В середині серпня 2015 року Міністерство фінансів України презентувало концепцію майбутньої податкової реформи. Загалом конкретики в цьому документі не багато, тому ми зосередимося на найбільш цікавих, на наш погляд, моментах.
Оновлені ставки оподаткування видобутку газу для підприємств, що провадять діяльність із видобутку газу для комерційних потреб
- з 1 жовтня 2015 року знижуються ставки рентної плати за користування надрами з 55 % (з покладів до 5000 м) та 28 % (із покладів понад 5000 м) до 29 % та 14 % відповідно.
- починаючи з 1 січня 2018 року, запроваджуються нові умови оподаткування: ставки рентної плати за користування надрами в розмірі 20 % та 10 % залежно від глибини видобутку та надбавка до податку на прибуток.
Фактичний період протягом двох років (2016–2017) буде пільговим і таким, який повинен стимулювати видобуток та прихід інвесторів, оскільки спеціальна надбавка на податок на прибуток запланована до запровадження саме з 2018 року.
Разом з тим незрозумілим є формулювання «з видобутку газу для комерційних потреб», оскільки ці ставки можуть стосуватися виключно приватних видобувних підприємств, які реалізовують природний газ для потреб промислових споживачів. За таких умов залишається незрозумілою майбутня політика оподаткування видобувних компаній державного сектору економіки, вуглеводні яких використовуються для забезпечення потреб населення, а ставка ренти прямо впливає на закупівельну вартість, яку сплачує НАК, і відповідно – на тариф для населення.
Можна припустити, що законодавець та профільне міністерство запровадить диференційовану систему рентних платежів для держпідприємств та приватних добувних підприємств, при якій в умовах світового здешевлення вартості природного газу продукція приватних компаній буде конкурентоздатною, а державних (для потреб населення) дозволить зберегти тариф, вищий за вартість імпортної сировини, в той самий час забезпечивши мету з подолання дефіциту НАКу.
Запровадження 5-річного графіка поступового наближення ставок акцизного податку до європейського рівня, зокрема в питанні пального
На цьому зупинімось більш детально.
В Європі ставки податків на пальне різні, вони коливаються від 50 до 70% в кінцевій вартості для споживача. У нас станом на сьогодні податки в ціні бензину становлять 40 %, а дизпалива – 30 %.
Розуміючи таку пропорцію, нескладно передбачити, що навіть при сьогоднішньому здешевленні вартості бареля нафти на міжнародних ринках при умові збільшення акцизу та приведення його у відповідність до європейської вартості, ймовірна вартість пального за 5 років збільшиться удвічі, а якщо і вартість нафти за цей час на міжнародних ринках зросте, то кінцеве динаміка збільшення буде ще вагомішою.
При цьому варто нагадати, що в 2013 році з подібною ініціативою виступав колишній міністр інфраструктури Володимир Козак, вказуючи аналогічні мотиви: «… у нашій країні найнижчі збори на паливо порівняно з іншими країнами Європи, якщо в Україні ставка акцизу за тонну бензину становить € 198 (для дизельного палива – € 46–98), то в ЄС у середньому –
€ 466 за тонну (і € 375 за тонну дизпалива). Наприклад, у Німеччині акцизна ставка за тонну бензину становить € 851, а за тонну дизпалива – € 534, у Польщі – € 494 і € 375 відповідно.
Історія має тенденцію повторюватися. Отже, вбачаємо збільшення вартості пального, а відповідно, й подорожчання товарів для населення, що в підсумку призведе до збільшення вартості логістики. До речі, окремо варто зупинитися і на цьому аспекті. Так, голова дорожнього департаменту Міністерства інфраструктури Роман Хміль цього тижня повідомив, що податки, сплачувані вантажоперевізниками, зокрема паливний акциз, не перекривають того збитку, якого завдають перегружені вантажівки українським дорогам.
Із його слів, на сьогодні фури вагою понад 12 тонн не покривають акцизом того збитку, якого завдають дорозі. Справедлива доплата з фури загальною масою до 40 тонн – близько 3 грн/км, додатково до акцизу. Тому потрібно вводити плату за проїзд фур загальною масою понад 12 тонн.
Також, за його словами, наразі 75 % зборів від паливного акцизу по Україні приносять водії легкового транспорту та автобусів. У той же час 80% збитків дорогам завдають вантажівки вагою від 12 до 40 тонн.
«Саме тому ми вирішили, що замість підвищення акцизу на бензин для всіх, справедливо буде ввести плату за проїзд вантажівок з загальною масою понад 12 тонн, як це давно вже зробили в інших країнах», – зазначив чиновник.
Як бачимо, співробітник Міністерства інфраструктури дещо не в курсі того, що акциз на бензин та дизельне паливо також в планах підвищувати з ініціативи Міністерства фінансів.
Однак його ініціатива щодо стягнення доплат із вантажоперевізників також не сприятиме збереженню цін на товари, призведе до їх подорожчання, оскільки транспортна складова закладена фактично в кожному товарі чи послузі. Якщо ж ця додаткова сплата призведе до істотного поліпшення стану дорожнього покриття в країні, вважаємо, що споживачі погодяться перенести її на вартість товарів, яку ними купуються.
Оподаткування автомобілів
- Відбуватиметься залежно від обсягу двигуна для всіх автомобілів та мотоциклів із терміном використання до 5 років включно.
Підвищене оподаткування для власників автомобілів сегментів «преміум» та «люкс», середня ринкова вартість яких перевищує 1 млн грн.
Будьмо відвертими в тому, що вітчизняний автопром не випускає транспортні засоби в сегментах «преміум» та «люкс». Крім цього, у їх модельному ряді відсутні автомобілі вартістю понад 1 млн грн.
Тому вказані нововведення стосуються в першу чергу імпортних автомобілів, ціна яких у будь-якому випадку прив’язана до курсу гривні до іноземної валюти.
За умови подальшої девальвації гривні, автомобіль «бізнес-класу», припустімо, вартістю в $ 35 тис., може в гривневому еквіваленті коштувати понад 1 млн грн, і при цьому не належати до сегментів «преміум» та «люкс».
Зважаючи на те, що таке запровадження буде реалізоване, на нашу думку, необхідно зафіксувати суму не в гривнях, а у валюті (в доларах США чи євро) на рівні $ 50–60 тис.
Крім цього, викликає запитання порядок проведення оцінки автомобіля, врахування його технічного стану, пробігу, участі у ДТП тощо, а головне – ким видаватимуться довідки про ринкову оцінку, їх вартість, платника?
Хоч і не пов’язана з презентацією податкової реформи, але неодмінно знайде в кінцевому документі висвітлення новина, яку озвучила заступник міністра фінансів України Олена Макеєва: Міністерство фінансів виступає за легалізацію грального бізнесу в Україні.
«Ми працюємо над легалізацією грального бізнесу, але за умови, якщо він буде працювати, як в цивілізованих країнах. Тому ми зараз намагаємося будувати в цій області правильне законодавство».
Із викладеного чітко простежується фінансовий голод державного апарату, величина бюджетного дефіциту, для подолання якої готові йти на ті кроки, які населення сприймає негативно з точки зору розбитих родин, програних в азартні ігри заощаджень.
