Звіт «Публічного аудиту» щодо неурядового контролю за публічними ресурсами України (2017 рік)

І. РОЗРОБКА АУДИТОРСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. ЗАКОНОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ. ПРАВОВА АНАЛІТИКА

СІЧЕНЬ – ЛЮТИЙ

У комплексному досліджені було проаналізовано та узагальнено базові макроекономічні показники України за період 2013–2016 рр. Визначено фундаментальні прорахунки, допущені представниками української постреволюційної політичної еліти. Як результат дослідження, розроблено  механізми усунення негативних наслідків у економіці країни та надано пропозицій, які б сприяли її подальшому економічно-соціальному розвитку.

Вивчено останні правові новели щодо надання соціальної допомоги внутрішньо переміщених осіб. У результаті детального правового аналізу виявлено, що ВПО додатково не забезпечені державою; крім того, на сьогодні вони державою поставлені в дискримінаційні умови.

Проведено комплексне дослідження, яке мовою цифр пояснює, чому Україні вкрай необхідне фундаментальне вирішення катастрофічної ситуації на Сході України та негайна реінтеграція в економіку всієї країни Донецької і Луганської областей, у першу чергу промисловості.

Проведено аналіз криміногенної ситуації в Україні. Результати проведених реформ правоохоронних органів не змусили себе чекати. Злочинність в країні почала неухильно зростати. Навіть в тих областях, які традиційно вважалися відносно благополучними.

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит» розібрався:
  1. Як покращити діяльність у сфері паркування?
  1. Чому в Києві невідкладно потрібно запроваджувати комерційний облік водопостачання?
  1. Який стан дорожнього покриття навесні 2017 року та як його покращити?
  1. Наскільки якісно здійснюється внутрішній аудит у КМДА. 

БЕРЕЗЕНЬ

Поки Кабмін завершує оцінку її впливу, а міжнародні кредитори паралельно здійснюють свою, «Публічний аудит» вивчив ключові соціально-економічні наслідки блокади для країни в цілому, підрахував суми збитків та пояснює, чому повне припинення господарських зв’язків із неконтрольованою територією небезпечне насамперед для економіки України. Про все – виключно мовою цифр. Зокрема, було встановлено, що внаслідок блокади країна втратить 4 % ВВП (100 млрд грн); а прямі збитки українських підприємств для енергетики й металургії, які зав’язані на потужностях на непідконтрольних територіях, сягають 6,5 млрд грн та 15 млрд грн відповідно.

«Публічний аудит» детально й чітко описав, як третій рік поспіль в Україні вибудовується президентська вертикаль влади (незважаючи на те, що ми є парламентсько-президентською республікою), а також обґрунтував, чому  інститут президентства в нашій державі треба ліквідувати взагалі.

Здійснено аналіз використання коштів у рамках держвитрат на безпеку й оборону України в 2014–2016 роках; визначено основних гравців оборонного ринку України. За результатами, наведено дані щодо прибутків, які вони отримали за період ведення війни. З-поміж іншого, також зазначено, з ким прямо чи опосередковано пов’язані особи, до компетенції яких належить розпорядження оборонними замовленнями.

Вказано на основні проблеми у фінансовому та житловому забезпеченні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Надано пропозиції щодо розробки державної програми з вирішення нагальних проблем таких дітей.

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит» розібрався:
  1. Чому в Києві незадовільний стан мостів і шляхопроводів та як виправити ситуацію?
  2. Як у минулому році було реалізовано міську цільову програму «Здоров’я киян».
  3. Наскільки якісно в 2016 році було виконано програму енергоефективності та благоустрою територій.  

КВІТЕНЬ

Здійснено комплексний аналіз стану фінансування будівництва доріг в Україні. Зокрема, аудитори з’ясували, які видатки мав «Укравтодору» у період 2014–2016 рр.; які доходи вдалося акумулювати за вказаний період. Крім того, проаналізовано боргові зобов’язання Державного агентства за минулі роки.

На основі власних дослідницьких напрацювань «Публічний аудит» надав власні рекомендації стосовно того, як пришвидшити терміни та покращити якісні показники відбудови всього дорожнього господарства України.

«Публічний аудит» присвятив спеціальне дослідження пошуку найпоказовіших моментів, де слова представників Уряду Гройсмана та власне прем’єр-міністра України розходяться з реальним станом речей.

«Публічний аудит» проаналізував, які зміни остаточно увійшли до нового Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження» (ухвалений парламентом 16.03.2017).

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит» розібрався:
  1. Наскільки ефективно була реалізована міська програма «Турбота. Назустріч киянам» у період із 2011 по 2015 рр.
  2. У ресурсному забезпеченні міської цільової програми «Освіта Києва. 2016–2018 роки» за результатами 2016 року.
  3. Чому ситуація, що наразі склалася в Київському метрополітені, загрожує вилитися в колапс вже протягом найближчих трьох тижнів; який фінансовий стан комунального підприємства станом на тепер.

ТРАВЕНЬ

25 травня виповнилося три роки президентства Петра Порошенка. «Публічний аудит» підбив підсумки трьох років роботи та на мікро- й макрорівні продемонстрував, що українська економіка за всіма ключовими показниками зазнає катастрофічного спаду.

«Публічний аудит» проаналізував та вказав, чим небезпечні так звані «антицерковні» законопроекти, які мали розглядатися на пленарному засіданні Верховної Ради України 18 травня. Йдеться про Проект ЗУ про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості) (№ 4128 від 23.02.2016 р.) та Проект ЗУ «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» (№ 4511 від 22.04.2016 р.). Спеціалісти акцентували, що вказані законодавчі ініціативи є дискримінаційними та можуть призвести до релігійних війн.

«Публічний аудит» з огляду на можливе введення візового режиму з РФ проаналізував стан відносини між Україною та Росією в різних сферах життя, а також підрахував можливі втрати нашої країни від такого кроку. Як було встановлено, йдеться про близько $ 6 млрд, можливе зростання безробіття більш ніж на 2 % та низку інших негативних наслідків (про них детальніше в дослідженні).

«Публічний аудит» вирішив дослідити, за рахунок чого органам ДФС вдалося не просто виконати, а навіть перевиконати встановлений Мінфіном показник адміністрування податкових надходжень за результатами 2016 року: у відомстві перевиконали план на 16,3 млрд грн. Для цього громадські аудитори вивчили динаміку реального стану економіки – аналіз вказав на рецесивні процеси та засвідчив, що базу оподаткування вдалося збільшити саме за рахунок стрімкої інфляції та девальвації гривні.

Аудитори вказали, чому пропонований Урядом Гройсмана механізм пенсійної реформи є недосконалим, містить корупційні ризики та ставить майже 15 млн українців в умови, за яких вони можуть серйозно постраждати та позбутися пенсії.

Здійснено експертний аналіз роботи НАБУ, САП і НАЗК, в якому незалежні фахівці дійшли висновку, що на станом на сьогодні вказані антикорупційні органи складно назвати ефективними. При цьому у їхньому послуговуванні – доволі потужне матеріальне забезпечення та величезний штат працівників (понад 500 осіб).

«Публічний аудит» з’ясував, як Україна використала спадок, що отримала від Радянського Союзу, в сфері кораблебудування. Спеціалісти також розробили 10 простих і зрозумілих кроків, які повинні лягти в основу комплексної Державної програми підтримки розвитку суднобудівної галузі в Україні.

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит» розібрався:
  1. Як у Києві поводяться з побутовими відходами.
  1. Чому Програма управління комунальним майном у столиці застаріла та потребує перегляду.

ЧЕРВЕНЬ

«Публічний аудит» детально вивчив Концепцію проекту Закону України «Про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України». Ця концепція, зокрема передбачає: визнання ДНР і ЛНР окупованими територіями, введення військового стану, створення нового та єдиного органу управління – оперативного штабу, підлеглого та підзвітного президентові.

Три ключові висновки, до яких дійшли незалежні аудитори:
— запропонована Концепція законопроекту є порушенням Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», п. 4, 5, 6, 7, 8 Мінських угод;
— ухвалення законопроекту, який анонсований Концепцією, призведе до порушень особистих прав і свобод громадян України;
— прийняття Концепції значно посилить ризики надання надмірних повноважень Президенту.

Спеціалісти «Публічного аудиту» здійснили глибинний аналіз того, як відбуваються в Україні публічні закупівлі, зважаючи на ухвалення Закону «Про публічні закупівлі» від 12.2015 № 922. До прикладу, у ході аналізу тендерних процедур у системі ProZorro було виявлено низку факторів, які ставлять під сумнів реальні показники економії системи в цілому. Адже після остаточних торгів підписувалися «додаткові угоди» і кінцева вартість договору подекуди суттєво збільшувалася.

Крім того, виявлено непоодинокі факти, коли замовники завищують початкову вартість товару (у порівнянні з ринковою), що зумовлює нераціональне використання державних коштів у середньому на 20 %. У результаті аудитори зробили припущення, що з завершених процедур (627 тис. договорів) на суму 326 млрд грн було додатково витрачено з держбюджету, місцевих бюджетів, бюджетів держпідприємств близько 65,2 млрд грн.

У світлі надання Україні безвізу «Публічний аудит» вирішив простежити динаміку міграції українців до ЄС у попередні роки та дізнатися, які країни зустрічають наших громадян найбільш охоче. Крім того, спеціалісти прокоментували, чому праця українців не «в себе вдома», а за кордоном, вигідна українській владі.

Спеціалісти організації глобально вивчили розроблену МОЗом реформу системи охорони здоров’я в Україні, що базується на законопроекті «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» № 6327. Слід зазначити, що у випадку з медреформою «реформатори» виявилися як ніколи чесними і назвали речі своїми іменами: автори очікують зростання державного фінансування медичної реформи в рахунок «…продовження скорочення загальної чисельності населення…». У дослідженні «Публічного аудиту» зроблено чимало акцентів, які вказують на те, чому запропонований законопроект практично повністю йде в розріз із ключовими положеннями Конституції України.

Міжнародний валютний фонд очікує затвердження Верховною Радою законопроекту щодо запуску ринку землі, а також скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. «Публічний аудит» оцінив можливий економічний ефект від впровадження земельної реформи та аргументував у власній аналітиці, чим наразі небезпечне відкриття ринку землі.

Зокрема, наголошено, що глобальна експансія міжнародних компаній може перетворити економіку країни виключно в аграрно-експортну державу; в український первинний земельний ринок можуть зайти міжнародні інвесткомпанії, які створять спекулятивний ажіотаж для отримання прибутку, після чого ринок обвалиться, а ціни на землю впадуть; відсутність контролю продажу с/г землі може сконцентрувати великі обсяги української землі в руках іноземних транскорпорацій, а це суперечить національним інтересам.

Юристи організації проаналізували законопроект № 6335 «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції). На основі вивчення вказаного законодавчого документа фахівці зробили резюме, що всі запропоновані зміни слід розцінювати як спробу отримати більш тісний контроль за роботою НАЗК із боку Кабінету Міністрів України.

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит» розібрався:
  1. За яким проектом столиця вирішила розпочати реконструкцію Шулявського шляхопроводу.
  2. Який стан реалізації міської Програми «Соціальне партнерство».

ЛИПЕНЬ

Експерти «Публічного аудиту» виділили 7 ключових причин, які є каталізатором внутрішніх економічних проблем країни і вже зараз створюють реальні передумови до істотного падіння ВВП країни:
— Згортання комерційного кредитування.
— Падіння промвиробництва. Скорочення експорту української продукції.
— Блокада Донбасу.
— Ситуація навколо «Приватбанку».
— Висока інфляція та суттєве зростання дефіциту бюджету.
— Зростаюча діра в платіжному балансі.
— Кредити для погашення боргів та реформи заради реформ.

Держстат за результатами 2016 року показав зростання ВВП на 2,2%. У той же час, якщо брати за основу дані Нацбанку, то економіка країни не просто не показала зростання — відбулося падіння на 5,4%. Якщо ж зіставити й проаналізувати всі дані, які публікуються державними органами влади, «Публічний аудит» зафіксував, що за останні три роки кумулятивне падіння реального ВВП (без зони АТО та Криму) становило 14%, а номінального ВВП (у доларовому еквіваленті) — 196%.

Спеціалісти «Публічного аудиту» провели аналіз нових редакцій процесуальних кодексів та змін до інших законодавчих актів щодо судоустрою. На думку ГО «Публічний аудит», разом із досить помірними та не вирішальними змінами, які в принципі переносяться із діючих кодексів, запропоновані нововведення містять також ряд суперечливих новел, які несуть ризики обмежити доступ громадян до правосуддя, що є прямим порушенням ст.55 Конституції України – «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом». На підтвердження вказаної позиції, у дослідженні наведені деякі суперечливі положення проектів змін до трьох процесуальних кодексів та інших законодавчих актів, які кореспондуються із зауваженнями з боку Головного науково-експертного управління ВРУ.

Спеціалісти організації приділили значну увагу медичній реформі та дослідили запропоновані версії законопроекту «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів». Якщо посадова особа пропонує впровадження тієї чи іншої реформи, вона повинна мати чітке уявлення про її суть, механізми втілення та наслідки. Втім, пані Супрун однаково активно агітувала за прийняття усіх редакцій Законопроекту №6327. Можна зробити висновок, що Міністру байдуже, буде медицина страхова, платна чи безкоштовна, будуть запроваджені медичні субсидії, чи ні. Фінансових розрахунків під кожний варіант реформи ніхто не робив. Виходить, для топ-менеджерів країни головне скоріше щось проголосувати, а що саме — не має значення, аби тільки рахувалось, що проводяться реформи. Якщо високопосадовці та цілі Міністерства не можуть визначитись у чому полягає «реформа», кожного тижня пропонують протилежні речі (без будь-якого фінансово-економічного обґрунтування та прогнозу) — то може не варто поспішати? Прийшов час визнати, що медична реформа абсолютно не готова до впровадження в Україні.

«Публічний аудит» проаналізував загальну ситуацію у системі освіти України за період 2010-2016 років, нормативні акти в цій сфері, зокрема проект Закону «Про освіту», який у липні 2017 року підготовлено та рекомендовано для прийняття у другому читанні. Експерти дійшли до висновку, що в цілому новий законопроект не вирішує основних проблем освітньої галузі. Більше того, у фінансовій частині 1 ст.78 законопроекту зменшено відсоток державних витрат на освіту з 10% від національного доходу до 7% від ВВП, що ставить під сумнів забезпечення 100% доступності та безоплатності освіти, як це гарантовано Конституцією України.

  • У рамках власного проекту «Як покращити управління публічними ресурсами столиці?» «Публічний аудит»:
  1. Розібрався, як вирішувати наслідки вибуху будинків у Голосіївському районі.
  2. Дослідив стан виконання міського бюджету за шість місяців 2017 року

 СЕРПЕНЬ

Судова реформа: перший етап пройдено, суддів обрано

В Україні набирає обертів судова реформа, яку ініціювала і проводить команда президента. З огляду на це «Публічний аудит» вирішив оцінити перші кроки на шляху до переформатування судової системи. За результатами дослідження аудитори спрогнозували, яких нововведень слід очікувати:
— Вища Рада правосуддя (ВСП) і Адміністрація Президента (АП) скорегують списки переможців конкурсу. В основному за рахунок осіб, які отримали негативний висновок ОСД.
— В апеляції буде виноситися приблизно до 80% остаточних рішень, що призведе до зміщення корупційної складової саме в ці інстанції.—
— Верховний Суд України буде формувати прецедентну практику, на яку будуть впливати президент і його провладні структури, шляхом впливу на голову ВСУ, а він у свою чергу на голів палат ВСУ. Таким чином буде формуватися єдина лінія винесення судових рішень. ВСП і ВККСУ звільнятимуть суддів за найменші порушення, тому хаосу в самостійності винесення судових рішень не буде.
— Встановиться контроль над судами, який існує в РФ. Однак це дозволить прибрати корупцію на рівні судів першої інстанції, що для звичайних громадян зіграє позитивну роль. Для тих, хто цього не зрозуміє, «включать» увесь апарат примусу, аж до показових виявлений і затримань.

Оголошена владою широка децентралізація протягом останніх трьох років не має нічого спільного з аналогічними прикладами європейських країн, тому «Публічний аудит» взяв за мету вивчити досвід європейських країн та запропонував модель розподілу коштів, за якої місцеві органи влади отримали б змогу формувати незалежні регіональні бюджети, уникнувши надмірного тиску з боку центральної влади. При цьому зберігся б баланс при формуванні основного кошторису країни.

Так, для досягнення місцевими бюджетами фінансової незалежності необхідно ухвалити зміни до Бюджетного кодексу, де встановити, що 50% загальнодержавних податків, які адмініструються на місцях, зараховуються до місцевих бюджетів:
– акцизний податок із вироблених в Україні товарів;
– податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів та послуг;
– рентні платежі та платежі за використання природних ресурсів;
– податок на прибуток підприємств.

У разі впровадження такого перерозподілу доходів додатковий дохід місцевих бюджетів міг би бути рівнозначним обсягам офіційних трансфертів, які місцеві бюджети отримали від центральних органів влади. При цьому митні надходження (у т. ч. акциз і ПДВ із ввезених на митну територію товарів), які адмініструють митні підрозділи ДФС мають бути повністю зараховані до державного бюджету.

«Публічний аудит» навів основні показники обсягів торгівлі України та з’ясував, чому торговельний баланс протягом останніх років був дефіцитним, а також за рахунок чого він покривався. Крім того, спеціалісти вказують, чому великі сумніви викликає зростання реального ВВП в І півріччі 2017 року, яким оперують представники влади.

Спеціалісти дійшли до висновку, що дефіцит торговельного балансу призведе до відкладеної девальвації. На мікрорівні девальвація національної валюти вигідна експортним підприємствам (вони акумулюють валютну виручку за кордоном), забезпечуючи більш вдалу цінову конкурентоспроможність.  На макрорівні в умовах кількісного падіння економіки та відсутності кредитування призведе до зростання інфляції, внаслідок чого зменшаться кількісні споживчі витрати, що призведе до нової хвилі стагнації економіки.


ВЕРЕСЕНЬ 

7 вересня Президент України Петро Порошенко виступив у Верховній Раді зі щорічним зверненням до парламенту. Глава держави виклав своє бачення внутрішньої та зовнішньої ситуацій в Україні та майбутніх очікувань.

«Публічний аудит» тезово виокремив найбільш суперечливі твердження гаранта та розповів, чому деякі з них нереальні до втілення, де Президент лукавить, а де – говорить відверту неправду.

Напередодні впровадження багатообіцяючої та масштабної пенсійної реформи в Україні (за невпровадження якої Прем’єр-міністр Гройсман навіть обіцяв піти у відставку) «Публічний аудит» детально проаналізував, до яких змін потрібно готуватися пенсіонерам.

В Україні давно назріла зміна виборчої системи: та, що є на сьогодні, абсолютно не дієва, не ефективна, не передбачає політичної відповідальності обранців перед своїми виборцями та несе цілу низку корупційних ризиків. Із огляду на це «Публічний аудит» здійснив комплексне дослідження особливостей виборчої системи США, а також надав свої пропозиції щодо зміни вітчизняної виборчої системи з урахуванням позитивного американського досвіду.

15 вересня Кабмін затвердив проект Бюджету–2018 і передав його на розгляд законодавчого органу (законопроект №7000). «Публічний аудит» вивчив основні прогнозні макропоказники, закладені в проекті КМУ, проаналізував дохідну, а також видаткову частини держбюджету, що передбачаються на майбутній рік. Детально ознайомився з планами стосовно фінансування держбюджету та вирішення проблеми з держборгом. У результаті громадські аудитори дійшли висновку, що в умовах відсутності фундаментальних факторів, реальних стратегій, математичних моделей розвитку економіки пропонований кошторис стане бюджетом виживання, а не розвитку.

Крім того, фахівці сформували показову картину щодо того, які відомства та в яких пропорціях можуть розраховувати на збільшення власних видатків, – це дає змогу вже зараз розуміти, куди та як закладаються майбутні корупційні бажання:

2018 б

У Верховну Раду України внесено до розгляду законопроект № 6556 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Національної гвардії України». Проект закону має на меті внесення змін до різних нормативно-правових актів і передбачає суттєві новації в роботі Національної гвардії України. «Публічний аудит» розібрався, які саме новели передбачені цим законом.

Незалежні аудитори проаналізували роботу пенітенціарної системи України та виокремили основні проблеми, з якими вона стикається станом на сьогодні.

Так, дотримання прав і свобод затриманих, арештованих та засуджених — один із ключових показників стану демократичності та правового розвитку держави. У країні, де третій рік триває війна, де різко погіршилася криміногенна обстановка, а у зв’язку з падінням економіки у рази зменшилося державне фінансування установ відбування покарань — ця проблема стає однією з основних.



ЖОВТЕНЬ

Спеціалісти здійснили аналіз основних положень законопроекту «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Кабінет Міністрів України на засіданні 27 вересня 2017 року затвердив контракт із членом правління – виконуючим обов’язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євгеном Кравцовим. «Публічний аудит» вивчив біографію нового тимчасового очільника УЗ; проаналізував, який відсоток виплат за контрактами отримуватиме він, а який отримують глави європейських залізничних доріг; оцінив стратегію розвитку УЗ; дослідив фінансові результати діяльності вітчизняної залізниці в минулому році та, насамкінець, надав пропозиції щодо виведення УЗ з постійно збиткового стану.

Спеціалісти проаналізували законопроект № 7163 «Про особливості державної політики з забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» у положеннях, де РФ визначається державою-агресором, та, посилаючись на міжнародну практику, пояснюють, чому ухвалений у першому читанні законопроект № 7163 є насамперед політичним документом. І, аби домогтися правових наслідків від визнання іноземної держави агресором, в Україні необхідно напрацьовувати відповідну правову базу.

Юристи «Публічного аудиту» вивчили ЗУ «Про освіту» на предмет його відповідності положенням Конституції України та міжнародному законодавству. У результаті фахівці прийшли до того, що положення вказаного Закону не відповідають:
— Ст. 7 і 8 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин;
— Ст. 5, 6, 12, 14 Рамкової конвенції про захист національних меншин;
— Декларації ООН про права корінних народів;
— Ст. 10, 11 і 53 Конституції України;
— Ст. 20 ЗУ «Про засади державної мовної політики» №5029-VI від 03.07.2012 року.


ЛИСТОПАД

Народні обранці майже 2 роки працювали над новою редакцією Закону України «Про житлово-комунальні послуги», і ось 9 листопада він був нарешті ухвалений. «Публічний аудит» виокремив ключові зміни, про які важливо знати українцям, а також розповів, як завуальовано парламентарі виконали вимогу МВФ, від якої ще навесні так «відхрещувалися» президент разом із прем’єром – введення абонплати.

Україна має розірвати дипломатичні відносини з Росією – відповідну правку до законопроекту про деокупацію Донбасу пообіцяли внести депутати від «БПП». «Публічний аудит» проаналізував, які юридичні наслідки несе перспектива розірвання дипвідносин України та Росії. За результатами дослідження юристи ГО вказали на два важливі аспекти:
– припинення дипломатичних відносин не зупиняє автоматично всі інші зв’язки між країнами та їх громадянами: торгово-економічні, транспортне сполучення;
– за відсутності дипломатичних відносин сторони можуть продовжувати діалог офіційних осіб у двосторонньому і багатосторонньому форматах, обговорюючи питання економічного співробітництва, міжнародної безпеки, зняття санкцій, звільнення заручників, візового режиму, транспортного сполучення, поставок енергоносіїв.

Якщо підсумувати раніше введені санкції на часткову заборону ввезення в Росію товарів із України, повний запуск транзиту товарів в обхід України (сполучення через Білорусь, будівництво газопроводів) може вилитися у $ 6,5 млрд втрат для України; збільшення безробіття на 2,3%, до 12% (5,1 млн осіб).

Із 20 листопада 2017 року система органів розслідування видозмінилася: частина повноважень від слідчих прокуратури перейшла до слідчих ДБР. Ця інституція є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність із метою попередження, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. «Публічний аудит» дізнався, які злочини розслідуватимуть дететиви НАБУ, а які – слідчі ДБР.

  • Розроблено два законопроекти, які спрямовані на покращення ситуації в освітній галузі, а також у сфері суднобудування.

Перша законодавча ініціатива, з-поміж іншого, надасть можливість усім громадянам багатонаціональної України, у тому числі нацменшинам, навчатися на власній мові та розвиватися в умовах поліетнічного, а не моноетнічного мовного режиму.

Друга – передбачає, зокрема, надання державної підтримки підприємствам, які здійснюють суднобудівну діяльність. Такий державницький підхід дозволить розвинути технічний потенціал галузі, а також надасть прогресивний вплив на розвиток багатьох суміжних галузей промисловості.

  • Здійснено аналіз проекту виборчого кодексу.

Так проаналізовано, за якою системою здійснюються вибори; як реалізується право громадян на висування кандидатів; який прохідний ценз для партій; хто може бути кандидатом; які партії отримують статус суб’єкта виборчого процесу; як відбувається розподіл мандатів; як обираються депутати тощо.


ГРУДЕНЬ

«Публічний аудит» проаналізував ключові статистичні показники, пов’язані з криміногенною ситуацією в країні. Так, спеціалісти сформували цілісну картину щодо кількості облікованих кримінальних правопорушень за останні два роки (з них – спрямованих до суду  з обвинувальним актом, з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, а також закритих). Крім того, юристи організації вивчили криміногенну ситуацію за окремими видами злочинів, зосередивши особливу увагу на даних стосовно тяжких та особливо тяжких злочинів.

Отримані показники вказують на те, що з основною функцією – боротьбою зі злочинністю та координацією інших правоохоронних органів у цьому напрямі – органи прокуратури за керівництва Луценка не справляються: показники з розкриття злочинів дуже низькі, при загальному (штучному) заниженні росту злочинності.

Економісти організації проаналізували, який бюджет ухвалила Верховна Рада на 2018 рік. За їх резюме, в умовах відсутності фундаментальних факторів, реальних стратегій, математичних моделей розвитку економіки ухвалений бюджет стане бюджетом виживання, а не розвитку. Виконання дохідної частини «Публічний аудит» ставить під сумнів – у результаті можливе неконтрольоване зростання бюджетного дефіциту та відповідні негативні наслідки в разі емісійного фінансування бюджетного дефіциту.

Максим Гольдарб присвятив годинний ефір темі діяльності МВФ в Україні. Також він пояснив своїм телеглядачам, які дві основні мети підвищення ціни на газ для українців:
1) гарантування повернення кредитів шляхом наповнення скарбниці за рахунок людей;
2) вилучення заощаджень людей і руйнування українських домогосподарств.

За результатами телевізійного опитування 96% респондентів (20 тис. осіб) відповіли, що вважають МВФ злом для України.

mvf

  • «Публічний аудит» навів наочні показники результатів «реформ» Порошенка, Яценюка, Гройсмана та Гонтаревої:

2017

Напередодні Нового року «Публічний аудит» вирішив розрахувати, у яку суму виллється новорічний стіл для середньостатистичної української сім’ї (яка включає 4 –5 осіб). За підрахунками фахівців, якщо бюджетний новорічний стіл на Новий рік-2014 обходився українцю у тисячу гривень, то в 2018-му з таким же наборомпродуктів потрібно викласти уже більше, ніж 2 тис. грн.

Що найголовніше, 97 % опитаних респондентів (із 17 тис. осіб) відповіли, що не мають змоги витратити на новорічний стіл дві та більше тисячі гривень.

26195363_1775502109425651_3168991024472161944_n

Аудитори проаналізували президентський законопроект про Вищий антикорупційний суд, який наприкінці грудня був опублікований на сайті Верховної Ради. Спеціалісти дійшли висновку, що важливість внесення документа визначалася, в принципі, єдиним: термінами початку робіт профільного суду, адже суттєва частина проблеми відсутності наразі рішень за гучними антикорупційними справами (що підслідні НАБУ) полягає саме у відсутності профільного суду для розгляду таких справ. Поданим документом Порошенко, нарешті, запустив цей процес, але реально суд запрацює не раніше, ніж через рік, оскільки законопроект містить дуже багато спірних норм і варто очікувати запеклих дискусій у парламенті.

Треба сказати, це грає на руку саме Президенту, адже на увесь час залишку свого правління Порошенко може отримати власний антикорупційний суд на базі Солом’янського окружного суду.

Фахівці опрацювали законопроект про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, що наразі підготовлений до другого читання.

У цілому, за аналізом  «Публічного аудиту», законопроект не містить основного – шляхів реінтеграції окремих територій Донецької та Луганської областей до складу України. У ньому відсутня соціальна частина, яка змогла б полегшити життя людей, що перебувають на цій території: немає чіткості в нормативно-правовому забезпеченні захисту прав і свобод населення окремих районів Луганської та Донецької областей, не врегулюється порядок фінансування/здійснення соціальних виплат, не наводиться базис для відновлення торговельно-економічних зв’язків, переміщення вантажів і фізичних осіб через лінію розмежування.

Кабмін запропонував зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в розрізі посилення відповідальності за скоєння деяких правопорушень, пов’язаних із виконанням Правил дорожнього руху. «Публічний аудит» вказав, які з пропонованих норм є своєчасними, а які – несуть загрозу загострення протистоянь у суспільстві.

Проаналізовано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

  • Окрім того:
  • Розроблено пакет законопроектів (включає три проекти) про державну підтримку суднобудівної галузі.
  • Спеціалісти «Публічного аудиту» доопрацювали альтернативний проект Закону України «Про освіту», який враховує інтереси абсолютно всіх громадян України в освітньому процесі.
  • Здійснено аналіз нових процесуальних кодексів: Господарського, Цивільного, Адміністративного.

ІІ. ЩОДЕННІ ДАЙДЖЕСТИ

Увесь рік аудитори в режимі 24/7 готували аналітичні огляди щодо найактуальніших політичних та економічних подій і процесів в Україні й світі. Щомісяця аналізувалося близько 200 інфоприводів, а в цілому за 2017 рік було опрацьовано понад 2 000 новин.

Протягом року «Публічний аудит» регулярно готував, і продовжуватиме це робити надалі, короткі «економічні довідки» — на підтвердження або спростування заяв високопосадовців.


ІІІ. СОЦІАЛЬНО-ГРОМАДСЬКА АКТИВНІСТЬ

  • Робота з письмовими та телефонними зверненнями громадян

Щодня на адресу «Публічного аудиту» надходять десятки звернень від громадян України, які звертаються за юридичною підтримкою. Жоден лист не залишається поза увагою аудиторів – кожен адресант отримує вичерпні відповіді на питання, що його турбують.

За місяць публічні аудитори в середньому відповідали на 300 письмових і телефонних звернень громадян. За рік же свою консультацію отримали близько 4 000 людей.

696

Крім того, якщо цього вимагає ситуація, Максим Гольдарб як керівник «Публічного аудиту» звертається до вищих владних органів із проханням прояснити ситуацію та посприяти у вирішенні   проблеми конкретної людини.

Також з вересня, щосуботи, керівник «Публічного аудиту» в авторській телевізійній програмі «Про  тебе» інформує про ситуацію, що склалася в найважливіших сферах життя, розповідаючи громадянам, як діяти за тих чи інших обставин, як відстоювати та захищати свої права. Паралельно розробляються адресні пакети правової допомоги для героїв програми.

  • Робота регіональних центрів «Тарифної мобілізації»

1) Консультація громадян у телефонному та письмовому режимі з питань боргів, оформлення субсидій, занадто великих рахунків, підключення та відключення послуг, а також їх якості.

2) Інформування громадян на місцях про ТМ задля подальшої консолідації навколо руху (роздача листівок, «сарафанне радіо», активність у соцмережах, як головної сторінки ТМ, так і регіональних представництв).

3) Формування представниками регіональних центрів реєстру осіб, які підтримали акцію тарифної непокори та відмовилися від оплати ЖКП, роз’яснення роботи з борговими проблемами.

4) Співпраця зі ЗМІ, громадськими об’єднаннями та органами місцевої влади.


ІV. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ

Протягом 2017 року «Публічний аудит»:

  • Налагоджував тісне співробітництво з Європейським судом аудиту, INTOSAI, а також Генеральним аудитором Канади та Генеральним ревізором держконтролю Великобританії.21

  • На запрошення представників Європейського суду аудиторів (Рахункової палати) здійснив робочий візит до Люксембурга, де розташовано головний офіс Суду, однієї з основних інституцій Європейського союзу.

Було обговорено, зокрема, ефективність допомоги, що виділяється Україні ЄС. Крім того, команда «Публічного аудиту» мала нагоду презентувати представникам Європейської рахункової палати власні аудиторські проекти на тему правильного розпоряджання позиковими ресурсами українською владою, зовнішнього та внутрішнього контролю за цим.

Суд аудиторів

  • Налагоджував співпрацю з Європейським інвестиційним банком

«Публічний аудит», здійснивши аналіз якості реалізації проектів, спрямованих на підтримку внутрішньо переміщених осіб, запропонував ключовим міжнародним донорам допомогу в аудиті таких проектів. Наразі ведеться переписка з представниками Генерального секретаріату ЄІБ щодо напрямів співпраці, в яких послуги «Публічного аудиту» могли б бути найбільш затребувані.

ЄІБ

  • Запропонував Кабміну, який перебуває в пошуках гідного кандидата для фахового зовнішнього контролю за ефективністю діяльності Національного антикорупційного бюро України, кандидатуру Максима Гольдарба.Аудитор НАБУ
  • Максим Гольдарб на запрошення екс-прем’єр-міністра, а нині голови Українського союзу промисловців і підприємців Анатолія Кінаха взяв участь у ІІ Українському форумі бізнеса, на якому, зокрема, Володимир Гройсман звітував перед бізнесом. У розданих кожному учаснику форуму папках, з-поміж інших документів, був також глобальний аналіз «Публічного аудиту» про реальні показники економіки.

    Форум
  • Максим Гольдарб виступив із майстер-класом перед майбутніми лідерами України в рамках Школи молодих лідерів.
    ШМЛ
  • На запрошення партії «Соціалісти» 26 квітня взяв участь у круглому столі, учасники якого (політики, експерти, громадськість) спробували віднайти нові соціально-економічні орієнтири для розвитку України.
    Соціалісти
  • Разом із «Тарифною мобілізацією» спрямував листа на адресу Кабміну з вимогою внести зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій і не допустити, аби людей позбавляли субсидії за «спірні борги».

Уряд під тиском громадськості пішов на поступки та ухвалив Постанову «Про внесення змін до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива». «Зазначеною постановою встановлюється, що до винесення рішення суду по суті, розмір заборгованості, що оскаржується, не береться до уваги, а субсидія перепризначається на наступний опалювальний період», – зазначив Міністр соціальної політики Андрій Рева.

«Публічний аудит», «Тарифна мобілізація» у своїй аргументації також навели конкретний приклад пенсіонерки Валентини Маконської, якій абсолютно несправедливо та безпідставно урізали субсидію – лист був надісланий у всі відповідальні профільні відомства. Днями на адресу громадських організацій надійшла відповідь від Департаменту соціальної політики КМДА: пані Маконській  субсидію відновили і здійснять перерахунок. 

Листи

  • Максим Гольдарб запропонував очільнику НАБУ Артему Ситникові професійне співробітництво та допомогу в роботі з викорінення корупції у вищих ешелонах влади.

Крім того, «Публічний аудит» звернувся до детективів Антикорупційного бюро з закликом розслідувати діяльність державних підприємств, у роботі яких незалежні аудитори виявили можливі корупційні зловживання. Йдеться, зокрема, про роботу «Укрпошти», Держрезерву, «Украгролізингу», Держрезерву та Аграрного фонду,  «Укрхімтрансаміаку». Окреме дослідження також стосується безвідповідальної, злочинної державно-монетарної роботи Нацбанку за  керівництва Гонтаревої.

  • Співпрацював із Об’єднанням дітей-сиріт «Єдність», у рамках якого, зокрема, здійснив повномасштабне дослідження проблемних питань сирітства в Україні.
  • Крім того, усі без винятку аудиторські напрацювання «Публічного аудиту» надсилаються в органи влади та місцевого самоврядування, народним депутатам України для ознайомлення та оперативного реагування на проблеми, виявлені фахівцями організації. До кожного дослідження аудитори надають дієві рекомендації, вказуючи на шляхи виходу з проблемних ситуацій.
    111
  • Також «Публічний аудит» та особисто Максим Гольдарб взяв під опіку Наталю Пригару, в якої лікарі діагностували генералізовану анапластичну лімфому. Довгий час дівчинка перебувала на лікуванні в Мінську, і «Публічний аудит» докладав усіх зусиль, аби допомогти в зборі коштів на дороге лікування. На сьогодні дівчинка повернулася до України – хвороба відступила.

V. МЕДІААКТИВНІСТЬ

«Суб’єктивні підсумки» з Максимом Гольдарбом

Формат «Суб’єктивних підсумків» є одним із найрейтинговіших на телеканалі NewsOne. При цьому з усіх «Суб’єктивних підсумків» саме програма за участю Максима Гольдарба, яка виходить щопонеділка, протягом року збирала найбільші рейтинги. Її стабільно дивляться понад півмільйона глядачів.

СП

СП1

___
«Про тебе» з Максимом Гольдарбом

Про тебе

23 вересня на телеканалі NewsOne стартував новий проект – «Про тебе» з Максимом Гольдарбом. Станом на сьогодні розроблено понад 35 пакетів правової допомоги, які покликані вирішити такі проблеми: відключення від газопостачання багатопорвехового будинку; порушення прав споживачів; наслідки пенсійної реформи (людям без пояснення відмінусовують по десять років стажу); багатотисячні збитки людей через безвідповідальність енергетиків; погрози з боку колекторських служб; неможливість повернення грошових вкладів у збанкрутілих банках тощо. 

Уже з другого випуску проект рішуче завоював аудиторію Києва та ввійшов у ТОП-5 інформаційних програм суботнього прайму. 

Про тебе1

ПА