Україні потрібен мир: дорожня карта від «Публічного аудиту»

Завершується трирічний строк військових дій на Донбасі. Політики, експерти та різні діячі говорять доволі жорстко про ситуацію на сході країни. Лунають різні заклики, настрої доволі протилежні: прихильників війни та миру чимало з обох сторін.

Основна мета та лейтмотив даного дослідження — пояснити мовою цифр згубні наслідки військових дій на Сході для економіки країни.

Так, у першому розділі наведені основні макроекономічні показники: падіння ВВП, негативний платіжний баланс, падіння експорту та надходження валютної виручки у країну, що є одним із головних чинників  девальвації національної грошової одиниці.

Другий розділ присвячений ролі підприємств Донбасу у загальноукраїнській економіці. Він дає відповідь на питання, чому втрата промисловості східної України принесла такі негативні наслідки для всієї держави.

У третьому розділі наведено покроковий план урегулювання конфлікту та закінчення війни, що буде слугувати початком економічного зростання.

Загалом, дане дослідження оперує фактами та економічними показниками, якими доводить, що війну потрібно припиняти. Ця біда несе тисячі жертв, руйнує економіку країни і може привести до повного знищення держави.  

Під час аналізу не враховані видатки країни на проведення військових дій (оборону). Про них можна вказати окремо. Зі слів Президента Порошенка щодня на війну Україна витрачає $ 5–7 млн. Із моменту початку АТО (14.04.2014) сума витрат вже перевищила $ 4 млрд.

У 2015-2016 роках витрати держбюджету на оборону сягнули 90 і 113 млрд грн відповідно, що майже у 7,58 разів перевищує оборонні витрати в 20102013 роках.

У структурі держвитрат на безпеку і оборону найбільшим отримувачем є Міністерство оборони, яке у 2015 році витратило 49,1 млрд грн, тобто більше половини від річного безпекового бюджету країни. У 2016 році загальний оборонний бюджет України становив 113 млрд грн, із них Міністерству оборони було виділено 61,5 млрд грн, решта (51,5 млрд грн) пішла до Апарату Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби, Національної гвардії і Державної служби з надзвичайних ситуацій, з метою фінансування заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, матеріально–технічного забезпечення названих структур, будівництва (придбання) житла для військовослужбовців, тощо.

І.ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗАКІНЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ — КРАЇНА КОТИТЬСЯ У ПРІРВУ

Аналіз основних макроекономічних показників за останні три роки визначив негативну тенденцію економічних процесів в Україні та їх основні причини.

Відправною точкою дослідження взято 2013 рік. Масові народні заворушення призвели до перезавантаження політичного устрою і державної системи управління в цілому та формування нових правил, які створювались під впливом постреволюційних настроїв. На фоні відсутності дієвих реформ та структурного непрофесіоналізм «реформаторів», розпочалась стрімка трансформація економічних процесів в країні, наслідком чого стало падіння промисловості, відтік за межі країни капіталу, виведення інвестицій, падіння курсу національної грошової одиниці. Усі ці фактори призвели до найгострішої проблеми — реального збідніння населення.

Статистичний аналіз показує, що українська економіка заходиться в кризовому стані, наявна чітка тенденція до зниження показників в усіх сферах економіки.

За підсумками 2015 року ВВП становив 90,6 млрд дол США, що на 50,23 % менше, ніж відповідний показник 2013 року. За І–ІІІ квартали 2016 рівень ВВП становив 61,2 млрд дол США (1 559,1 млрд грн), що складає лише 60,39 % від уточненого прогнозного показника за підсумками 2016 року. Крім того, прогнозований КМУ (Постанова №399 від 01.07.2016) обсяг номінального ВВП, приведений до прогнозованого НБУ курсу долара, складає 94,0 млрд дол США, що становить лише 51,62 % показника 2013 року.

Діаграма 1

Д1

Слід зазначити, що разом з падінням рівня номінального ВВП у доларовому еквіваленті зберігається чітка тенденція до збільшення обсягів ВВП у гривневому еквіваленті. Так, за прогнозом КМУ в 2017 році рівень номінального ВВП збільшиться до 2 584,9 млрд грн, що на 77 % більше ніж у 2013 році.

Проте справді об’єктивну ситуацію показує аналіз реального ВВП, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва та не впливають можливі інфляційні та девальваційні процеси (Діаграма 2). 

Діаграма 2

д2

Тобто, аналіз динаміки реального ВВП чітко вказує на рецесійні процеси української економіки та значне падіння виробництва, що можна побачити в Табл.1.

Таблиця 1

Основні показники української промисловості
  2011 2012 2013 20141 20151
Добувна промисловість
Вугілля кам’яне, млн.т 62,7 65,7 64,4 45,9 29,9
Газ природний скраплений або в газоподібному стані, млрд.м3 20,7 20,5 21,3 20,1 19,8
Руди залізні неагломеровані, млн.т 173 176 185 184 175
Піски природні, млн.т 17,2 16,3 15,6 12,0 11,6
Сіль (включаючи сіль денатуровану) і хлорид натрію чистий, розчинені або нерозчинені у воді, з вмістом або ні речовин, які запобігають злипанню чи забезпечують сипучість, тис.т 5949 6183 5796 2498 2137
Переробна промисловість
М’ясо великої рогатої худоби свіже чи охолоджене, тис.т 64,0 61,8 62,8 55,9 50,7
М’ясо великої рогатої худоби заморожене, тис.т 17,8 16,2 25,4 17,4 20,7
М’ясо свійської птиці свіже чи охолоджене, тис.т 689 691 778 710 712
Вироби ковбасні, тис.т 292 294 294 267 236
Соки фруктові та овочеві (крім сумішей), тис.т 382 452 463 440 264
Суміші соків фруктових та овочевих, тис.т 330 309 286 246 201
Вагони вантажні та вагони-платформи, залізничні або трамвайні, несамохідні, тис.шт. 52,7 47,8 25,3 6,2 1,4
Засоби автотранспортні для перевезення 10 і більше осіб, тис.шт. 4,0 3,7 2,6 1,0 1,0
Автомобілі вантажні, тис.шт. 3,2 2,9 2,0 1,2 1,4
Устатковання холодильне або морозильне та помпи теплові, крім устатковання подібного побутового, тис.шт. 228 226 265 39,7 94,8
Спирт етиловий неденатурований із вмістом спирту не менше 80 об. %, млн.дал 19,6 17,3 18,8 13,9 10,9
Аміак безводний, тис.т N 4321 4148 3480 2419 2168
Сечовина, тис.т N 1833 1800 1355 997 984
Нітрат амонію (крім у таблетках, подібних формах або упаковках вагою 10 кг і менше), тис.т N 817 870 772 534 361
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води
Електроенергія4, млрд.кВт×год 194,9 198,9 194,4 182,8 163,7
у т.ч. вироблена
тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями 93,6 97,1 95,5 83,5 67,5
атомними електростанціями 90,2 90,1 83,2 88,4 87,6
гідроелектростанціями 10,9 11,0 14,5 9,3 7,0
іншими електростанціями (вітровими, сонячними) 0,1 0,6 1,2 1,6 1,6

Навіть ріст реального ВВП на 1,5 % у 2016 році є негативним результатом, тому що таке зростання вираховується у відношенні до попереднього року. Як вбачається з Діаграми 2, стрімке падіння реального ВВП протягом 2014–2015 років констатує лише повернення економіки до рівня 2000-х років.

Можна стверджувати, що військовий конфлікт на території двох основних промислових регіонів, які вважалися рушійною силою економіки, довів залежність української економіки від сировино–промислового виробництва.

Діаграма 3

д3

Аналіз номінального ВВП на душу населення (Діаграма 3) додатково підтверджує вищевикладену тенденцію падіння економіки та її вплив на населення, доходи якого прямо пропорційні рівню економічної ситуації.

Міжнародним валютним фондом складено список, який містить дані про номінальний валовий внутрішній продукт на душу населення (дані у доларах США, перераховано за ринковим або офіційним обмінним курсом).

Таблиця 2

11122222
Тоді як 2013 році показник ВВП на душу населення був $ 4030. У 2015 році з таким показником Україна могла бути на 107 місці поряд з Боснією та Герцеговиною.

Наведені дані у черговий раз підтверджують, що зараз показники ВВП недоцільно порівнювати навіть з країнами-сусідами. Сьогоднішній орієнтир — країни 3-го світу.

Наступним етапом діагностики вітчизняної економіки є платіжний баланс. Це один із найважливіших індикаторів, який відображає торгові відносини між резидентами та нерезидентами, свідчить про насиченість країни іноземною валютою. Значення платіжного балансу прямо пропорційно впливає на формування валютно-курсової політики, завдяки формуванню попиту та пропозиції на валюту.

Слід зазначити, що з точки зору отримуваних доходів, які впливають на формування ВВП, Україна відноситься до експортоорієнтованої держави. Основна частина виробленої в Україні продукції продається за кордон, про що свідчить співвідношення ВВП до експорту (50 %). Крім того, на жаль, Україна переважно експортує не готову продукцію, а лише сировину (сталь, зерно, руду).

Так, у 2015 році експорт складав 42 % від рівня ВВП. Прогнозний показник експорту по відношенню до ВВП на 2017 рік, затверджений КМУ, складає 50 %.

Таблиця 3

Співвідношення експорту України до її ВВП
Рік ВВП, млрд. дол. Експорт, млрд. дол. Експорт/ВВП
2015 90,6 38,1 42 %
2016 64,6* 32,03* 50 %
2017 95** 47,2** 50 %

*фактичні дані за І-ІІІ квартали 2016 року (Держстат)

**прогнозні дані відповідно до Постановою КМУ від 01.07.2016 №399

Ще з 90-х років Україна вибрала найлегший шлях розвитку: отримання доходів від продажу неготової продукції, замість розвитку технологічного виробництва. Всі країни–виробники сировини знаходяться в зоні ризику: їх основні товари можуть в будь-який момент подешевшати і обвалити економіку. Сировинні країни не контролюють власний розвиток.

Україна стала черговою жертвою «сировинної пастки». Якщо країна не створює складної продукції, не виробляє додану вартість і продає тільки сировину — обов’язково станеться криза. Не важливо, що це за сировина: нафта, зерно, метал.

Ми визначили, що істотну частину свого виробленого продукту Україна  експортує, а та частина ВВП, що залишається (інші 50 %) — потрапляє на внутрішній ринок, де намагається конкурувати з імпортною продукцією.

Дані, наведені у таблиці нижче, свідчать про величезну залежність внутрішнього ринку від імпортованої продукції. Це також дуже небезпечна тенденція, тому що наявність у структурі внутрішнього ринку значного обсягу імпорту призводить до зменшення національного доходу, а у нашому випадку ще й до падіння курсу національної грошової одиниці у зв’язку із високим попитом на іноземну валюту з боку імпортерів і мізерну пропозицію на внутрішньому ринку з підстав недолугих дій Нацрегулятора.

Таблиця 4

Співвідношення товарообороту та імпорту України
Рік Загальний товарооборот, млрд. дол. ВВП, млрд. дол. Імпорт (товари та послуги), млрд. дол. Відношення імпорту до товарообороту / ВВП
2016* 41,06 64,6 31,38 76,4% / 48,5%
2015 100,6 90,6 49,48 49,1% / 54,59%
2014 159 131,9 70,04 44,05% / 53,1%

Усі наведені чинники є тягарем розвитку економіки та говорять про необхідність структурних реформ.  

Аналізуючи платіжний баланс треба визначити, що він складається з рахунку поточних операцій (різниця між експортом та імпортом всіх товарів, послуг та інших доходів) та обсягу операцій з фінансового рахунку (приплив/відплив інвестицій та чисті запозичення).

Діаграма 4

Д4

Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу останні роки скорочується, що відновлює рівновагу між експортом та імпортом. Але така тенденція зумовлена падінням експорту (у 2015 році -55 % до відповідного показника у 2013 році) по відношенню до імпорту (-48 %), а не покращенням стану економіки.

У зв’язку з поступовою втратою вітчизняним виробником внутрішнього ринку (скорочення вітчизняного виробництва), за І–ІІІ квартали 2016 року відбувся ріст дефіциту платіжного балансу до рівня –1,98 млрд дол США, що додатково спричиняє девальваційний тиск на національну валюту.

Діаграма 5

д5

Істотний дефіцит поточного рахунку, який існував у 2013 році, перекривався за рахунок  надходжень від інвестицій та запозичень, формуючи загальне позитивне зведене сальдо платіжного балансу, що свідчило про загальний приплив у країну валютної виручки.

Проте після революційних подій, під час триваючого військового конфлікту інвестори не тільки перестали інвестувати в економіку, а й почали виводити раніше заведенні інвестиції. Більше того, інвесторам було заборонено вільно розпоряджатись своїми коштами. Така тенденція ще більше прискорювала крах економіки.

Нове керівництво країни вирішило рятувати ситуацію не структурними змінами, а за рахунок співпраці з міжнародними кредиторами, які надаючи кредити почали диктувати вигідні їм умови, заганяючи країну в «боргову яму».

Так, у 2015 році приплив капіталу за фінансовим рахунком (чисті запозичення) становив 569 млн дол США (порівняно з відпливом у 9,1 млрд дол США протягом 2014 року).

Основним чинником стало зовнішнє залучення до сектору державного управління, чисте фінансування якого становило 3,5 млрд дол США (у 2014 році — 3,3 млрд дол США).

Зокрема було отримано 1 млрд дол. США від Світового банку, розміщено урядові єврооблігації під гарантії уряду США на суму 1 млрд дол США, отримано кредити від Європейської комісії на суму 0,9 млрд дол США. Чисте фінансування центрального банку становило
1,5 млрд дол США. Чистий відплив за операціями приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) становив 4,4 млрд дол США (за 2014 рік — 12,8 млрд дол США).

За три квартали 2016 року приплив капіталу за фінансовим рахунком (чисті запозичення) становив 2,3 млрд дол США. Обсяг чистого припливу коштів за прямими іноземними інвестиціями — близько 1 млрд дол США. Проте, такі показники досягнуто лише за рахунок законодавчих змін щодо докапіталізації українських банків від іноземних материнських банків. Чисте зменшення зовнішньої позиції реального сектору за операціями з портфельними та іншими інвестиціями становило 1,2 млрд дол США і зумовлювалось скороченням обсягів готівкової валюти поза банками на 1,4 млрд дол США.

Діаграма 6

д6

Суттєве зменшення показника зведеного балансу у 2014 році (на 13,3 млрд дол США) пояснюється сформованим дефіцитом поточного рахунку та відпливом капіталу у розмірі 9,1 млрд дол США (портфельні інвестиції, капітал банків) за наслідками року.

Останній такий відплив капіталу був у 2009 році — 13,7 млрд грн внаслідок міжнародної економічної кризи, яка охопила величезну кількість країн. Але саме в Україні наслідки були найтяжчі.

Колапс економіки призвів і до погіршення умов життя громадян. Нижче в Таблиці 5 приведено один із показників, який може охарактеризувати негативні процеси в країні: люди банально стали споживати менше продуктів харчування, що свідчить про стрімке зниження благополуччя домогосподарств.

Таблиця 5

Споживання продуктів харчування в домогосподарствах

(у перерахунку в первинний продукт) у середньому за місяць у розрахунку на одну особу

Продукти 2010 2011 2012 2013 20141 20151
- м’ясо і м’ясопродукти, кг 5,1 5,1 5,0 5,1 4,9 4,6
- молоко і молочні продукти, кг 19,2 19,1 19,6 20,3 20,3 19,8
- яйця, шт. 20 20 20 20 20 19
- риба і рибопродукти, кг 1,8 1,7 1,7 1,8 1,6 1,2
- цукор, кг 3,0 3,2 3,1 3,0 3,0 2,8
- олія та інші рослинні жири, кг 1,8 1,8 1,8 1,7 1,7 1,6
- картопля, кг 7,7 7,9 7,8 7,1 6,9 6,6
- овочі та баштанні, кг 9,5 9,9 10,1 9,4 9,0 8,8
- фрукти, ягоди, горіхи, виноград, кг 3,7 3,7 3,7 4,1 3,7 3,1
- хліб і хлібні продукти, кг 9,3 9,2 9,1 9,0 9,0 8,5

В Україні у період з кінця 2013 року по 2016 рік фіксується стрімке падіння економіки. Позитивний показник реального ВВП за 2016 рік у розмірі +1,5% не покриває багатократне падіння економіки з кінця 2013 року.

Попередні висновки

У зв’язку з доларизацією вітчизняної економіки структурною проблемою залишається наявність експорту неготової та нетехнологічної продукції, що робить країну надто залежною від зовнішньої кон’юнктури та імпорту на внутрішньому ринку. Високий рівень безробіття (9,6 %, 1,6 млн безробітних) також призводить до соціального спаду, зниження купівельної спроможності споживачів та податкових надходжень.

Загальний негативний стану здоров’я економіки України підтверджують і аналітики Bloomberg. У своєму огляді Global Risk Briefing вони дають невтішні прогнози щодо рівня макроекономічних показників в Україні, які безпосередньо впливають на курс (інфляція, прогноз безробіття, золотовалютні резерви). Так, із 82 країн світу Україна посідає лише 61 місце, і їй присвоєно коефіцієнт ризику «21,5», який загалом дає негативний сигнал іноземним інвесторам – про те, що країна перебуває у зоні досить високого ризику. На це вказують три з чотирьох індексів, розрахованих американськими експертами,  – Unemployment outlook ­­(прогноз безробіття), Inflation (інфляція) належать до високого ризику, Reserves stockpiles (запас міжнародних резервів) — до середнього.

Не додали позитиву ситуації і останні законодавчі ініціативи щодо нових податків для ФОПів та підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 грн. В умовах, коли відсутній ріст економіки та не створено жодних умов, аби підприємці могли працювати з доходами та прибутками, такі нововведення вже призвели до закриття 158 тис. приватних підприємців (протягом 2-х тижнів із початку року), які, цілком вірогідно, стануть на облік у центрі зайнятості та отримуватимуть виплати  від держави.

Таким чином, втрати останніх років навряд чи вдасться подолати навіть у 2017 році, оскільки обираються хибні механізми, які у першу чергу направлені на усунення проблем через отримання допомоги від міжнародних кредиторів.

На думку «Публічного аудиту», фундаментальне вирішення ситуації знаходиться у площі мирного вирішення збройного конфлікту, тобто негайне припинення бойових дій, реінтеграція в економіку всієї країни Донецької і Луганської областей, у першу чергу промисловості. Чому це так важливо — пояснюємо нижче.

ІІ. ДОЛЯ ДОНЕЦЬКОЇ ТА ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТЕЙ У ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ

Доля Донецької та Луганської областей у ВВП країни в 2013 році складала 16,2 %, або 232 млрд грн (29,3 млрд дол США).

Таблиця 6

Структура ВВП по регіонах України (2013 р.)
Область (місто) % від загального ВВП у 2013 році

1 454 931 млн грн

183 310 млрд дол США

місце
м. Київ 18,51% 1
Донецька 12,02% 2
Дніпропетровська 10,24% 3
Харківська 5,93% 4
Одеська 4,76% 5
Київська 4,19% 6
Луганська 4,19% 7
Запорізька 4,04% 8
Полтавська 3,92% 9
Львівська 4,00% 10
АРК 2,97% 11
Винницька 2,24% 12
Миколаївська 2,12% 13
Черкаська 2,07% 14
Івано-Франківська 2,05% 15
Хмельницька 1,74% 16
Сумська 1,74% 17
Житомирська 1,66% 18
Чернігівська 1,62% 19
Кіровоградська 1,52% 20
Ровенська 1,50% 21
Закарпатська 1,43% 22
Херсонська 1,39% 23
Волинська 1,37% 24
Тернопільська 1,19% 25
Черновецька 0,92% 26
м. Севастополь 0,70% 27

Основною галуззю, яка формує ВВП в країні завжди була промисловість. Проте, протягом останніх років спостерігається зниження питомої ваги цієї галузі у структурі ВВП — із 25,7 % (у 2010 році) до 23,3 % (у 2016 році). Причиною такого падіння є концентрація основних промислових об’єктів на сході країни.

Частка реалізованої промислової продукції Донецької та Луганської області у 2013 році — 27,6 % (від загального обсягу реалізованої промислової продукції України в цілому).

Діаграма 7

д7

Втрата контролю над великими промисловими об’єктами, такими як «Харцизький трубний завод», «Донецьксталь», «Єнакіївський металургійний завод», «Алчевський металургійний комбінат» та іншими, призвела до зменшення обсягів реалізованої промислової продукції у Донецькій та Луганській областях — із 36,7 млрд дол США (у 2013 році) до 9,58 млрд дол США (у 2016 році). Загальне зменшення — 73,9 %.

Крім того, військові дії призвели до погіршення фінансової ситуації  на підприємствах Донецької та Луганської областей, внаслідок чого зменшилися обсяги перерахованих податкових надходжень до місцевих та державного бюджету. За підсумками 2016 р. підприємства Донецької та Луганської областей визнали від’ємний фінансовий результат у розмірі -28,7 млрд грн.

Натомість, саме великі підприємства Донецької та Луганської областей до 2014 року перераховували найбільші обсяги податкових надходжень до державного бюджету.

Таблиця 7

Відрахування податкових надходження до держбюджету (млн грн)
_._ Фінансовий результат (сальдо)

2016 рік

Підприємства, які

одержали прибуток

Підприємства, які

одержали збиток

у % до загальної кількості підприємств фінансовий результат у % до загальної кількості підприємств фінансовий результат
Україна 40375,1 67,3 207869,2 32,7 167494,1
по великих підприємствах 42899,7 60,2 119311,6 39,8 76411,9
по середніх підприємствах -2524,6 67,5 88557,6 32,5 91082,2
Донецька -11800,4 53,7 6609,1 46,3 18409,5
по великих підприємствах -7174,1 36,1 4362,6 63,9 11536,7
по середніх підприємствах -4626,3 55,1 2246,5 44,9 6872,8
Луганська -16964,3 44,7 675,6 55,3 17639,9
по великих підприємствах -10645,0 16,7 104,1 83,3 10749,1
по середніх підприємствах -6319,3 45,9 571,5 54,1 6890,8

Негативні тенденції падіння експорту в країні спостерігаються, насамперед, з підстав зменшення об’ємів експорту зі східних регіонів. 

Таблиця 8

т8

Таблиця 9

т9

Доля експорту з Донецької та Луганської областей у 2013 р. досягала 25 % з всього об’єму (15,9 млрд дол США з 63,3 млрд дол США).

У 2016 р. доля експорту стала дорівнювати лише 10 % (3,5 млрд дол США з загального об’єму експорту 32,7 млрд дол США за 11 місяців 2016 року).

Таблиця 10

Товарна структура експорту у 2013 та за 11 місяців 2016 року
Показники 2013

(тис дол США)

2016

(тис дол США)

Всього 63312022,1 32734437,2
Живі тварини; продукти тваринного походження 1084105,1 702610,2
Продукти рослинного походження 8875943,5 7177261,9
Жири та олії тваринного або рослинного походження 3507131,8 3524795,3
Готові харчові продукти 3557168,0 2161922,1
Мінеральні продукти 7494933,0 2434300,3
Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості 4327295,8 1373645,2
Маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів 1246778,7 504340,4
Недорогоцінні метали та вироби з них 17570747,8 7622922,8
Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання 6975000,3 3306944,8
Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби 3344025,0 506239,5

Як можна побачити з наведеної вище таблиці, майже половину експорту у грошовому еквіваленті — 28,7 млрд дол США — займала продукція із зазначених регіонів: хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, недорогоцінні метали та вироби з них, машини, обладнання та механізми.

Шалений спад показників експорту у грошовому еквіваленті спостерігається за основними видами промислової та іншої продукції з двох вказаних областей:

  • мінеральні продукти;
  • продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості;
  • недорогоцінні метали та вироби з них;
  • машини, обладнання та механізми;
  • електротехнічне обладнання;
  • засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби.

 Діаграма 8 

д8

Крім того, впали показники вироблення електроенергії, найсуттєвіше тепловими електростанціями. Це відбулось із-за специфіки їх роботи, що полягає у перетворенні одних видів енергії в інші: паливо (вугілля – антрацитовий штиб), згорає в котлі, нагріває воду і перетворює її на пару. Пара подається на турбіни, які перетворюють теплову енергію пари в механічну енергію та приводять в дію генератори, виробляючи електроенергію. Внаслідок відокремлення вказаних регіонів від загальної енергетичної мережі (зокрема неможливість постачання вугілля) страждає весь цикл. Наслідки могли відчути мешканці всієї країни протягом 2014-2015 років у вигляді віялових відключень електроенергії.

Таблиця 11

Виробництво електроенергії у 2012–2015 роках
-.- 2012 2013 20141 20151
-.- Виробництво електроенергії, млн.кВт·год Виробництво електроенергії, млн.кВт·год Виробництво електроенергії, млн.кВт·год Виробництво електроенергії, млн.кВт·год
Усього 198877,7 194377,3 182815,4 163682,3
у тому числі
теплові електростанції 97125,1 95487,5 83548,8 67523,5
атомні електростанції 90137,4 83209,0 88389,1 87627,4
гідроелектростанції 10993,7 14472,2 9318,3 6970,5
вітрові електростанції 288,2 638,6 1130,2 1084,4
сонячні електростанції 333,3 570,0 429,0 476,5


Попередні висновки

До наведених результатів спаду економіки в країні загалом привела війна. Як свідчить наведена статистика, Донецька і Луганська області були бюджетоутворюючими і мали вагомий вплив на загальну економіку країни. За рахунок діяльності підприємств з цих регіонів формувалась майже половина валютної виручки держави, там зосереджена левова частка всього експортного потенціалу.

Військовий конфлікт привів до того, що показники впали у 9 разів: економіка України в цілому недорахувалася десятків мільярдів доларів США.

Наведені кількісні показники стану навіть добувної промисловості (вугільна галузь, газ, руда, сіль) вказують на наближення до точки неповернення. 

Переробна промисловість, у більшості з підстав неможливості здійснення діяльності на території двох вказаних областей, також відчуває суттєвий занепад.

У 18 разів знизилось виробництво вагонів, в 3 рази виробництво холодильного устаткування, в 2 рази виробництво автотранспортних засобів, автомобілів вантажних, спирту етилового, аміаку, сечовини, нітрату амонію тощо.

Припинення військових дій та початок мирного діалогу призведуть до повернення Донецької та Луганської областей, що у свою чергу вплине на розвиток економіки та збільшення ВВП всієї України.

ІІІ. ШЛЯХ ДО МИРУ

За час військового конфлікту на території Донецької та Луганської областей майже повністю зруйновані об’єкти інфраструктури, соціальної сфери (лікарні, школи, дитячі садки), зазнали руйнувань підприємства та фабрики, а ті, що уціліли не беруть участі у загальнодержавній економіці.

Війна на Сході, з економічної точки зору, нищить все, що було побудовано раніше, і тим самим ховає базис та підґрунтя для існування держави як такої.  Про це говорять наслідки цієї війни:

  • вичерпані матеріальні резерви, які накопичувались роками;
  • втричі скоротились і продовжують падати обсяги промислового виробництва;
  • недостатність енергетичних ресурсів;
  • триває галопуюча інфляція;
  • згортається торгівля;
  • катастрофічно зростає державний борг;
  • скорочується реальний дохід населення;
  • люди почали менше харчуватись.

Для збереження України треба закінчувати війну та будувати всебічний мир, про що і йдеться у нижчевикладеному плані.

  1. Демілітаризація території
  • Зупинка бойових дій, яка включає в себе розведення військових формувань на 20-30 км від існуючої лінії розмежування

Укладення між урядом України та Організацією з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) Угоди (договору, меморандуму) про заснування та розміщення на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ.

У документі необхідно передбачити: склад поліцейської місії (обравши одним із головних критеріїв відбору для участі в ній — нейтральність і неупередженість до сторін конфлікту, неприйняття участі в ньому раніше), повноваження її керівництва і співробітників, гарантії їх безпеки, основні цілі та завдання, можливості застосування засобів захисту і сили до порушників.

Крім того, необхідно передбачити повноваження місії зі збору доказів щодо злочинів, скоєних на території Донецької та Луганської областей під час збройного конфлікту, а також право передавати такі докази в українські та міжнародні судові та інші органи.

  • Ратифікація міжнародного договору Верховною Радою України з метою надання його положенням статусу норми права прямої дії як частини законодавства України

Функціонування поліцейської місії ОБСЄ має забезпечуватися міжнародним договором, ратифікованим парламентом, а дії будь-яких осіб, спрямовані на перешкоджання роботі місії, вчинення протиправних дій стосовно її представників, невиконання їх вимог і т.п. є караними на підставі законів України.

Паралельно вносяться зміни до чинного законодавства України (КПК України, КУпАП і т.д.) щодо забезпечення роботи поліцейської місії ОБСЄ, обов’язковості виконання вимог її представників для всіх осіб, які перебувають в межах території її діяльності та відповідальності (аж до кримінальної) за їх невиконання і перешкоджання роботі місії (і її співробітників).

  • Відповідальність за невиконання указів про відвід озброєнь

Шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення України, а також Дисциплінарний статут Збройних Сил України встановити відповідальність командирів будь-яких підрозділів (як відносяться як до ЗСУ, так і до Національної гвардії) за невиконання наказів, розпоряджень, міжнародних договорів і угод про відвід озброєння і застосування вогню.

  • Розмінування лінії, що утвориться

Під контролем міжнародної місії, за участю профільних міжнародних організацій (у тому числі за рахунок фінансування донорських організацій) провести чистку території від мін, снарядів і т.п.

  • Амністія учасників конфлікту (які не вчиняли тяжких злочинів), обнуління взаємовідносин і претензій, обмін полоненими

На законодавчому рівні встановити статус осіб (полонені, затримані за підозрою, обвинувачені, засуджені і т.д.), яких українська сторона готова обмінювати на військовослужбовців і цивільних осіб, незаконно утримуваних на території Донецької та Луганської областей, а також порядок здійснення їх обміну. У законі необхідно встановити орган і його посадових осіб, уповноважених вирішувати державні питання обміну полоненими, алгоритм дій, а також ввести персональну відповідальність (наприклад, перших керівників СБУ) за бездіяльність (або некомпетентні дії) у цьому питанні.

Також є доцільним на рівні закону закріпити можливість залучення в переговорний процес з обміну полоненими видних політичних, громадських, релігійних діячів (за їх згодою), з наданням їм консультативного статусу.

Крім цього, шляхом прийняття відповідного закону також необхідно вирішити питання з припиненням подальшого переслідування осіб, які обмінюються на українських військовослужбовців і цивільних осіб. Якщо такі особи є підозрюваними/обвинуваченими або вже засудженими в рамках кримінальних проваджень, то необхідно вносити відповідні зміни до Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України, передбачивши, що рішення про обмін є підставою для припинення кримінального провадження та звільнення від подальшого відбування покарання.

Також доцільно для обмінюваних осіб, визнаних небезпечними для національної безпеки України, передбачити механізм позбавлення їх права в’їзду з можливістю перебування в Україні тільки на підставі рішення суду.

Встановити список тяжких злочинів і/або список найбільш небезпечних злочинців, на яких не поширюється амністія. Список формується спільно з поліцейською місією ОБСЄ.

 

  1. Політична частина
  • Ухвалення змін до Конституції України та закріплення широких автономних повноважень для Донецької та Луганської областей (Наприклад, Донецька і Луганська автономні республіки), що включає:

- можливість своєї Конституції, що не суперечить Конституції України;

- власний парламент і рада міністрів;

- можливість прийняття законів республік, які діють в рамках регіону і не суперечать Конституції України;

- гарантії внутрішньої політики, у тому числі щодо культури і мови (державна мова українська за Конституцією — ця норма непорушна, проте є доцільним передбачити можливість діловодства всередині республік на мовах меншин).

  • Проведення виборів до ВР України на території зазначених областей за українським законодавством за участю міжнародних спостерігачів.

Зазначені регіони обов’язково повинні бути представлені в українському парламенті нарівні з іншими територіями України.

  • Проведення виборів до місцевих органів влади зазначених регіонів, з допуском всіх партій, зареєстрованих відповідно до українського законодавства (Верховна рада, місцеві ради, формування виконавчих органів — Рада міністрів, виконкоми міськ/райрад).

Паралельно ліквідуються Військові-цивільні адміністрації, оскільки їм були надані повноваження, що належать місцевим радам на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування». При цьому, органи місцевого самоврядування формуються за участю волевиявлення жителів місцевої громади. У той же час, згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», вони створюються в «разі необхідності за рішенням Президента України». У даному випадку населення відповідної території не бере участі в процесі формування місцевого органу і позбавляється права на місцеве самоврядування, гарантованого ст.7 Конституції України. При цьому, розділ XІ Конституції України (місцеве самоврядування) не передбачає право будь-кого, в тому числі Президента України, фактично припиняти повноваження органів місцевого самоврядування.

Крім того, ВЦА формуються з числа військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів. Тобто, територіальна громада фактично усувається від управління (або хоча б участі в управлінні) своєю ж територією, що, суперечить ст.37 Конституції України.

Призначення голів місцевих державних адміністрацій на території вказаних регіонів має відбуватися зі схваленням/затвердженням кандидатури місцевою радою (органом місцевого самоврядування).

  • Відновлення роботи державних органів виконавчої влади (Мінюста, Казначейства, ДФС, інших органів)

Порядок і безпека мають забезпечуватися поліцейською місією ОБСЄ, яка працюватиме в консолідації і взаємодії з центральними правоохоронними органами до моменту формування управлінь на території зазначених областей.

Для реалізації необхідно скасувати Постанови КМУ про тимчасове призупинення обслуговування зазначених територій.

  1. Соціальна частина
  • У першу чергу — передача гуманітарної допомоги

Необхідно внести зміни до Закону України «Про гуманітарну допомогу» і Закону України «Про тимчасові заходи на час проведення АТО», які зобов’язують КМУ здійснювати регулярну (до завершення конфлікту з періодичністю, встановленої законом) гуманітарну допомогу мешканцям Донецької та Луганської областей.

Для цього треба зобов’язати КМУ передбачити своєю постановою перелік життєво необхідних продуктів харчування, товарів першої необхідності, одягу/взуття, лікарських засобів і їх норми (кількість) на одного мешканця різних вікових категорій.

Контроль за цільовим використанням гуманітарної допомоги має здійснюватися незалежною організацією (ОБСЄ).

  • Скасування тимчасового порядку щодо контролю за переміщенням осіб, транспорту, коштів і вантажів (товарів)

Необхідно скасувати зазначений Порядок, затверджений наказом АТЦ при СБУ №415ог від 12.06.2015 року про переміщення лінії зіткнення в межах Донецької та Луганської областей, оскільки вона буде нівельована.

Зазначений нормативний акт суперечить Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ст.24 (рівність в правах), ст.28 і 29 (право на повагу до гідності та свободу, відповідно), ст.33 Конституції України (свобода переміщення).

Наслідком скасування зазначеного порядку стане відновлення транспортного і пасажирського сполучення, відміна перепусток, дозволів та будь-яких інших документів дозвільного характеру, необхідних для в’їзду (виїзду) на територію Донецької та Луганської областей осіб, транспортних засобів, вантажів і товарів.

  • Законодавче врегулювання порядку переміщення

На рівні закону встановити відповідальність за перешкоджання мешканцям Донецької та Луганської областей у переміщенні, крім випадків, коли окремі особи обмежені в праві переміщення на підставі судового рішення.

Встановити, що пасажирські та/або вантажні перевезення на (з) території Донецької та Луганської областей має право здійснювати будь-який перевізник, зареєстрований відповідно до законодавства України, що має українську ліцензію на перевезення та відповідає вимогам ліцензійних умов. Це мінімізує корупційні ризики, стимулюватиме ринок послуг з перевезення пасажирів і вантажів, і, як наслідок, знизить ціни на такі послуги.

  • Відновлення соціальних виплат без додаткових документів

Скасування всіх нормативних актів КМУ, які передбачали виплату пенсій, соціальних допомог мешканцям Донецької і Луганської областей за умови отримання додаткових документів, які не отримують мешканці інших регіонів України. Поряд з цим — скасування будь-яких примусових обліків мешканців зазначених областей для отримання пенсій та інших виплат.

  • Скасування деяких положень чинного законодавства

Скасування Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», що повністю виключить поняття «внутрішньо переміщена особа» як дискримінаційне і порушуюче ст.24 Конституції України.

 

  1. Економічна частина
  • Відновлення роботи платіжних систем

Національний банк України, спільно з Міністерством фінансів, має впровадити і забезпечити на територіях Донецької та Луганської областей роботу платіжної системи, що дозволить банківським установам відкривати філії на зазначених територіях, в першу чергу державних банків.

  • Інвентаризація майна

Шляхом прийняття окремого Закону створити державний орган (або уповноважити існуючий), який зобов’язаний провести інвентаризацію руйнувань на Донбасі, документувати їх, а також видавати зацікавленим особам документи, що підтверджують факти пошкодження/знищення об’єктів нерухомого майна в зоні збройного конфлікту. Передбачити порядок проведення оцінки заподіяної матеріальної шкоди для отримання компенсації.

  • Компенсація втрат

Шляхом внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачити адресну допомогу для фізичних осіб, чиє нерухоме майно в ході конфлікту знищено або стало непридатним для проживання. Сума заподіяної шкоди має бути оцінена у спеціально передбаченому для цього порядку (про що зазначено вище), а для юридичних осіб, чиї активи були знищені/значно пошкоджені в зоні конфлікту передбачити податкові пільги/преференції на суму заподіяної шкоди*.

* Реалізація даного положення відбувається після здійснення попередніх дій: припинення вогню, відведення озброєння, введення поліцейської місії ОБСЄ, проведення виборів в органи влади, відновлення роботи фінансових установ.

  • Списання боргів

Шляхом внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визнати безнадійною і списати будь-яку кредиторську заборгованість за кредитними договорами (і договорами позики), якщо позичальниками по ним виступають мешканці окремих територій Донецької та Луганської областей, а також зареєстровані в їх межах юридичні особи, якщо така заборгованість виникла в період проведення АТО.

  • Відновлення інвестиційної привабливості регіонів

Ухвалення Закону, спрямованого на відновлення інвестиційної привабливості Донбасу: встановлення для суб’єктів господарювання (у т.ч. іноземних), що працюють на територіях Донецької та Луганської областей, пільгове оподаткування (в тому числі з ПДВ, податку на прибуток та податкових обтяжень на оплату праці – ПДФО та ЄСВ) на певний період.

Будь-які податкові зобов’язання за цей період для суб’єктів господарювання із зазначених територій вважати безнадійним податковим боргом і списати.

ВИСНОВКИ

На думку «Публічного аудиту», фундаментальне вирішення катастрофічної ситуації на Сході України знаходиться у площі мирного вирішення збройного конфлікту, тобто негайне припинення бойових дій, реінтеграція в економіку всієї країни Донецької і Луганської областей, у першу чергу промисловості.

В країні у період з кінця 2013 року по 2016 рік фіксується стрімке падіння економіки. Навіть позитивний показник реального ВВП за 2016 рік у розмірі +1,5% не співмірний з багатократним падінням економіки з кінця 2013 року.

До наведених результатів спаду економіки в країні загалом привела війна. Як вказує статистика, Донецька і Луганська області були бюджетоутворюючими. За рахунок діяльності підприємств з цих регіонів формувалась майже половина валютної виручки в країні, там зосереджена левова частка всього експортного потенціалу країни.

Припинення військових дій, мирний діалог призведе до повернення Донецької та Луганської областей, що у свою чергу вплине на розвиток економіки та збільшення ВВП всієї країни, що буде означати економічний ріст.

Наведений послідовний алгоритм дій повинен зупинити крах України як у економічній, так і соціальній площині. Іншого шляху розвитку просто не існує.

ГО «Публічний аудит»