Особливості роботи та результати діяльності антикорупційних органів України

Найважливішою умовою ефективного та прозорого функціонування органів державної влади в Україні, безперечно, є боротьба з корупцією. Останнім часом цій проблемі приділяється багато уваги з боку державних установ, громадськості та особливо європейської спільноти.

Згідно Закону України «Про запобігання корупції», за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність. Вона доволі жорстка, а тому при чіткому дотриманні процесуальних норм повинна бути ефективним бар’єром для попередження корупційних дій.

Після Майдану в Україні було створено низку структур, які повинні ефективно боротися з корупцією. Вони наділені найпотужнішим потенціалом, правильне використання якого неодмінно дасть позитивні результати.  Поки що це чи не єдині структури, які є «незаангажованими» та не втягнутими у політичні міжусобиці.

коррРис. 1

1. Характеристика повноважень Національної ради з питань антикорупційної політики, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції

Національна рада з питань антикорупційної політики (далі – НРПАП, Нацрада) – це консультативно-дорадчий орган при Президентові України, що надає рекомендації щодо напрямів розвитку антикорупційної політики України. Нацраду очолює голова, який призначається Президентом України.

Виконавчим секретарем за посадою є Заступник Глави Адміністрації Президента України, до відання якого віднесено питання протидії корупції.

До складу НРПАП також входять:
1) заступник Глави Адміністрації Президента України, до відання якого належать питання правового забезпечення реалізації Президентом України визначених Конституцією України повноважень;
2) голова комітету Верховної Ради України, до відання якого належать питання боротьби з організованою злочинністю та корупцією (за згодою);
3) дві особи, кандидатури яких запропоновано Кабінетом Міністрів України;
4) особа, кандидатуру якої пропонує Рада суддів України (за згодою);
5) особа, кандидатуру якої пропонує Генеральний прокурор України (за згодою);
6) особа, кандидатуру якої пропонує Голова Рахункової палати (за згодою);
7) сім представників громадських об’єднань та/або громадських експертів, які мають досвід підготовки пропозицій щодо формування та реалізації антикорупційної політики (за згодою);
8) один представник від всеукраїнських асоціацій місцевого самоврядування (за згодою);
9) два представники від об’єднань підприємців (бізнес-асоціацій);
10) глава делегації України для участі в роботі Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO);
11) бізнес-омбудсмен.

Персональний склад Нацради затверджує Президент України. Основною організаційною формою роботи Національної ради є засідання, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на два місяці. Рішення Національної ради приймається на засіданні більшістю голосів від її складу.

Основними завданнями Національної ради є:
1) підготовка та подання Президентові України пропозицій щодо визначення, актуалізації та вдосконалення антикорупційної стратегії;
2) здійснення системного аналізу стану запобігання і протидії корупції в Україні, ефективності реалізації антикорупційної стратегії, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції;
3) підготовка та надання Президентові України узгоджених пропозицій щодо поліпшення координації та взаємодії між суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері запобігання і протидії корупції;
4) оцінка стану та сприяння реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO), Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), інших провідних міжнародних організацій щодо запобігання і протидії корупції, підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у цій сфері;
5) сприяння науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції.

Нацрада відповідно до покладених на неї основних завдань:
1) здійснює комплексну оцінку ситуацій і тенденцій у сфері запобігання і протидії корупції в Україні, аналізує національне антикорупційне законодавство та заходи щодо його виконання;
2) здійснює моніторинг та аналіз ефективності реалізації антикорупційної стратегії, вносить пропозиції щодо поліпшення взаємодії органів, відповідальних за її імплементацію;
3) бере участь у підготовці для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради України законопроектів у сфері запобігання і протидії корупції;
4) готує пропозиції щодо законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів у сфері запобігання і протидії корупції;
5) бере участь у підготовці послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в частині реалізації антикорупційної політики;
6) організовує вивчення громадської думки з питань, що розглядаються Національною радою, забезпечує висвітлення у засобах масової інформації результатів своєї роботи;
7) сприяє науково-методичному забезпеченню з питань запобігання і протидії корупції, проведенню аналітичних досліджень, розробленню методичних рекомендацій у цій сфері;
8) готує пропозиції щодо підвищення ефективності міжнародного співробітництва України у сфері запобігання і протидії корупції.

Наступна структура — Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції. У його віданні:
– формування та реалізація антикорупційної політики;
– проведення антикорупційної експертизи законопроектів, поданих суб’єктами права законодавчої ініціативи;
– запобігання та протидія корупції;
– запобігання корупції в діяльності юридичних осіб;
– запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
– правила етичної поведінки на публічній службі;
– фінансовий контроль стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування;
– відповідальність за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією;
– правове регулювання діяльності Національного антикорупційного бюро;
– правове регулювання діяльності Національного агентства з питань протидії корупції;
– діяльність інших правоохоронних і державних органів в частині їх повноважень у сфері запобігання та протидії корупції;
– державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.

2. Аналіз роботи НАБУ та САП

Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ) є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових. Закон «Про Національне антикорупційне бюро» був прийнятий у 2016 році Верховною Радою України.

Завданням НАБУ є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

корр2

Рис. 2

НАБУ отримало широкі повноваження, певні гарантії незалежності та доволі високе матеріально-технічне забезпечення. Так, у 2015 році, не враховуючи американські гранти, для початку роботи НАБУ із державного бюджету було виділено 58 млн грн.

У 2016 р. бюджетні видатки НАБУ склали більше 490 млн грн (згідно з офіційних звітом НАБУ, який опубліковано 10.08.2016 в «Урядовому кур’єрі»). У 2017 році на фінансування НАБУ в бюджеті закладено 773,5 млн грн.

витрати НАБУ

Рис. 3

Ще одним органом, який було запроваджено для боротьби з корупцією, стала Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), створена Наказом Генерального прокурора України від 22 вересня 2015 року. Це самостійний структурний підрозділ Генеральної прокуратури України на який покладається:
здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
– підтримання державного обвинувачення у відповідних провадженнях; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями.

САПРис. 4

Робота САП фінансується за рахунок державного бюджету. В 2017 році на її функціювання планується витратити 105 млн грн.

Створення незалежної антикорупційної прокуратури було однією з ключових вимог для встановлення безвізового режиму з ЄС, а також надання Євросоюзом іншої допомоги Україні. Важливим було те, що ЄС погодився значною мірою фінансувати цей проект.

Згідно інформації НАБУ, отриманої на запит «Публічного аудиту», у період із 04.12.2015 по 27.01.2017 працівниками НАБУ зареєстровано 696 заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.

За джерелами інформації вони поділяються на такі категорії:
– прийняті від Генеральної прокуратури та інших правоохоронних органів – 81;
– зареєстровані за власними напрацюваннями детективів і аналітиків – 81;
– зареєстровані за заявами фізичних та юридичних осіб, що надійшли на адресу НАБУ – 21;
– зареєстровані за ухвалою суду – 25;
– зареєстровані детективами за заявами та повідомленнями, отриманими від народних депутатів України – 5.

Кількість осіб, щодо яких складено обвинувальні акти про вчинення ними кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності НАБУ, 69. Обвинувальний вирок суду щодо вчинення кримінальних правопорушень, віднесених законом до підслідності НАБУ, набрав законної сили лише по відношенню до 11 осіб.

Збитки і шкода, завдані кримінальними правопорушеннями, віднесеними законом до підслідності НАБУ, оцінюються у  82,9 млрд грн.

Інші важливі дані:
– відомості про арешт, накладений судом на майно та рахунки по збитках, завданих кримінальними правопорушеннями – 11,7 млн грн;
– золото та ювелірні вироби – 56 ювелірних виробів та зливків;
– 793 тис грн на рахунках у дорогоцінних металах (золото);
– корпоративні права – $ 75,5 млн (цінні папери);
– транспортні засоби – 69 автівок та 2 літаки;
– сілгосптехніка та комплектуючі – 228 одиниць;
– майнові комплекси – 1;
– земельні ділянки – 114;
– нерухомість: квартири – 66; будинки – 27; нежитлові приміщення – 54; гаражі – 7;
– відомості щодо коштів, повернутих із-за кордону – 0.

Згідно зі статистичними даними, опублікованими на офіційному сайті САП, із моменту її створення в провадженні судів перебуває 66 кримінальних проваджень (на 15.04.2017), які були спрямовані до суду з обвинувальним висновком і по яких, згідно Закону, повинні підтримувати обвинувачення працівники САП. Фактично, це ті кримінальні провадження, розслідування по яких проводилось детективами НАБУ, а процесуальне керівництво здійснювали працівники САП.

Якщо згрупувати провадження по статтях КК України, характеристика наступна:
– ч.2,3,4,5 ст.191 КК України (привласнення чи розтрата майна) – 18 проваджень;
– ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво) – 8 проваджень;
– ч.2 ст.205-1 КК України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб) – стосовно 1 особи;
– ч.1 ст.255 КК України (створення злочинної організації) – 6 проваджень;
– ч.1 ст.344 КК України (втручання у діяльність державного діяча) – 1 провадження;
– ч.3,4 ст.368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою) – 18 проваджень;
– ч.2 ст.369-2 та ч.3,4 ст.369 КК України (зловживання впливом та надання неправомірної вигоди службовій особі) – 14 проваджень.

Суб’єктний склад:
– адвокати – 4;
– судді – 10;
– прокурори – 8;
– працівники СБУ – 1;
– держслужбовці – 27;
– керівники підприємств – 18.

Із вказаного числа кримінальних проваджень лише 8 можна віднести до правопорушень, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці. Це справи стосовно:
– заступника Департаменту експертиз ДСЕК України
Головатого С. М. за ч.4 ст.368 КК України;
– керівника Державної Іноваціонної фінансово-кредитної установи Ісаакяна А. В. за ч.5 ст.191 КК України;
– директора АК «Нафтогаз України» Пасішника А. П. за ч.1 ст.344 КК України;
– депутата Верховної Ради України та АР Крим Шпака В. Ф.;
– прокурора Сил АТО Генеральної прокуратури України Кулика К. Г. за ч.3 ст.368 КК України;
– в.о. Директора Департаменту Міністерства аграрної політики та продовольства України Поліщука О. Г. за ч.4 ст.368 КК України;
– директора Державного підприємства «Дирекція з будівництва та управління національного проекту “Повітряний експрес”» Дьяченка Г. В. за ч.5 ст.191 КК України;
– Голови Рахункової палати України Магути Р. М. за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 та ч.5 ст.191 КК України.

У 19 кримінальних провадженнях стосовно 18 осіб розгляд завершено з винесенням вироку з угодою про визнання винуватості або ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності:
– ч.2 ст.369-2 КК України – 3 особи;
– ч.1 ст.255 КК України – 6 осіб;
– ч.2 ст.366 КК України – 1 особа;
– ч.2 ст.364-1 КК України – 1 особа;
– ч.1 ст.205 КК України – 7 осіб;
– ч.2 ст.205-1 КК України – 1 особа.

Із них винесено ухвали про звільнення особи від кримінальної відповідальності стосовно 6 осіб:
– ч.1 ст.205 КК України – 5 осіб;
– ч.1 ст.255 КК України, ч.2 ст.364-1 КК України – 1 особа.

Усі вказані провадження не потребували проведення великої кількості слідчих дій і довготривалого розгляду в суді. Фактично, після внесення до суду клопотання  про звільнення від кримінальної відповідальності або спрямування провадження з угодою, розгляд справи тривав не більше одного місяця.

В одному випадку, одним і тим же судом було розглянуто два кримінальних провадження, стосовно однієї особи (Солом’янський районний суд м. Києва, стосовно Фісуна). В другому, одним судом було розглянуто три провадження, стосовно трьох осіб, з винесенням ухвали в один і той же день (Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська, стосовно Кубець, Лукаш та Мороза, звинувачених за ч.1 ст.205 КК України).

Таким чином, у повному обсязі судами не розглянуто жодного кримінального провадження, завершеного НАБУ з винесенням обвинувального (або виправдувального) вироку особі.

За розглянутими кримінальними справами відшкодування збитків склало лише 1,5 млн грн (із встановлених 82,9 млрд грн).

3. Особливості та результати роботи НАЗК

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Нацагентство) створено постановою Кабінету Міністрів України ще 18 березня 2015 року, але для початку його функціонування знадобилося більше року. Повноцінну роботу орган почав 15 серпня 2016 року.

Згідно Закону України «Про боротьбу з корупцією», НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної антикорупційної політики.  Нацагентство є відповідальним перед Верховною Радою України, підконтрольним їй та підзвітним Кабінету Міністрів України.

Видатки на забезпечення діяльності НАЗК у 2016 році становили 95 млн грн.

Проаналізувавши чинне законодавство, можна зробити висновок, що саме ця структура повинна бути основною у профілактиці, виявленні та боротьбі з корупцією. Таке завдання випливає з обсягу повноважень, якими наділене агентство, об’єму встановлених задач, законодавчо закріплених гарантіями, кількості працівників (штатна чисельність — 311) і права співпрацювати з великою кількістю державних та громадських інституцій.

5555

Рис. 5

НАЗК, відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», є відповідальним за формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. На нього покладено обов’язок повної перевірки електронних декларацій, яка полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення.

Крім того, агентство проводить спеціальні перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад відповідального або особливо відповідального становища, а також посад із підвищеним корупційним ризиком.

Нацагентству також надано право здійснювати вибірковий моніторинг способу життя суб’єктів декларування з метою встановлення відповідності рівня їхнього життя та наявного у них і членів їх сім’ї майна задекларованим даним. Моніторинг здійснюється на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації. У разі виявлення за результатами моніторингу ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, НАЗК інформує про них спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції. Особи, які надають допомогу в запобіганні корупції, мають державний захист.

Згідно звіту про роботу НАЗК у 2016 році, працівниками агентства  виявлено:

  • – порушення порядку подання Звіту 83-ма політичними партіями;
  • – ознаки кримінального правопорушення за статтею 159-1 КК України (порушення порядку фінансування політичної партії) у Звітах 12-ти політичних партій.

За результатами роботи НАЗК складено та направлено до суду 17 протоколів про адміністративне правопорушення — несвоєчасність подання Звітів політичними партіями. Матеріали щодо кримінальних правопорушень скеровано до правоохоронних органів.

Таблиця 1

Дані про адміністративні правопорушення, виявлені працівниками НАЗК у вересні-грудні 2016 року

 

Статистичні показники Всього п.4.1.3

Порушення вимог фінансового контролю (ст.172-6 КУпАП)

п.4.1.4

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів  (ст.172-7 КУпАП)

п.4.1.9

Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборного фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фін. характеру

(ст.212-21 КУпАП)

Відомості про адміністративні правопорушення 32 12 3 17
Кількість осіб, стосовно яких складено протокол про адміністративні правопорушення 32 12 3 17
Кількість осіб, на яких накладено адміністративне стягнення за правопорушення, пов’язане з корупцією 0 0 0 0
Кількість осіб, стосовно яких закрито відповідне провадження без накладення стягнення 0 0 0 0
Кількість осіб, звільнених з посади (роботи, служби) у зв’язку з притягненням до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією 0 0 0 0

Як вбачається з наведеної вище таблиці, працівниками НАЗК у 2016 році було складено 32 протоколи стосовно 32 осіб за скоєння правопорушень із корупційними ознаками (з розбивкою за ст. КУпАП). Але дані про кількість осіб, на яких накладено адміністративне стягнення – відсутні (у звіті стоїть «0»). Також у зв’язку з притягненням до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією (у звіті стоїть «0») не було звільнено з посади жодну особу.

Таблиця 2

Дані про адміністративні правопорушення, виявлені працівниками НАЗК в січні—березні 2017 року
Статистичні показники В

С

Ь

О

Г

О

П.4.1.3.

Порушення вимог фінансового контролю

(ст.172-6 КУпАП)

П.4.1.4

Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів

(ст.172-7 КУпАП)

П.4.1.7

Невиконання законних вимог (приписів) НАЗК

(Ст.188-46 КУпАП)

П.4.1.8

Порушення порядку подання або отримання внеску на підтримку політичної партії

(ст.212-15 КУпАП)

П.4.1.9

Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту, партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фін. характеру

(ст.212-21 КУпАП)

Відомості про адміністративні правопорушення 91 22 9 3 22 135
Кількість осіб, стосовно яких складено протокол про адміністративні правопорушення 13 14 9 2 18 70
Кількість осіб, на яких накладено адміністративне стягнення  за правопорушення, пов’язане з корупцією 3 3 0 0 0 0
Кількість осіб, стосовно яких закрито відповідне адміністративне провадження без накладення стягнення 7 7 0 0 0 0
Кількість осіб, звільнених з посади (роботи, служби) у зв’язку з притягненням до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією 0 0 0 0 0 0

Із даних табл.2 вбачається, що за 3 місяці 2017 року працівниками НАЗК було складено 113 адміністративних протоколів щодо скоєння правопорушень з ознаками корупції.

Згідно отриманих даних, лише на 3-х осіб (притягнутих за ознаками ст.172-6 КУпАП) накладено адміністративне стягнення. Звільнених з посади (роботи, служби) не було. Стосовно 7-ми осіб (які притягались за ознаками ст.172-6 КУпАП) адміністративні провадження були взагалі закриті.

Згідно отриманої на запит «Публічного аудиту» інформації, до правоохоронних органів у 2016 році було спрямовано 6 матеріалів з ознаками кримінальних правопорушень: до ГП – 1, НАБУ – 5. У 2017 році: до ГПУ – 1, СБУ – 1, НАБУ – 1, Нацполіція – 12. Втім, відомості про подальший рух вказаних матеріалів відсутні.

 4. СБУ, Головне управління внутрішньої безпеки ДФС, Генеральна прокуратура України

Ще однією структурою, яка відповідальна за боротьбу з корупцією в Україні, є Служба безпеки України. Однією із функцій СБУ є попередження, припинення, виявлення і розкриття злочинів проти корупції та організованої злочинної діяльності в сфері управління економікою.

Окрім того, при Державній фіскальній службі діє Головне управління внутрішньої безпеки ДФС. Основними його функціональними обов’язками є:

– забезпечення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті ДФС, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, у межах передбачених законом повноважень; розробка та проведення заходів щодо запобігання корупційним, пов’язаним з корупцією та іншим правопорушенням у сфері службової діяльності посадових осіб ДФС та її територіальних органів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, а також здійснення контролю за їх проведенням;

– проведення заходів щодо виявлення конфлікту інтересів та сприяння його усуненню, здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів;

– здійснення профілактичної роботи з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства серед працівників ДФС та її територіальних органів, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління;

– розгляд та перевірка звернень щодо можливих корупційних, пов’язаних з корупцією та інших правопорушень у сфері службової діяльності працівників ДФС та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління;

– ініціювання, організація та участь у проведенні службових розслідувань (перевірок) стосовно працівників ДФС та її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного, пов’язаного з корупцією, іншого правопорушення у сфері службової діяльності. Здійснення контролю за усуненням виявлених недоліків.

Так, в 2016 році розпочато 506 кримінальних проваджень за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. При цьому, за фактами хабарництва відкрито 97 проваджень, а за фактами зловживання владою з боку працівників органів ДФС – 210 проваджень.

У ході розслідування кримінальних проваджень, працівникам органів ДФС оголошено 189 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності, у тому числі 84 – за одержання неправомірної вигоди. До суду надіслано матеріали 116 кримінальних проваджень, з них судом були визнані винними у скоєнні злочинів 25 посадових осіб.

Окрім того, за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки оголошено про підозру 14 особам, які підбурювали посадових осіб ДФС до корупційних дій. Із них судом були визнані винними у скоєнні злочинів 6 осіб.

За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 41 протокол за скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими судами прийнято 21 рішення про притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

На органи прокуратури також покладені обов’язки по виявленню кримінальних правопорушень з ознаками корупції та адміністративних правопорушень з ознаками корупції, процесуальне керівництво по кримінальним провадженням та підтримання державного обвинувачення.

У зв’язку з тим, що звітність вказаних органів складається один раз на півроку, дані результатів боротьби з корупцією приведені за 2016 рік.

Таблиця 3

Відомості про кримінальні правопорушення по органах
  Всього Прокуратури Військової прокуратури Внутрішніх справ Служби безпеки Що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства
Кількість кримінальних правопорушень, кримінальні провадження за якими закінчено 2175 196 275 1115 503 46
Направлено до суду з обвинувальним висновком  

2130

 

195

 

260

 

1090

 

500

 

45

Направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності  

37

   

15

 

20

 

2

 
Закрито провадження, коли помер підозрюваний  

7

 

1

   

5

 

1

 
Правопорушення,  вчинені в складі ОГ і ЗО 48   13 24 1  
Тяжкі та особливо тяжкі злочини  

1228

 

109

 

150

 

577

 

331

 

35

Всього органами, які вказані в табл.3, виявлено 2175 кримінальних правопорушень. Із них до суду спрямовано 2130, з яких 1228 — про тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Із наведеної таблиці видно, що найбільше виявлено кримінальних правопорушень працівниками органів внутрішніх справ – 1115 (з яких до суду спрямовано 1090). Працівниками СБУ виявлено 503 кримінальних правопорушень, з яких 500 спрямовано до суду.

Працівниками прокуратури виявлено 196 кримінальних правопорушень, з яких 195 спрямовано до суду.

Таблиця 4

Відомості про кримінальні корупційні правопорушення
Прокуратури Військової прокуратури Внутрішніх справ Служби безпеки Що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства
Кількість кримінальних правопорушень, кримінальні провадження за якими закінчено  

611

 

366

 

1066

 

92

 

8

Направлено до суду з обвинувальним висновком  

607

 

348

 

1043

 

92

 

8

Направлено до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності  

1

 

18

 

18

   
Закрито провадження коли помер підозрюваний  

2

   

5

 

 

 
Правопорушення,  вчинені в складі ОГ і ЗО 2 15 29 1  
Тяжкі та особливо тяжкі злочини 369 193 546 86 6

Найбільша кількість кримінальних проваджень була розслідувана органами внутрішніх справ – 1066, із них 1043 були спрямовані до суду. Вказані органи також наділені правом складати адміністративні протоколи стосовно осіб, які скоїли корупційні правопорушення і за які передбачена адміністративна відповідальність. Підсумки такої роботи (по органах) відображені в наступній табл.5.

Таблиця 5

            Відомості про адміністративні корупційні правопорушення           
  Усього Прокуратури Військової прокуратури Внутрішніх справ Служби безпеки
Залишок нерозглянутих у судах протоколів на початок 2017 року  

254

 

88

 

10

 

70

 

86

Кількість протоколів про корупційні правопорушення, направлених до суду у звітному періоді (без повторно направлених) 2994  

1106

 

94 1342 452
Кількість протоколів, за якими судом прийнято рішення у звітному періоді  

2665

 

1127

 

88

 

972

 

478

Кількість протоколів про корупційні правопорушення, що повернуті судом у зв’язку з неналежним оформленням або з інших підстав  

26

 

6

 

1

 

6

 

13

Залишок нерозглянутих протоколів на кінець звітного періоду  

567

 

61

 

15

 

435

 

56

Усього осіб притягнуто судом до відповідальності (штраф)  

1900

 

848

 

73

 

689

 

290

Таблиця 6

Відомості про службове становище осіб притягнутих до адміністративної відповідальності
  Усього Прокуратури Військової прокуратури Внутрішніх справ Служби безпеки
Усього притягнуто осіб до відповідальності  

1900

 

848

 

73

 

689

 

290

До яких застосована конфіскація      68  

40

 

9

 

10

 

9

Державних службовців 85 29           37 19
Народних депутатів України          
Депутатів Верховної Ради АР Крим          
Депутатів обласної ради          
Депутатів сільських, селищних, міських, районних рад. 799 398        276 125
Посадових осіб місцевого самоврядування     537  

213

 

1

 

238

 

85

Посадових осіб інших органів державної влади 69 38          21 10
Професійних суддів 2               2
Інших службових осіб судової гілки влади          
Осіб, що надають публічні послуги 6 1     5
Посадових осіб юридичних осіб публічного права 239 111 2 98 28
Осіб, які виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарськи обов’язки в юридичних особах приватного права 14 4           

7

 

3

Посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб – у разі одержання від них неправомірної вигоди. 6 2  

        

4  

       

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що працівники створених органів по боротьбі з корупцією (НАБУ, НАЗК, САП – всього більше 500 осіб) спрямували до суду 66 кримінальних проваджень, з яких по 19-ти провадженням (стосовно 18 осіб) розгляд завершено винесенням вироку з угодою про визнання винуватості або ухвалою про звільнення від кримінальної відповідальності.

За розглянутими справами відшкодовано лише трохи більше 1,5 млн грн (НАБУ), а також складено за 2016-2017 роки 145 протоколів про порушення антикорупційного законодавства (НАЗК). Останнім відомством була фактично провалена робота по обробці Е-декларування.

ВИСНОВКИ
  1. При доволі потужному матеріальному забезпеченні та достатньо великому штаті працівників, на даному етапі роботу новостворених органів (НАБУ, НАЗК, САП) по боротьбі з корупцією не можна назвати ефективною: за матеріалами розслідування не винесені повноцінні вироки без затвердження угод, а за розглянутими кримінальними справами відшкодовано збитків у сумі лише 1,5 млн грн (із 82,9 млрд грн встановлених збитків).

  2. Відсутня єдина координація діяльності всіх органів, які ведуть боротьбу з корупцією в рамках єдиної національної програми, про що свідчать постійні «непорозуміння» між НАБУ і ГПУ, між Кабміном та НАЗК.

  3. Повноцінно не запрацювало НАЗК, адміністрована ним база Е-декларацій працює з перебоями, доступ до неї для оперативної перевірки детективам НАБУ надано лише нещодавно, а самотужки працівники агентства повноцінно свої функції не виконують: за 3 місяці 2017 року зі складених 113 адміністративних протоколів за скоєння правопорушень із ознаками корупції лише на 3-х осіб було накладено адміністративне стягнення.

  4. Розгляд кримінальних проваджень у судах значно затягується із різних причин, у тому числі й через тривалу судову реформу. Створення антикорупційного суду може значно покращити стан розгляду справ з ознаками корупції, розслідуваних детективами НАБУ.

ГО «Публічний аудит»