«Публічний аудит» розкрив правду про міфи Уряду Гройсмана

14 квітня виповниться рівно рік, як Україна отримала нового прем’єра –  В. Гройсмана. Тоді за нього свій голос віддали 257 депутатів. Новий Кабмін увесь час намагається переконати, що він – повний антипод Уряду Яценюка та є справді реформаторським. Втім, незважаючи на офіційну стастику, яка вказує тільки на благополуччя наших співгромадян, ця статистика не підтверджується нічим, крім розповідей керівників держави. Люди продовжують зубожіти, а теперішній Уряд продовжує курс своїх попередників: редитування економіки за рахунок заощаджень людей (зрозуміло, на безповоротній основі). Отже, «Публічний аудит» виокремив найпоказовіші моменти, де слова урядовців суттєво розходяться з реальним станом речей.

МІФИ КМУ ПРАВДА

ЕКОНОМІКА

Зростання ВВП

 

 

 

 

 

«У 2016 році вдалося забезпечити з 2 півріччя зростання економіки, яке дорівнювало 2,2 % щодо 2015 року. У 4 кварталі 2016 року зростання ВВП склало 4,7 %» [порівнює з 4 кварталом 2015 р., рахуючи в постійних цінах 2010 р. – «Публічний аудит»].

Держстат при підрахунках реального ВВП порівнює базовий період із попереднім, у постійних цінах 2010 року.

Проте ВВП у IV кв. 2016 р. (у цінах 2015 р.) впав на 5,6 % проти цього ж періоду 2015 р.

У цілому реальний ВВП 2016 року зріс на 2,2%, бо в порівняння береться показник 2015 року, який впав до попереднього періоду на 9,9 %.

Крім того, зростання реального ВВП викликає сумніви через принципову розбіжність значень чистого експорту (складова ВВП) у даних Держстату й НБУ. Причому, різниця між оцінками Держстату й НБУ становить $ 7 239 млн, або близько 7,7 % ВВП.

Так, Держстат вважає, що в 2016 р.  зовнішня торгівля України товарами та послугами була профіцитною в сумі $ 1 440 млн (експорт – $ 45 994 млн; імпорт – $ 44 553 млн). Тоді як за даними НБУ зовнішня торгівля України в 2016 р. була глибоко дефіцитної в сумі $ 5 799 млн (експорт $ 45 956 млн, імпорт – $ 51 775 млн).

Виходить, якщо для розрахунків реального ВВП України використовувати дані щодо зовнішньої торгівлі НБУ, а не Держстату, то в минулому році економіка України не підвищилася на 2,2 %, а скоротилася на 5,4 %.

Падіння інфляції
 

«У 2016 році вдалося кардинально поліпшити динаміку внутрішніх цін споживчого ринку. За підсумками року, як і очікувалося, інфляція знаходилася в межах показника бюджету – 12,4 %».

Індекс цін виробників (показник середнього рівня зміни оптових цін на сировину, матеріали й товари проміжного споживання, за якими продають свої товари національні виробники) підвищився за 9 місяців 2016 року на 30 % (всього за рік – 35,8 %). Крім того, кумулятивна інфляція (як результат, рахуючи від 2014 року) за 9 місяців 2016 року збільшилася на 19,5 % – з 81,6 % до 101,1%.

Ціни на споживчому ринку в березні 2017 р. порівняно з лютим підвищилися на 1,8%, з початку року – на 3,9 %. При цьому інфляція за 3 місяці 2017 р. прискорилася на 15,1 % проти аналогічного періоду 2016 р. Ціни виробників промислової продукції з початку року показали зростання на 6,4 %.

Інвестиції
 

«Відбувається активізація інвестиційної діяльності. За 9 місяців 2016 обсяги освоєних капітальних інвестицій зросли на 16,4 %».

Чистий приріст прямих інвестицій у 2016 р. становив $ 3,3 млрд (2015 р. – $ 3 млрд). Із них $ 2,3 млрд, або 71 % від загального обсягу, були спрямовані в банківський сектор, на його докапіталізацію (причому, $ 1 млрд – це російські гроші материнських структур).

Слід зазначити, що крім інвестицій в банківський сектор, прямі інвестиції в розмірі 1 млрд дол. з яких прямі інвестиції в активи склали всього 173 млн дол.

Економічна активність

«У 2016 році відбулося прискорення розвитку всіх видів економічної діяльності реального сектора економіки, зокрема: промислове виробництво збільшилося на 2,4 %, сільськогосподарське виробництво – на 6,1 %, будівництво – на 13,1 %, оборот роздрібної торгівлі – на 4 %, вантажообіг – на 2,4 %, пасажирооборот – 5,4 %».

 

Зростання індексів економічної діяльності реального сектора порівнюється з 2015 р., коли спостерігалося найбільше падіння ВВП (-9,9 % до 2014 р.). Тому говорити про відновлення економіки неприпустимо. Крім того, індекс промислової продукції за січень 2017 року впав на 17,5 %, лютий 2017 року – 2,2 %.

Державний борг

(Станом на 31 грудня 2016 р. – 1 929,7 млрд грн)

 

(Що на 357,9 млрд. Або + 22,7% в порівнянні з 2015 р) або 70,97 млрд дол (що на 5,5 млрд. Або + 8,3% в порівнянні з 2015 р).

На кінець 2016 р. рівень державного та гарантованого державою боргу становив критичні 81 % від ВВП (за підсумками 2015-го р. цей показник становив 79 %).

Крім того, державний і гарантований державою борг за 2 місяці 2017 року продовжив стрімке зростання – до 1,941,36 млрд грн (+11,66 млрд грн), або $ 71,76 млрд (+ $ 0,79 млрд).

Державний бюджет
 

 

 

Державний бюджет на 2017 рік передбачає зростання доходів на 21,1 %.

Ці показники малоймовірно будуть досягнуті через відсутність економічних передумов (прогнозоване зростання реального ВВП – 1–2 %, інфляція – 8–12 %). Безпідставне збільшення дохідної частини бюджету поряд із необхідністю додаткового фінансування не передбачених бюджетом витрат призводить тільки до збільшення дефіциту, який закладений у бюджет на рівні 3 % від ВВП.

Крім того, у бюджеті на 2017 рік не враховано економічних наслідки від блокади Донбасу, в результаті чого головний кошторис країни може стати нездійсненним (через зупинку бюджетоформуючих промислових об’єктів, які вертикально інтегровані з неконтрольованою територією).

Доходи населення
 

«Із травня 2016 вперше за останні два роки спостерігається зростання реальної заробітної плати.

 

У той же час номінальна середньомісячна заробітна плата штатних працівників в 2016 році збільшилася на 23,5% до 5183 гривень.

 

Для зменшення неофіційною трудової зайнятості та підтримки вразливих домогосподарств, ми підвищили мінімальну зарплату до 3200 гривень, з 1 січня».

Реальна зарплата громадян у 2016 р. збільшилася на 9 % проти 2015 р. (показник якого в порівнянні з 2014 р. впав на 25 %). Важливо, що у вказаному зростанні реальної зарплати не враховані девальваційні ризики (+ 16,7 % до 2015 р.).

Середньорічний розмір номінальної зарплати в 2016 р. становив  всього $ 203.

Оскільки реальне зростання економіки відсутнє, ініціатива з двократного збільшення «мінімалки» може спричинити додаткові інфляційні ризики – немає необхідних компенсаторів.

Очікувані податкові надходження бюджет швидше за все не отримає, адже велика частина бізнесу може або призупинити діяльність (малий бізнес), або перейти в «тінь» у зв’язку зі збільшенням податкової бази.

Світовий банк у зв’язку з такою ініціативою погіршив прогноз інфляції (при цьому ним банком не враховано наслідки від блокади Донбасу та рефінансування банків). У 2017 році зростання цін прискориться більш ніж 10 % замість прогнозованих 8,5 %.

  • СФЕРА ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ
 

Гройсман вважає неможливим подорожчання газу для населення в 4 рази: «Ні, це неможливо», – відповів прем’єр-міністр на запитання журналіста, зазначивши, що економічна ситуація та доходи населення не дозволяють настільки підвищити ціну.

(26.09.2014)

 

 

«Уряд України буде змушений піти на підвищення тарифів на газ», – заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман в ефірі «24 каналу» 20 квітня.

20.04.2016

 

 

«Ми розглянемо важливе рішення для нас і для держави – питання встановлення єдиної ціни на газ. Переконаний в тому, що ми в цьому питанні сьогодні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ в житті нашої держави», – заявив В. Гройсман 27 квітня 2016 р.

 

21 лютого 2017 р. КМУ затвердив порядок перегляду граничних роздрібних цін на природний газ для населення і підприємств теплокомуненерго.

Згідно з ним коригування цін може здійснюватися урядом кожні півроку, якщо вартість імпортованого газу збільшиться за півріччя більше, ніж на 10 %.

 

 «КМУ встановив єдину ціну газу на рівні 6879 грн за тисячу кубометрів», – В. Гройсман.

(27.04.2016)

Релігійним організаціям встановлено вартість газу на рівні 3913 грн за тисячу кубів. Тож, фактично ринкових цін знову дві: 3913 грн та 6879 грн. Жодної єдиної ціни на газ немає.

КМУ підозрює, що компанія «Київенерго» розіслала в листопаді 2016 р. платіжки з підвищеними тарифами за опалення в рамках т. зв. плану «Шатун».

Першим цю тему підняв прем’єр-міністр В. Гройсман 16 листопада 2016 р.

Насправді зависокі платіжки, розіслані «Київенерго», були наслідком недосконалої Постанови Кабміну (прийнятої ще Яценюком).

«Уряд прийняв рішення, щоб нарахування будинкам, які не мають лічильників, здійснювалося за середніми показниками тих будинків, в яких лічильники є», – сказав прем’єр-міністр В. Гройсман (30.11.2016).

Після введення НКРЕКП з 1 квітня абонплати на газ і Президент України, і прем’єр-міністр публічно виступили категорично проти такого рішення. Більше того, В. Гройсман навіть зізнався, що не знав про введення абонплати та довідався про це зі ЗМІ.

(01.04.2016)

Дивно, що прем’єр «забув», як 02.03.2017 ставив свій підпис під Меморандумом із МВФ. 

Більше того, уже з 1 травня 2017 року керівництво держави пообіцяло Фонду застосувати «тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці – всі зміни набудуть чинності з 1 травня 2017 р. (новий структурний маяк)».