил приєднання до теплових та водопровідних мереж і типових договорів, передбачених такими правилами;
  • правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
  • методики розрахунку плати за приєднання електроустановок до електричних мереж;
  • порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж;
  • порядку  проведення   аукціону   щодо  доступу   до   пропускної спроможності міждержавних електричних мереж України;
  • правила надання і погодження технічних умов на підключення до мереж (споруд) електро- та теплоенергетики.

Бланки запитів

Шановний                                               !

 Ми,   члени   територіальної   громади                    (району,  міста, області), будучи учасниками громадської ініціативи «Тарифна мобілізація», у зв’язку з різким, необґрунтованим та неприйнятним для населення підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 7, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації в Україні», з метою реалізації наших Конституційних прав, звертаємося до Вас та просимо надати таку вичерпну інформацію та копії належним чином завірених документів:

  • перелік підприємств, які надають (виробляють) на території (області,   району,   міст а)   житлово-комунальні   послуги,   в   частині водопостачання, водовідведення та теплопостачання;
  • про організаційно-правову форму цих підприємств, інформацію про розподіл часток учасників у статутному капіталі, вказавши відомості про бенефіціарів;
  • про підприємства, які надають (виробляють) на території (області, району, міста) житлово-комунальні послуги, у статутному капіталі яких є частка, яка належить територіальній громаді;
  • про підприємства, які надають (виробляють) на території (області, району, міста) житлово-комунальні послуги, цілісний майновий комплекс яких передавався в управління, зазначивши:  кому та на підставі яких документів це відбулось, надати завірені копії відповідних рішень, договорів (інвестиційних, управління тощо), інші документи;
  • про фінансові результати діяльності таких товариств, користь від реалізації такого проекту для територіальної громади.

Крім  цього,  просимо  надати  завірені   належним  чином  копії розрахунків  та   рішень   прийнятих                  радою  про  встановлення тарифів на продукцію та послуги, які надаються цими підприємствами.

Шановний                                               !

Ми,   члени   територіальної   громади                    (району,  міста, області), будучи учасниками громадської ініціативи «Тарифна мобілізація», у зв’язку з різким, необґрунтованим та неприйнятним для населення підвищенням тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до ст. 7, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації в Україні», з метою реалізації наших Конституційних прав звертаємося до Вас та просимо надати таку вичерпну інформацію й копії належним чином завірених документів:

  • про рішення місцевих рад щодо встановлення норм, стандартів, нормативів для теплопостачання, водовідведення, водопостачання.
  • повний пакет документів, на підставі яких ці рішення вони затверджувалися, в тому числі розрахунки, інвестиційні програми тощо.