Візовий режим із Росією: чи потягне Україна фінансово?

Народний депутат, заступник голови фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук заявив, що в парламенті готуються розглянути питання введення візового режиму з Російською Федерацією. Він наголосив, що це дуже стратегічне питання.

«Публічний аудит» погоджується, що тема делікатна і дуже важлива, а тому вирішив проаналізувати, які наразі відносини між Україною та Росією в різних сферах життя, а також підрахував можливі втрати нашої країни від такого кроку. Йдеться про близько $ 6 млрд, можливе зростання безробіття більш ніж на 2 % та низку інших наслідків – про них в аналітиці незалежних фахівців.

Терміни перебування українців у РФ

 

 

 

 

Робота українців у РФ

Термін безперервного перебування громадян України на території Росії становить 90 днів для будь-якого проміжку протягом 180 діб. До серпня 2015 року була можливість продовжити цей термін, але з вказаного періоду дії відповідного дозвільного документа скасовано.

Перебуваючи на територію Росії в безвізовому режимі для здійснення трудової діяльності, необхідно отримати спеціальний документ – патент, завдяки якому ця діяльність є легітимною. Термін його отримання – 30 днів (у разі неоформлення стягується штраф у розмірі 10–15 тис. рублів).

Дії патенту – рік; його можна продовжувати.

 

 

Торговий оборот між країнами

Станом на 2016 рік

  • імпорт – $ 5,14 млрд (частина в усьому імпорті – 13,2 %);
  • експорт – $ 3,59 млрд (частина у всьому експорті – 9,9 %);
  • сальдо негативне – $ 1,55 млрд.
Кількість громадян України, що перебувають у РФ

Станом на кінець 2016 року на території Росії перебувало 2,1 млн українців працездатного віку.

 

 

 

 

 

Обсяг грошових переказів із Росії в Україну

2013 рік – $ 2,7 млрд.

2014 рік – $ 2 млрд.

2015 рік – $ 1,1 млрд.

2016 рік – $ 0,97 млрд.

У 1 кварталі 2017 року кількість грошових переказів упала на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, в тому числі через введені санкції України до російських платіжних систем і заборону на перекази за допомогою іноземних електронних систем у Росії.

 

 

 

Заборона перельотів

Із 25 жовтня 2015 року набуло чинності рішення про заборону прямих перельотів із України в Росію, із 26 листопада 2015 року Україна заборонила й транзит літаків над своєю територією. За підрахунками «Украерорух», його втрати сягнули приблизно 10 % виручки (близько 200 млн грн).

Втрати експортерів і перевізників через обмеження транзиту по території РФ становлять понад $ 1 млрд.

При цьому не скасовано пасажирського залізничного та автобусного сполучення.

Вантажопотік

За 2016 рік загальний вантажопотік залізничним транспортом із Росії до Україну становив 19 млн тонн вантажу, з України в Росію – 9,9 млн тонн. Транзит вантажів із території РФ охопив 13,5 млн тонн, на її територію – 390 тис. тонн.

З 1 січня 2016 року було обмежено транзит українських експортерів по території Росії; втрати України сягають понад $ 1 млрд.

18 травня «Укрзалізниця» заборонила вантажоперевезення і транзит у вагонах найбільших залізничних операторів Росії, які потрапили під санкції відповідно до Указу Порошенка від 15 травня 2017 року.

 Дії Росії у відповідь

Поки що невідомо, як діятиме у відповідь російська сторона. Наприклад, якщо росіяни з 1 березня 2015 року можуть в’їжджати на територію України тільки за закордонними паспортами, то для громадян України в’їзд у Росію  залишився за внутрішніми паспортами.

Як вплине введення візового режиму в разі ухвалення відповідного рішення
 Повернення громадян для візових процедур

Якщо Росія введе відповідні заходи, то за встановлені строки її територію будуть змушені покинути 2 млн українців. Адже для отримання візи громадяни нашої країни повинні  повернутися на територію України й оформити  документи в посольстві й консульстві (їх чотири  на всю Україну).

 

 

 

 

Обмеження на трудову діяльність

Мито за отримання робочої візи в РФ коштує близько $ 30, воно видається на 1 або 3 роки; візові центри пропонують послуги в допомозі оформлення документів – ціна питання починається від $ 1,2 тис.

Частині громадян можуть відмовити у візі через порушення порядку перебування в Росії або з інших підстав.

Така ситуація може позначитися на близько 700 тис. сімей українців, чиї родичі на сьогодні працюють у Росії. Сума, яку вони за минулий рік перерахували в Україну, рівнозначна $ 1 млрд і є по суті четвертою частиною всіх інвестицій, що надійшли в нашу державу ($ 4 млрд).

Очікується зростання безробіття і соціальна напруженість серед громадян. Припустімо, якщо половина з зазначених працівників не зможе отримати візу та продовжити працю в РФ, навантаження щодо їхнього утримання ляже на бюджет країни у вигляді допомоги з безробіття – 20 млрд грн у рік, або майже $ 0,8 млрд (3 млн працівників із сім’ями за умови виплати мінімальної допомоги в розмірі 544 грн на місяць як особам, що не мають страхового стажу в Україні).

 Залізничне сполучення  «в обхід» України

У Росії по території двох областей – Воронезької та Ростовської – будується залізнична лінія протяжністю 122 км для руху поїздів в обхід України. Це ділянка залізничного шляху сполучення Центр-ЮГ (Москва – Адлер). Раніше частково це сполучення територією України, але в 2014 році в Росії вирішили налагодити стійкий рух у південному напрямку, що не пролягає територією України. Запуск ділянки заплановано на серпень 2017 року.

 

 

 

 

 

 

Втрати України

Якщо врахувати раніше введені санкції на часткову заборону ввезення в Росію товарів із України, повний запуск транзиту товарів в обхід України (а також будівництва газопроводів в обхід України), наша держава може втратити:

1) $ 2 млрд від транзиту газу територією України;

2) $ 1 млрд інвестицій у вигляді переказів від працівників, що працюють в РФ;

3) $ 1 млрд втрат домогосподарств працівників;

4) $ 0,8 млрд навантаження на бюджет для виплати допомоги з безробіття;

5) зростання безробіття на 2,3 % – до 12% (5,1 млн осіб);

6) зменшення обсягів виручки перевізників на близько 6 млрд грн («Укрзалізниця», приватні перевізники), а це – недоотримані бюджетом податки від їх діяльності (податкове навантаження – 1,5 % від виручки) в розмірі 90 млн грн;

7) з урахуванням втраченого $ 1 млрд переказів слід очікувати пропорційного скорочення валютної виручки, що спричинить дефіцит торгового балансу, а в результаті може призвести до девальваційних ризиків національної валюти (притому, що Україна повинна виплатити протягом 2017 року $ 9,2 млрд за позиками).