«Публічний аудит» вказав на ризики пенсійної реформи

«Пенсія» за визначенням – це час безтурботного проведення часу, коли людина «пожинає» плоди своєї трудової праці. Саме в цей період громадянин як ніколи беззахисний і вразливий, він, як правило, не має можливості заробляти гроші на прожиття та потребує соціального захисту. Розвинені системи пенсійних інститутів у багатьох європейських країнах гарантують людям пенсійного віку повний соціальний та матеріальний захист, проявляючи турботу держави про своїх громадян у найкращому вигляді.

Безумовно, Україна стоїть на порозі пенсійної реформи та відчуває гостру необхідність зміни існуючого механізму пенсійної системи. Проте її основною метою має бути соціальний захист громадян країни, а не задоволення умов міжнародних кредиторів, перед якими стоять зовсім інші завдання.

Україна за підсумками 2016 року посiла четверте місце серед країн із найвищим рівнем смертності – ризик померти до 60 років є одним із найвищих у Європі. При цьому в середньому в країнах ЄС люди живуть на 13 років довше.

За даними Держстату, в 2015-му на території  нашої країни проживало 42,9 млн осіб, станом на тепер – 42,5 млн. Українське суспільство в розрізі вікової належності розподілене таким чином:

  • пенсіонери – 12,3 млн;
  • працюючі громадяни – 15,6 млн;
  • інші верстви населення – 15 млн.

Прем’єр-міністр України В. Гройсман обіцяє піти у відставку, якщо до 1 жовтня 2017 роки Уряд не запровадить пенсійну реформу. «Я несу за неї політичну відповідальність. Я гарантую, що з 1 жовтня українські пенсіонери отримають підвищену пенсію. І досить істотну. Якщо я це не виконаю, будь ласка, я готовий піти у відставку», – заявив прем’єр на минулому тижні.

Половині пенсіонерів +178 грн до пенсії

За його словами, на «осучаснення» пенсій в Україні буде виділено 12 млрд грн. Тобто, 12 млрд грн, виділені додатково для 12,3 млн пенсіонерів, дозволять говорити про збільшення кожної пенсії на 81,3 грн на місяць. Така «величезна» надбавка дозволить пенсіонерам купити 2 кг гречки.

Втім, як анонсується, Гройсман вирішив «обдарувати» надбавкою не всіх пенсіонерів, а тільки 45,5 %. Іншими словами, 5,6 млн пенсіонерів можуть розраховувати на плюс 178 грн до пенсії, а 54,5 % поки що можуть не розраховувати на її підвищення.

Підвищення пенсії – на оплату комуналки

Варто згадати, що основна частина пенсіонерів отримує субсидію, а вища пенсія зумовить зменшення субсидії, а отже, збільшення обов’язкового платежу (частина платежу,що оплачується субсидіантом). У результаті, пенсіонер буде змушений віддати все підвищення пенсії на оплату комунальних послуг. Зате за рахунок цього президент і прем’єр виконають обіцянку, дану МВФ, зменшити обсяг субсидій до 47 млрд грн.

Підвищення трудового стажу до 35 років

В останньому меморандумі з МВФ Порошенко, Гройсман, Гонтарева і Данилюк зобов’язалися для економії витрат держбюджету на рівні 3 % ВВП збільшити ефективний трудовий стаж для виходу на пенсію.

З метою виконання поставлених завдань, не підвищуючи вік виходу на пенсію (60 років +), вони хочуть збільшити з 1 січня 2018 року страховий стаж із нинішніх 15 до 25 років. Із кожним роком страховий стаж, необхідний для призначення пенсії, збільшуватиметься на 1 рік доти, поки не сягне позначки в 35 років.

ВАЖЛИВО! У разі, якщо людина не має мінімального страхового стажу (15 років), згідно з ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», після досягнення 63-річного віку для неї передбачена державна соціальна допомога в розмірі 30 % від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – на сьогодні це 393,6 грн.

Виходить, людей хочуть перевести в розряд «не мають право на пенсію», давши подачку від держави в сумі 393,6 грн. Таким чином, шляхом зменшення кількості претендентів на заслужену пенсію і досягатиметься необхідна мета – зменшення дефіциту Пенсійного фонду.

Найбільше від запропонованої пенсійної реформи можуть постраждати люди, які офіційно ніде не були оформлені або отримували зарплату в конвертах. До групи ризику потраплять 15 млн осіб (люди, яким зараз 35–60 років). Із них 4,2 млн осіб – «найбільш ризикові» – ті, хто на сьогодні не має роботи.

Купівля стажу

Пенсійна реформа, розроблена Урядом, передбачає можливість купівлі до 5 років страхового стажу. Якщо в особи, яка претендує на пенсію за віком, немає достатньої кількості років страхового стажу, вона зможе його компенсувати. Обмеження за кількістю років стажу, які зможе компенсувати особа, становлять 5 років.

Сума, яку необхідно сплатити для компенсації стажу, буде вираховуватися залежно від ставки ЄСВ та мінімальної зарплати. При цьому вартість компенсації пропонується визначити з регресною залежністю. В Уряді кажуть, що при купівлі 1 року стажу доведеться заплатити внески з коефіцієнтом 2. При покупці дво років такий коефіцієнт становитиме 1,8; трьох– 1,6; чотирьох – 1,4; п’яти – 1,2. За попередніми даними, якби докуповувати страховий стаж за цими правилами можна було  б тепер, за перший рік особа мала б сплатити 16 896 грн.

Зважаючи на те, що середня тривалість життя в Україні (за даними Держстату за 2015 рік) становить 71,38 років (66,2 – чоловіки), то «інвестиції» майбутніх пенсіонерів у покупку додаткового страхового стажу можуть стати більшими, ніж одержуваний дохід у вигляді пенсій.

Економічні передумови

Основною проблемою пенсійної системи України є дефіцит Пенсійного фонду, який на кінець 2016-го становив 141 млрд грн (5,5 % від ВВП), або 8 651 грн на одного працюючого. Для порівняння, дефіцит ПФ на кінець 2013го не перевищував 1 % від ВВП і становив 14 млрд грн (0,9 % від ВВП) при мінімальній пенсії в $ 120 (зараз – $ 50). Збільшення дефіциту пов’язане зі зменшенням ставки ЄСВ у 2015 році, яке не дало очікуваного результату, як-от: вихід зарплат із «тіні».

За оцінками КМУ, на реалізацію вказаної пенсійної реформи додатково в 2017 році орієнтовно необхідно 12 млрд грн, а в 2018-му – 30 млрд грн. Компенсатори для збільшення фінансування пенсій при цьому не визначені.

За даними Казначейства, за період із січня по травень 2017 року адміністровано ЄСВ у сумі $ 60,7 млрд, що на 32,4 % більше, ніж за аналогічний період 2016 року і пов’язано з підвищенням мінімальних зарплат із 1 січня 2017 року. Проте таке збільшення в кращому випадку покриє витрати на незначне збільшення пенсій, а бюджетний дефіцит залишиться на такому ж критичному рівні.

ВИСНОВКИ

Впровадження пенсійної реформи, запропонованої КМУ, не вирішує проблеми балансу витрат і доходів ПФ, а економічні вигоди від підвищення пенсій не можна порівняти з рецесивними процесами. Дефіцит ПФ на 2017 рік, який фінансується за рахунок держбюджету, залишиться на рівні 141 млрд грн – при тому, що дефіцит держбюджету становить 77 млрд грн.

Збільшення страхового стажу на 10 років автоматично призведе до зменшення кількості людей, яким необхідно виплачувати пенсії. Судячи з усього, це здійснюється з надією на те, що на момент виходу на пенсію багатьох із них уже не буде в живих.

Сьогоднішня українська влада чітко виконує «замовлення» щодо скорочення кількості населення України, прикриваючись проведенням так званих «реформ» у рамках співпраці з МВФ.

На сьогодні збалансувати витрати до доходів Пенсійного фонду неможливо без впровадження багаторівневої накопичувальної пенсійної системи. Саме так сформується внутрішній довгостроковий інвестиційний ресурс, залучення якого в національну економіку дасть стимул до економічного зростання та якісної модернізації країни.

Однак нинішній низький рівень розвитку фінансових ринків і нормативно-правової бази не дозволяє запустити багаторівневу накопичувальну систему. Вказану проблему на ранньому етапі можна вирішити за допомогою ефективного використання державних цінних паперів. Тому для проведення ефективної пенсійної реформи, яка забезпечить рівновагу між соціальною, економічною та демографічною складовими, необхідно в першу чергу забезпечити стабільну економіку, що динамічно розвивається, з високими показниками національного доходу.