Оборонний ринок України: кому вигідно?

 «Война ничего не спишет,

она только припишет:

одним — славу, другим — позор».

Більше двох з половиною років на сході Україні триває військовий конфлікт. За цей час на лінії зіткнення майже повністю зруйновано об’єкти інфраструктури, соціальної сфери (лікарні, школи, дитячі садки), підприємства та фабрики. Зі слів Президента Порошенка щодня на війну Україна витрачає $ 5–7 млн, тобто з моменту початку АТО (14.04.2014) сума витрат вже перевищила $ 4 млрд.

Проте головне, що втратила країна — це люди, жертви серед цивільного населення.  За даними ООН, на середину грудня 2016 року, жертвами війни на Донбасі стали 32 856 осіб: 10 056 загиблих (включаючи цивільних і військових), 22 231 осіб постраждали та ще 1,5 млн були змушені виїхати (тимчасово переміщені особи) [1].

Війна — це завжди смерть, каліцтво людей, знищення всього, що було побудовано раніше. Але є і друга її сторона — це збагачення та отримання надприбутків від виробництва, продажу продукції, призначення якої вбивати, руйнувати та знищувати, тобто продовжувати війну. І цілком логічною є думка, що люди, які причасні до останнього, будуть всіма силами добиватися продовження військових дій, оскільки стан «миру» буде означати скорочення джерел їх збагачення.

І. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ В РАМКАХ ДЕРЖВИТРАТ НА БЕЗПЕКУ Й ОБОРОНУ УКРАЇНИ В 20142016 РОКАХ

У ЗМІ часто можна побачити або почути, як різко зросли обсяги фінансування витрат на відомства безпеки та оборони України. У 2015–2016 роках ці витрати сягнули 90 і 113 млрд грн відповідно, що майже у 7,5–8 разів перевищує оборонні витрати в 2010–2013 роках (Діаграма 1)*.

Діаграма 1

1

* http://24tv.ua/skilki_milyardiv_vitrachali_na_oboronu_ukrayini_u_rizni_roki_n636386

Слід зауважити, що Україна — перша в Європі по показнику «% розходів», який витрачається з державного бюджету на сектор оборони. Два останні роки наша держава визначає цей показник на рівні 5 % від ВВП, при цьому середній відсоток витрат на оборону в країнах ЄС не перевищує 1,5 % ВВП. В цілому, тільки 4 країни ЄС (Великобританія, Естонія, Греція і Польща) виконують вимогу НАТО щорічно витрачати мінімум 2 % з бюджету на оборону (Діаграма 2 )*.

Діаграма 2

2

*http://eda.europa.eu/docs/default-source/documents/eda-national-defence-data-2013-2014-(2015-est)5397973fa4d264cfa776ff000087ef0f.pdf

У структурі держвитрат на безпеку і оборону найбільшим отримувачем є Міністерство оборони, яке у 2015 році витратило 49,1 млрд грн, тобто більше половини від річного безпекового бюджету країни. У 2016 році бюджет Міністерства оборони України офіційно становив 61,5 млрд грн51,5 млрд грн пішли до Апарату Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України і Державної служби України з надзвичайних ситуацій, з метою фінансування заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, матеріально-технічного забезпечення названих структур, будівництва (придбання) житла для військовослужбовців, які перебувають у їх підпорядкуванні тощо.

61,5 млрд грн Міноборони розподілилися таким чином:

  • 333,7 млн грн – керівництво та військове управління Збройними Силами України;
  • 47,2 млрд грн – забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ;
  • 2 млрд грн – медичне лікування, реабілітація та санаторне забезпечення особового складу Збройних Сил України, ветеранів військової служби та членів їх сімей, ветеранів війни;
  • 2 млрд грн – підготовка військових фахівців у вищих навчальних закладах, підвищення кваліфікації та перепідготовка військових фахівців і державних службовців, початкова військова підготовка та патріотичне виховання молоді;
  • 5,5 млрд грн – розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України;
  • 717 млн грн – будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України;
  • 101 млн грн – утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України;
  • 3,6 млрд грн – видатки для Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави.

Кожна з цих програм потребує детального аналізу з визначенням ризикових ділянок, пов’язаних із неефективним використанням бюджетних коштів, оскільки суми, що виділяє держава, колосальні в порівнянні з іншими сферами бюджетного фінансування.

Наразі пропонується зупинитися саме на програмі «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України», оскільки, по-перше, закупівля та переоснащення озброєння та військової техніки відбувається в рамках державного оборонного замовлення (Далі — ДОЗ), а отже переважно є цілком таємним процесом, який не потребує використання процедури публічних закупівель. По-друге, досить часто спеціалісти «Публічного аудиту» в своїй професійній діяльності стикаються з ризиками зловживань та неефективного витрачання бюджетних коштів посадовими особами.

Оскільки вся інформація стосовно ДОЗ, як вже зазначалося, найчастіше є цілком таємною, для написання дослідження використовувалася інформація, доступна з відкритих джерел.

Згідно Закону України «Про державне оборонне замовлення» державне оборонне замовлення — засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг.

Стаття 7 вищезазначеного Закону визначає, що державні замовники здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг:

  • якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, — у порядку, передбаченому цим Законом;
  • в інших випадках — у порядку, визначеному законами України «Про публічні закупівлі» (922-19) та «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».

Що означає у порядку, передбаченому цим Законом? Якщо закупівля продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням становить державну таємницю, такі продукція, роботи і послуги закуповуються у суб’єктів господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю, без застосування конкурентних процедур.

Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» також передбачено, що у разі здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб в особливий період, у період проведення антитерористичної операції, у період введення надзвичайного стану, закупівлі відбуваються без публічних торгів, а шляхом переговорної процедури.

Отже, внаслідок законодавчо закріплених шляхів уникнення застосування відкритих публічних закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб військових та інших формувань в особливий період, виникають ризики неефективного та непрозорого використання бюджетних коштів у сфері оборони.

Згідно повідомлення ЗМІ у 2016 році в рамках державного оборонного замовлення Україна спрямувала 13,5 млрд грн на ремонт, модернізацію і виготовлення нового озброєння, що складає 12 % від загальних річних витрат на безпеку і оборону [2].

Діаграма 3

3

Слід зазначити, що в порівнянні з 2015 роком обсяг коштів ДОЗ 2016 року збільшився на 34 % [3], з 8 млрд грн до 13,5 млрд грн, а в порівнянні з 2014 роком сума витрат збільшилась взагалі в 10 разів [4].

На перший погляд, сума більш ніж значна для поступового оновлення та переоснащення Збройних сил та інших державних військових формувань. Зі слів Президента Порошенка «державне оборонне замовлення повинне стати потужним стимулом, поштовхом інноваційного розвитку вітчизняної економіки».

ІІ. ОСНОВНІ ГРАВЦІ ОБОРОННОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Хто ж ті вітчизняні підприємства оборонно-промислового комплексу, які отримують державні замовлення в рамках ДОЗ, і головне, хто є відповідальним, в межах повноважень, за розподіл коштів та обрання підприємств-виконавців?

Відповідно до Указу Президента України від 05.03.2007 № 180/2007 створена Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (далі — Комісія).

Серед основних завдань Комісії слід зупинитися на наступному: «підготовка пропозицій щодо фінансового забезпечення заходів у сфері військово-технічного співробітництва та функціонування системи експортного контролю і цільового використання відповідних бюджетних та інших коштів, а також цінової політики у сфері виробництва і міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання». Іншими словами, від рішень та погоджень цього робочого органу залежить, скільки, на які цілі і по яких цінах будуть витрачатися державні кошти в рамках державного оборонного замовлення.

Голову Комісії призначає Президент України за поданням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. Станом на сьогодні Комісію очолює Перший заступник Секретаря РНБО Гладковський Олег Володимирович, колишній бізнес-партнер Президента (Діаграма 4).

Персональний склад Комісії затверджується Указом Президента України. Станом на сьогоднішні членами Комісії є 17 осіб. Серед них: депутат ВРУ від фракції БПП, заступник Голови СБУ, заступник Міністра оборони, заступник Міністра фінансів, Генеральний директор і заступник ДК «Укроборонпром», представники РНБО, ГУР МОУ, Адміністрації Президента України, Державної фіскальної служби та інші.

Виходить, що переважна більшість членів Комісії представляють державні органи, на які згідно чинного законодавства прямий вплив має Президент України.

Рисунок 4

4

Наступним, не менш вагомим державним органом, що здійснює контроль і координацію діяльності державних замовників у ході розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів — Міністерство економічного розвитку та торгівлі (далі, МЕРТ). Саме МЕРТ веде закритий реєстр виробників продукції оборонного призначення — тобто реєстр виконавців ДОЗ. Чи потрапить те чи інше підприємство до цього реєстру, залежить від конкретних чиновників МЕРТ. За даними ЗМІ, куратором питань оборонного сектору в МЕРТ є заступник Міністра Бровченко Ю. П [5]. Бровченко також є членом Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, про яку мова йшла раніше. Примітно, що у 2012 році, коли Міністром економічного розвитку був Петро Порошенко, Бровченко курирував в Міністерстві Департамент економіки оборони та безпеки. Слід заначити, що на посаду заступника Міністра Бровченко був переведений з Державного концерну «Укроборонпром».

Державний концерн «Укроборонпром»

Одним із головних виконавців ДОЗ є «Державний концерн «Укроборонпром». За інформацією офіційного інтернет-сайту [6]: «ДК «Укроборонпром» був створений у 2010 році в якості органу управління підприємствами оборонно-промислового комплексу. На сьогодні ДК «Укроборонпром» об’єднує більше 100 підприємств-учасників у 5 основних галузях оборонної промисловості, зокрема, у розробці та виготовленні озброєння та техніки, науковій діяльності та експортно-імпортних операціях».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011
№ 993 «Деякі питання Державного концерну «Укроборонпром» функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України (уповноважений орган управління). Органами управління Концерном є наглядова рада, рада директорів, генеральний директор.

Вищим органом управління Концерном є його наглядова рада, яка складається з п’яти членів, три з яких призначаються Президентом України, а два — уповноваженим органом управління (Діаграма 5).

Згідно з Указом виконуючого обов’язки Президента України О. Турчинова від 17.03.2014 № 309/2014 членами Наглядової ради ДК «Укроборонпром» було призначено три особи: Пашинський С. В. (Голова Наглядової ради), Скалько Я. І. (за згодою), Черкаський І. Б.

Рисунок 5

5

У листопаді минулого року Указом Президента України № 510/2016 повноваження члена наглядової ради Пашинського були припинені. Зі слів самого Пашинського: «Рішення подати у відставку було прийнято задля упередження звинувачень в конфлікті інтересів і мати можливість ефективно проводити реформу військово-промислового комплексу України».

Необхідно зазначити, що до свого звільнення Пашинський два роки одночасно займав дві посади: члена Наглядової ради ДК «Укроборонпром» та голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони. Отже, одна особа виконувала функції головного виконавця ДОЗ і функції головного контролера за витрачанням коштів на потреби сектору безпеки та оборони!

Відсторонення народного депутата фракції «Народний фронт» Пашинського С. В. від впливу на Укроборонпром дозволило сконцентрувати контроль за оборонно-промисловим комплексом у руках осіб із команди Президента Порошенка — Гладковський О. В., Бровченко Ю. П. і третій — генеральний директор ДК «Укроборонпром» Романов Р. А.

За освітою Романов Р. А. — педагог-фізик (у 1995 році закінчив фізмат Херсонського державного педагогічного інституту ім. Н.К. Крупської). Із 1992 року — підприємець. Є власником автосалону «Автопланета плюс», який заснував у 2001 році. З 2006 року вже друге скликання поспіль є депутатом обласної ради Херсонщини. На минулих президентських виборах керував виборчою кампанією кандидата Петра Порошенка.

Як депутат у Херсонській облраді займався питаннями планування, регіональної економіки, впровадження інвестицій, розвитку підприємництва, курортно-туристичної діяльності, управління об’єктами комунальної власності та приватизації  [8].

Призначенню Романова на посаду генерального директора Концерну в липні 2014 року передував безлад з тимчасово виконуючими керівниками державної установи. Протягом березня 2014 р. було призначено три очільника, два перших не протрималися на своїх посадах і більше тижня. Романов змінив на цьому посту Юрія Терещенка, який очолив Державну службу експортного контролю України в жовтні 2014 року.

Така ситуація яскраво свідчить про боротьбу за місце керівника підприємства, яке є одним з небагатьох господарських суб’єктів, що мають багатомільярдні державні оборонні замовлення.

Серед численних завдань, які має виконувати Концерн, згідно чинного законодавства, можна виділити два найголовніші:

1)      продаж на експорт озброєння і військової техніки (далі, ОВТ), яке виробляють підприємства Концерну, а також імпорт військової техніки, технологій для потреб державних відомств безпеки і оборони;

2)      ремонт та виробництво ОВТ для потреб Збройних сил, Нацгвардії, Держприкордонслужби та інших державних військових установ.

За даними прес-служби Концерну за 9 місяців 2016 року виторг від реалізації продукції в порівнянні з минулим роком зріс на 28,4 % — до 18,5 млрд грн [9]. Силовим відомствам України за цей період було передано 6209 одиниць військової техніки (Рисунок 6).

Рисунок 6

6

*за 9 місяців 2016 року

У той же час за аналогічний період 9 місяців 2015 року, коли дохід від реалізації складав 13,2 млрд грн, «Укроборонпром» передав Мінобороні та Нацгвардії 7198 одиниць виробленого, модернізованого та відремонтованого ОВТ, що на 989 одиниць більше, аніж у 2016 році (Діаграма 7).

Діаграма 7

7

*за 9 місяців 2015 року

У підсумку маємо, що при меншому обсязі доходу від реалізації Концерн спромігся випустити та відремонтувати ОВТ більше, ніж коли у 2016 році цей дохід збільшився.

Крім цього, за офіційними даними «Укроборонпрому» за 9 місяців 2015 року чистий прибуток від діяльності підприємств склав 1,63 млрд грн [10], в доларовому еквіваленті це $ 74,7 млн (середньорічний курс 21,84 грн/дол.). У той же час, за результатами діяльності Концерну за 9 місяців 2013 року сукупний прибуток підприємств склав 597 млн грн [11] або $ 74,6 млн (курс 8,0 грн/дол).

Як бачимо, рівень прибутковості Концерну в доларовому еквіваленті не змінився, державне підприємство продовжує заробляти на тому ж рівні, що й три роки тому. І це відбувається на фоні зростання в рази бюджетних витрат на потреби військових і безпекових структур держави.

Причини такого стану «Укроборонпрому» можуть бути такі:

  • При кратному збільшенні видатків держбюджету на оборонні цілі, рівень замовлень підприємствам Концерну від Міноборони, Нацгвардії та інших структур не збільшується. Вагому частину державних замовлень в рамках ДОЗ виконують інші державні та приватні підприємства.

Доказом цього є слова Генерального директора «Укроборонпрому»
Романова: «коли дійсно “Укроборонпром” був настільки необхідний і потрібний, і готовий був у першу чергу максимально швидко в 2014 році відреагувати на це, то ось цифри в 2015 році, ми це аналізуємо. І власне кажучи ці цифри показуємо всім, ми займали в 2015 році 67 % ринку. “Укроборонпром” був задіяний 67 %, у 2016 році ми задіяні – це результати 9 місяців — на 38 %. Решта у приватному секторі економіки, або в інших державних підприємствах» [12].

  • Нарощуванню прибутковості ДК заважають корумпованість та шахрайські дії керівництва підприємств-учасників.

Об’єднання двох факторів — збільшення фінансування та повна секретність звітності — привело до численних корупційних скандалів. Тільки за 2016 рік за фактами розкрадання державного фінансування в оборонному комплексі зареєстровано 30 кримінальних проваджень. За даними СБУ більше тридцяти підприємств Концерну користувалися послугами конвертаційних центрів, через які було відмито близько 300 млн грн [13].

  • Закупівля майна та озброєння для потреб Міноборони, Нацгвардії за завищеними цінами і сумнівної якості за кордоном.

У 2014 році «Укроборонпром» підписав контракт на закупівлю 75-ти б/у бронетранспортерів SAXON (Великобританія) за 2,07 млн фунтів стерлінгів. Розробка 60-х років минулого століття не знайшла свого визнання у військових в зоні АТО, куди вони були відразу направлені. Численні зауваження від армійців підтвердили занепокоєння експертів, які попереджали про непридатність цих машин в наших реаліях [14].

Аналогічна ситуація відбувалась із закупівлею старих американських радіостанцій Harris, також бувших у використанні, замість впровадження нових технологій та поступового налагодження серійного виробництва власних радіостанцій на вітчизняних заводах [15].

Чому так відбувається? Тому що закупівля іноземного обладнання проходить через спецекспортерів, які беруть додатково декілька мільйонів комісійних, які ніхто не знає як використовуються.

  • Виробництво та ремонт підприємствами-учасниками Концерну неякісної військової продукції на внутрішній та зовнішній ринки.

Череда скандалів із неякісною продукцією, яку випускають чи ремонтують підприємства «Укроборонпрому», закінчуються відмовами урядів країн, з якими підписані експортні контракти на закупку такої військової техніки. Нещодавнє чергове повідомлення у ЗМІ про відмову Таїланду закупити партію українських танків «Оплот», відмова Міністерства оборони України брати на озброєння бронемашину «Дозор-Б» через технічні проблеми (неякісна броня) погіршують загальний імідж державного концерну та вказують на непрофесіоналізм його керівництва [16].

У підсумку, ДК «Укроборонпром» залишається головним виконавцем секретних державних оборонних замовлень, при цьому скоротивши свою присутність на ринку на третину. Не дивлячись на щорічне збільшення обсягів доходів від реалізації в гривні, рівень прибутковості в доларовому еквіваленті залишається на рівні трирічної давнини. Така ситуація свідчить лише про надутість цифр збільшеного доходу, що є наслідком девальвації національної валюти.

Зростання державного фінансування на оборонні потреби та закритість інформації щодо витрачання коштів сприяло численним корупційним скандалам, пов’язаним із керівництвом самого Концерну та підприємствами-учасниками. Тільки за 2016 рік було відмито більше 300 млн грн, і це лише те, що було оприлюднено назагал. Відбувається безглузде витрачання коштів на закупівлю непотрібного для військових ОВТ, при цьому зацікавлені особи заробляють шалені комісійні, з відома керівництва Концерну і держави.

Приватні підприємства-виконавці ДОЗ

Україна успадкувала близько 30 % ОПК СРСР у вигляді 1820 підприємств, переважно державних. Нині з них залишилося понад 200, які знаходяться у веденні «Укроборонпрому», Міністерства оборони України та Державного космічного агентства. Проте останнім часом набирає обертів діяльність приватних підприємств у сфері вітчизняного ОПК. Наразі в цій сфері існує вже понад сорок приватних структур, діяльність яких направлена на випуск нових видів озброєння та військової техніки.

Як зазначалося раніше, приватні підприємства виробляють 2/3 оборонної продукції в рамках ДОЗ, що склало понад 9 млрд грн у 2016 році.

Безумовно серед таких підприємств є ті, які мають тривалу історію виробництва продукції військового призначення, наприклад АТ «Мотор Січ», ПАТ «АвтоКрАЗ». Проте в ЗМІ з’являються повідомлення про нових приватних виробників ОВТ, які успішно пройшли всі випробування і їх продукція прийнята на озброєння. За дивних обставин ці підприємства пов’язують із першими особами України.

Зокрема, одним із головних приватних постачальників продукції для потреб Нацгвардії і Міноборони за останні 3 роки стала ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан Моторс»», власником якої, як вже зазначалось, є колишній бізнес-партнер Президента Олег Гладковський. Для приклада, дочірні підприємства корпорації, починаючи з 2014 року, здійснили постачання на потреби Нацгвардії:

  • спеціалізовані автомобілі (вантажівки, самоскиди й евакуатори) 86 шт на суму 40,30 млн грн;
  • повнопривідні автомобілі «Great Wall H3» 80 шт на суму 9,94 млн грн;
  • пункти обігріву 15 шт на суму 7,86 млн грн;
  • автобуси «Богдан» 50 шт на суму 30,93 млн грн;
  • бронеавтомобіль «Барс Богдан» 90 шт.

Безумовно, це неповний перелік того, що придбала Нацгвардія у підприємств корпорації «БОГДАН Моторс», а лише наявне у відкритому доступі.

Збройні сили України також є одним із головних замовників продукції підприємств концерну «Богдан моторс». Нещодавно військова комісія за результатами дослідної експлуатації рекомендувала Міністерству оборони України закупити вантажні бортові автомобілів Hyundai HD65, Hyundai HD120, що випускаються корпорацією «Богдан», а також легковий автомобіль Great WallWingle5 китайського виробництва [17].

Крім того, українська армія у 2016 році закупила білоруські автомобілі МАЗ, які збираються на заводі корпорації «Богдан» в Черкасах. Ці авто з середини минулого року почали витісняти з оборонних закупівель автомобілі КрАЗ, які раніше розкритикував за технічні несправності радник президента Юрій Бірюков. Тоді ж він в якості прикладу надійності навів характеристики автомобілів МАЗ-Богдан [18].

Також корпорація «Богдан» повідомила, що після завершення визначальних випробувань санітарного автомобіля класу А1 — Богдан-2251 (4×4) Державний науково-випробувальний центр Міноборони рекомендував відомству закупити машини для потреб ЗСУ. Автомобіль побудовано все на тому ж шасі автомобіля Great Wall Wingle 5 китайського виробництва [19].  До кінця 2016 року армія мала б отримати 60 таких авто вартістю $ 32 тис/шт на суму $ 1,92 млн.

8

На сайті офіційного автодилера «Богдан-Авто Холдинг» вартість санітарного автомобіля WINGLE5 2015 року випуску дорівнює 839 500 грн/шт [20].

Безумовно, багатомільйонні замовлення від силових структур мали б позитивно вплинути на фінансові результати діяльності автомобільної корпорації ПАТ «Автомобільна компанія «Богдан моторс»». За даними сайту [22]  проаналізуємо ці результати.

Таблиця 1

Консолідована квартальна звітність ПАТ «АК «Богдан моторс» за

ІІІ кв. 2014-2016 рр (млн грн)

Стаття 3 кв. 2014р. 3 кв. 2015р. 3 кв. 2016р.
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 373,4 404,7 270,1
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 321,1 268,7 211,0
Валовий: прибуток 52,4 136,1 59,2
Адміністративні витрати 22,3 28,3 28,0
Витрати на збут 30,0 31,0 26,0
Інші операційні витрати 804,9 1315,3 495,8
Чистий прибуток (збиток) (834,2) (367,8) (274,1)

За офіційними даними компанія є збитковою, проте за три роки збиток скоротився більше, ніж в 3 рази. Для об’єктивної картини причин збитковості необхідно аналізувати першоджерела, бухгалтерські документи, але вже сама тенденція прибутковості свідчить про позитивні зрушення для компанії та її власників. У той же час, індекс промислової продукції в галузі «виробництво автотранспортних засобів» у 2016 році склав 67,3 % у порівнянні з 2015 роком, тобто виробництво скоротилося майже на 33 % [23].

Доказом того, що в сучасній Україні діяльність, пов’язана з виробництвом ОВТ та продаж його військовим, майже монополізована бізнес структурами, наближеними до оточення Президента Порошенка, стало і нещодавня інформація про надання Кабміном заводу «Ленінська кузня» права здійснювати експорт та імпорт товарів військового призначення [24]. Основним акціонером компанії виступає ПАТ «Недиверсифіційний корпоративний інвестфонд «Прайм Ессетс Капітал»», раніше відомий як фонд Петра Порошенка.

Надання таких умов приватній компанії є унікальним та безпрецедентним фактом за всю сучасну історію України. До цього правом здійснювати експортно-імпортні операції зі зброєю та військовою технікою мала виключно держава в особі державного підприємства «Укроборонпром».

Висновки:

  • Протягом 2015-2016 років витрати України на оборону сягнули
    90 і 113 млрд грн відповідно, що майже у 7,58 разів перевищує оборонні витрати в 20102013 роках.
  • Україна посіла перше в Європі місце за відсотковим показником витрат на оборону по відношенню до ВВП — 5 % проти 1,5 % у Європі (вимога НАТО — 2 %).
  • Більшість закупівельОВТ з причин законодавчих прогалин проходить без застосування відкритих торгів, що створює ризики неефективного та непрозорого використання бюджетних коштів.
  • У порівнянні з 2015 р. обсяг коштів ДОЗ 2016 року збільшився на 34 % (з 8 млрд грн до 13,5 млрд грн), а в порівнянні з 2014 р. сума витрат збільшилась взагалі в 10 разів.
  • Розпорядження оборонними замовленнями на сьогодні віднесено до компетенції осіб, прямо чи опосередковано пов’язаних із Президентом України.
  • За 9 місяців 2015 р. чистий прибуток від діяльності підприємств Укроборонпрому склав 1,63 млрд грн ($ 74,7 млн), коли за 9 місяців 2013 р. сукупний прибуток підприємств склав 597 млн грн (ті ж $ 74,6 млн), в той саме час державні витрати на оборонний сектор в 2015 році в порівнянні з 2013 роком зросли вдвічі (з $1,9 млрд до $4,1 млрд).
  • На фоні зростання в рази бюджетних витрат на потреби військових і безпекових структур держави, Концерн «Укроборонпром» в доларовому еквіваленті заробляє на тому ж рівні, що й три роки тому, що свідчить про високу долю замовлень у приватних підприємств.
  • У 2016 році виник новий тренд перерозподілу оборонного ринку, при якому його левова частка перестала бути державною: доля Концерну у 2015 році — 67% ринку, за 9 місяців 2016 р. — лише 38 %.
  • Збільшення фінансування та повна секретність звітності стали передумовою серйозних корупційних зловживань.
  • Продовжується практика закупівлі майна та озброєння за завищеними цінами і сумнівної якості, але тепер і за кордоном.
  • Вперше в історії незалежної України експортно-імпортні операції продукції військового призначення дозволяють здійснювати приватній структурі, яка пов’язана з вищим керівництвом держави.

Пропозиції:

1)      Звести до мінімуму закупівлі, ремонт та модернізацію ОВТ без проведення публічних торгів, задля збереження принципу конкуренції та зменшення ризиків неефективного використання бюджетних коштів.

2)      Законодавчо заборонити здійснювати постачання продукції чи надання послуг державним структурам, відповідальним за безпекові та оборонні напрями, бізнес-структурами, афілійовані з особами, які займають вищі державні посади.

3)     Посилити на законодавчому рівні можливість недержавного громадського контролю за витрачанням бюджетних коштів на потреби оборони країни, при цьому убезпечити витік таємної інформації та збереження державної таємниці.

ГО «Публічний аудит»

Посилання на використані джерела:

1. Стаття у Вікіпедії «Вооружённый конфликт на востоке Украины»: https://ru.wikipedia.org/wiki/Вооружённый_конфликт_на_востоке_Украины.
2. Стаття «”Укроборонпром” отримав держзамовлення на 4,4 мільярда гривень», видання «Новое время»:

http://biz.nv.ua/ukr/economics/ukroboronprom-otrimav-goszamovlennja-na-4-4-miljarda-griven-272954.html.

3. Стаття «Оборонне замовлення-2016: від ЗРК і безпілотників — до крилатих ракет, бронекатерів і літаків», видання «Online Експрес»: http://expres.ua/news/20]6/01/29/171096-oboronne-zamovlennya-2016-zrk-bezpilotnykiv-krylatyh-raket-bronekateriv.
4. Стаття «Кабмін затвердив оборонне держзамовлення з рекордним бюджетом», видання «Дзеркало Тижня. Україна»:

http://dt.ua/POLITICS/kabmin-zatverdiv-oboronne-derzhzamovlennya-z-rekordnim-byudzhetom-163735_.html.

5. Стаття «ВІЙНА І БІЗНЕС. ЯК ДРУЗІ ПОРОШЕНКА КОНТРОЛЮЮТЬ МІЛЬЯРДНІ ЗАМОВЛЕННЯ УКРОБОРОНПРОМУ. ЧАСТИНА 1» на офіційному сайті Transparency International Україна:

http://ti-ukraine.org/news/vijna-i-biznes-yak-druzi-poroshenka-kontrolyuyut-milyardni-zamovlennya-ukroboronpromu-chastyna-1/.

6. Офіційний сайт ДК «Укроборонпром»: http://ukroboronprom.com.ua/uk/pro-kontsern.
7. Стаття «Пашинський та людина Порошенка змагаються за дерибан грошей “Укроборонпрому”», ІА «Українські реалії»: http://ukrreal.info/ua/politika/131613-pashinskiy-ta-lyudina-poroshenka-zmagayutsya-za-deriban-groshey-ukroboronpromu.
8. Новина «Офіційно: Новим головою “Укроборонпрому” призначено Романа Романова», видання «Дзеркало Тижня. Україна»: http://dt.ua/POLITICS/oficiyno-novim-golovoyu-ukroboronpromu-priznacheno-romana-romanova-146289_.html.
9. Новина «”Укроборонпром” збільшив за підсумками 9 міс. 2016 р. виторг на 28%», ІА «Інтерфакс»:

http://ua.interfax.com.ua/news/general/394206.html.

10. Презентація «Укроборонпрому» про результати роботи 2015 році: http://www.slideshare.net/Ukroboronprom/uop-presentation7-yearendprev.
11. Стаття « “Укроборонпром” за 9 міс. 2013 р. випустив на 35% більше продукції — на 9,5 млрд грн», ІА «РБК»:

https://www.rbc.ua/ukr/news/-ukroboronprom-za-9-mes-2013-g-vypustil-na-35-bolshe-produktsii-11112013164700.

12. Інтерв’ю «Романов розповів про найбільшу гордість “Укроборонпрому”», «5-й канал»:

http://www.5.ua/interview/romanov-rozpoviv-pro-naibilshu-hordist-ukroboronpromu-interviu-135561.html.

13. Стаття «Засекреченная коррупция: как воруют деньги в «Укроборонпроме», «ЮА1 Медіа»:

http://ua1.com.ua/rus/publications/zasekrechena-korupciya-yak-kradut-groshi-v-ukroboronpromi-25231.html.

14. Стаття «ВСУ высказывали “Укроборонпрому” свое недовольство пресловутыми “саксонами”», видання «Дзеркало Тижня. Україна»: http://zn.ua/UKRAINE/vsu-vyskazyvali-ukroboronpromu-svoe-nedovolstvo-preslovutymi-saksonami-191579_.html.
15. Стаття «Валентин Бадрак: «Укроборонпром» фактично провалив програму серійного виробництва танків», видання «Главком»: http://glavcom.ua/publications/334469-valentin-badrak-%C2%ABukroboronprom%C2%BB-faktichno-provaliv-programu-serijnogo-virobnitstva-tankiv.html.
16. Стаття «ТОП-скандали навколо постачання техніки ЗСУ», видання «Сегодня»: http://ukr.segodnya.ua/ukraine/top-skandaly-vokrug-postavki-tehniki-vsu-716259.html.
17. Новина «Міноборони закупить машини корпорації “Богдан”» на сайті Politeka: https://politeka.net/ua/267339-minoborony-zakupyt-mashyny-korporatsiyi-bohdan/.
18. Стаття «Армія почали купувати у «порошенківця» санітарні машини з китайськими шасі по $32 тисячі»: https://nnovosti.info/news/armija_pochali_kupuvati_u_poroshenkivtsja_sanitarni_mashini_z_kitajskimi_shasi_po_32_tisjachi-13755.html.
19. Стаття «Санітарний автомобіль Богдан-2251 рекомендовано до закупівлі Міноборони. Волонтери протестують», видання «Новое время» http://biz.nv.ua/ukr/markets/sanitarnij-avtomobil-bogdan-2251-rekomendovanij-do-zakupivli-minoboroni-260060.html.
20. Офіційний сайт корпорації «Богдан»: http://bogdanauto.com.ua/cars/great-wall/wingle-5-sanitarnyj-a-m/price/.
21. Офіційний сайт Групи компаній «УАЗ»: http://uaz4x4.com.ua/sanitarnyij.html.
22. Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України: http://smida.gov.ua.
23. Держстат України: http://www.ukrstat.gov.ua.
24. Стаття «Заводу Порошенко разрешат экспорт и импорт оружия», Begemot: http://begemot.media/news/zavodu-poroshenko-razreshat-eksport-i-import-oruzhiya/.