Переїзд КМДА до єдиної будівлі: реальна необхідність із можливими зловживаннями

Нещодавно низка ЗМІ поширила інформацію про те, що Київська міська державна адміністрація може переїхати з будинку 36 по вулиці Хрещатик та інших приміщень до єдиного бізнес-центру. Зазначимо, що ідея справді доречна – «Публічний аудит» рекомендував піти на такий крок ще в 2014 році. Так, три роки тому спеціалісти організації здійснили порівняльний аналіз теплозатрат, що витрачають структурні підрозділи Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА), та проаналізували обсяги площ, які належать Київській адміністрації (повний текст дослідження – за посиланням).

Станом на осінь 2014 року структура КМДА передбачала: апарат, 15 департаментів, три окремі управління, а також Державний архів м. Києва та служби в справах дітей. До сфери управління КМДА належало й 200 комунальних підприємств. Витрати на комунальні послуги та енергопостачання структурних підрозділів становили 14,5 млн грн.

За об’єкт дослідження аудитори на той час обрали 12 із 15 департаментів та районні в місті Києві державні адміністрації (далі – РДА). Це було зумовлено тим, що 13 департаментів окремо розміщені в різних будівлях центральної частини міста, крім Департаменту економіки та інвестицій і Департаменту фінансів (розташовані в центральній будівлі КМДА по вул. Хрещатик, 36), а Департамент охорони здоров’я не оприлюднив на офіційному сайті КМДА відповідної інформації.

Основні кількісні показники департаментів КМДА

Загальна площа приміщень департаментів становила 40 396,7  кв. м, із яких опалювальна площа – 37 602,3 кв. м, або 93 %. Найбільша площа належала Департаменту культури – 10 330 кв. м (100 % опалювальної площі), найменшу – Департамент транспортної інфраструктури – 858,4 кв. м (100 % опалювальної площі).

Рівень ефективності використання площі службових приміщень

За результатами дослідження було встановлено, що на одного київського  чиновника витрачається стільки ж теплоенергії, скільки необхідно для обігріву однокімнатної квартири (це в середньому 3–4 киянина), а зекономленого тепла від зменшення чиновницьких кабінетів достатньо для опалення 450 київських квартир.

Загальна понаднормативна опалювана площа службових приміщень департаментів КМДА становила 24 318,3 кв. м, або 64,7 % від загальної опалювальної площі. Отже, понад 60 % тепла (2,7 тис. Гкал) витрачалося неефективно.

За результатами дослідження аудитори дійшли висновків, що аналізовані службові приміщення можливо зменшити більше, ніж в два рази. До прикладу, будівлі департаментів КМДА розміщені в Шевченківському районі м. Києва, тобто в комерційно привабливій частині міста, де ринкова вартість  м² становить до $ 1500. Отже, шляхом швидкої реалізації понаднормативного нерухомого майна КМДА бюджет міста міг би додатково отримати понад $ 35 млн.

Ефективність використання площі службових приміщень районних у місті Києві державних адміністрацій

Штатна чисельність працівників усіх РДА становить 3 464 осіб, загальна площа приміщень – 89 213,5 кв. м, 91 % якої опалюється, а саме – 80 954,5 кв. м.

Керуючись вищенаведеним алгоритмом, визначено понаднормову площу, на опаленні якої можна зекономити в цей складний період, – це ще понад 39 тис. кв. м (або 48,6 %). Завдяки цьому вдалося б забезпечити опаленням близько 800 київських квартир.

За результатами дослідження було рекомендовано шляхом оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА вивільнити площу, яку вони використовують наднормативно;  результат – забезпечення опаленням понад 1 250 квартир та понад 5 000 киян. Зазначену вивільнену площу реалізуватирезультат – додаткові надходження бюджету міста в сумі понад $ 35 млн.

Нарешті, більш ніж через три роки, у КМДА відреагували на пропозицію незалежних аудиторів, але з сумнівною об’єктивністю. 

Так, за словами генерального директора Київського інвестиційного агентства Олега Містюка, оптимальна площа, яка необхідна для чиновників КМДА, – 40 тис. кв. м. Відповідно до озвученої інформації, розглядається варіант переїзду до недобудованого бізнес-центру на перетині проспекту Перемоги та Повітрофлотського проспекту, яка включає два 27-поверхові вежі класу «А». Будівництво було розпочато в 2009 році, у 2010 проект включено до обов’язкових об’єктів під час підготовки до Євро-2012 (в одній вежі планувалося відкрити п’ятизірковий готель), але проект не завершено. Станом  на початок 2014 року було зведено 20 поверхів, у 2015 будівництво зупинилося повністю. За проектними даними, в офісному центрі одночасно зможуть працювати близько 17 тис. працівників, а загальна площа – 130 тис. кв. м.

За низкою джерел, власником будівлі (проект «Sky Towers») є фірма «Агентство офісного будівництва», кінцевий бенефіціар – нерезидент «ТАККАДЕРО ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД», власник – Девід Ізраел (Австралія). За рядом інших – співвласником споруди є особа, пов’язана з KDD Group; будівництво кредитувалось АТ «Укрексімбанком», тому частина належить банківській установі. До 2014 року співвласником KDD Group був  А. Веревський – акціонер і голова українського агрохолдингу Kernel. У 2014 році розпочалася процедура банкрутства KDD Group за вимогою ПАТ «Цукровий союз» Укррос», в 2015 році компанія була офіційно ліквідована, а борги  (634 млн грн) списані.

Старт реалізації проекту розпочався влітку, коли голова КМДА В. Кличко видав Розпорядження №807 від 07.07.2017 «Про розробку концепції “Підвищення ефективності управління ресурсами територіальної громади міста Києва шляхом оптимізації розміщення органів влади та комунальних підприємств”». Згідно з вказаним розпорядженням, комунальній науково-дослідній установі «Науково-дослідній інститут соціально-економічного розвитку міста» доручено розробити відповідну концепцію, яка б передбачала розміщення органів влади та комунальних підприємств в єдиний адміністративній будівлі. На початку вересня 2017 року заступник голови КМДА в ході інтерв’ю вказував, що велика частина міського бюджету спрямовується на опалення старих приміщень і є сенс здавати в оренду, приміром, будівлю на Хрещатику за $ 1 500 за кв. м., а витрачати близько $ 500  за кв. м.

Найголовніше. Вартість переїзду київської влади оцінено у $ 370 млн. Тобто, якщо потреба міської влади в приміщеннях сягає близько 40 тис. кв. м, то на 1 кв. м планується витратити майже $ 9250.  Як було вказано вище, загальна площа будівлі – 130 тис кв. м. Тобто, якщо передбачається викупити її всю, то отримуємо маже $ 2900 за кв. м, а це вартість елітного житла преміум-класу, і аж ніяк не офісної будівлі. На сьогодні в продажу є елітні офісні приміщення в центрі Києва, які коштують у середньому $ 1500 за 1 кв. м.

Більше того, ідея єдиної адміністративної будівлі й полягала в тому, щоб раціонально використати площу.  Тому при потребі КМДА в 40 тис. кв. м купувати будівлю на 130 тис кв. м недоцільно. Таке рішення суперечить нормативним документам у частині ефективного, раціонального та економного використання бюджетних коштів (більше того, призведе до необґрунтованих витрат), оскільки абсолютно не відповідає задекларованій меті. Якщо є потреба розвантажити центр міста, доречніше переїхати в інші будівлі, які належать КМДА, – на це непотрібно витрачати додаткові бюджетні кошті.

Минуло три роки, як «Публічний аудит» надіслав результати дослідження в КМДА, але за цей час не прийнято жодного рішення, аби виправити ситуацію, вжити заходів, спрямованих на реальну економію бюджетних коштів.

Слід зазначити, що на початку 2014 року в КМДА вже обговорювався проект із будівництва нової будівлі для київської влади – тоді його й було оцінено в $ 30 млн (потреба – 30 тис. кв. м, або $ 1000 за кв. м).

З огляду на викладене, у діях міських чиновників можуть бути ознаки складу злочину, за який передбачена відповідальність Ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем», тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки. Очевидно, що злочин наразі перебуває на етапі підготовки, оскільки остаточне рішення щодо викупу будівлі не прийнято. Кваліфікувати дії міських чиновників можна за вказаною статтею незалежно від вигодонабувачів (як і посадовців, так і власників будівлі), головне – все це здійснюється всупереч інтересам служби та може завдати шкоди міському бюджету.

Таким чином, аби попередити настання реальних збитків для міського бюджету, вказану інформацію необхідно в межах компетенції перевірити та прийняти процесуальне рішення відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу працівникам Національного антикорупційного бюро та Генеральної прокуратури України.  

ГО «Публічний аудит»